Більжо Андрій Георгійович — Вікіпедія

Більжо Андрій Георгійович
рос. Андрей Георгиевич Бильжо
Народився 26 червня 1953(1953-06-26) (70 років)
Москва, РРФСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність лікар, митець, психіатр, editorial cartoonist
Alma mater РДМУ
Науковий ступінь кандидат медичних наук
Знання мов російська
Роки активності 1975 — тепер. час
Жанр карикатура
Діти Більжо Антон Андрійовичd
Нагороди
Андрій Більжо (в центрі)

Андрій Георгійович Більжо (рос. Андрей Георгиевич Бильжо; * 26 червня 1953, Москва, Російська РФСР) — російський художник-карикатурист, гуморист. За професією — лікар-психіатр. Працює в галузі книжкової ілюстрації, авторської книги, анімації, дизайну інтер'єру. Головний художник журналу «Магазин». Член Спілки художників Росії і Спілки дизайнерів Росії. Академік Академії графічного дизайну. Почесний член Російської академії мистецтв. Ресторатор. Актор і продюсер[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в інтернаціональній родині: батько — росіянин, мати — єврейка. Обидва діда були репресовані і розстріляні. Навчався в Московській художній школі при Палаці піонерів. В 1976 закінчив 2-й Московський медичний інститут за фахом «лікар-психіатр». Під час навчання захопився карикатурою і графікою. Після закінчення інституту працював науковим співробітником НДІ гігієни водного транспорту, кілька років був судновим лікарем. Закінчив ординатуру, захистивши дисертацію з проблем юнацької шизофренії. Кандидат медичних наук. Десять років працював психіатром у різних психіатричних лікарнях і в Інституті психіатрії АМН СРСР.

Андрій Більжо пародіює Леніна, Улан-Уде, вересень 2012

З 1975 друкувався як карикатурист в газетах «Московский комсомолец», «Литературной газете» та інших виданнях. З 1989 займається живописом.

П'ятнадцять років працював у видавничому домі «Коммерсантъ» головним художником-карикатуристом. В цей час створив відомого персонажа «Петровича», завдяки якому здобув популярність як карикатурист. «Петрович» являє собою збірний образ маленької людини сучасної Росії. Більше 15 років працював в газеті «Известия», де вів авторську рубрику і щотижня публікував свої нові карикатури. Покинув газету влітку 2010 після відмови редакції публікувати нові карикатури.

З 1996 працює на телебаченні в ряді проектів Леоніда Якубовича, Віктора Шендеровича.

В 2007 карикатури були використані в рекламній кампанії компанії Google.

Автор декількох книг.

Лауреат премії «Золотий Остап» (1994)[2].

В Росії піддавався жорсткій критиці через несприйняття авторитаризму[3].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Скандал з психічним діагнозом Космодем'янської[ред. | ред. код]

В грудні 2016 отримав широку і скандальну в Росії відомість після заяви, що Зоя Космодем'янська, російська радянська героїня, була психічно хворою (шизофренія)[4]. Заява викликала жорстку дискусію в російському суспільстві[5].

Визначення стану громадянського суспільства в Росії[ред. | ред. код]

Визначає стан громадянського суспільства в путінській Росії як отупіння, яке триває «протягом останніх 15-20 років»[6].

Російсько-українські відносини[ред. | ред. код]

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Андрей Бильжо // КиноПоиск [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ИННА Ъ-ТКАЧЕНКО. Собчак получил бюст Ильича, остальные — статуэтку Золотого Остапа // Газета "Коммерсантъ". — 1994. — № 221 (11 листопада).
  3. Ярославская полиция проверит рисунки Андрея Бильжо на экстремизм [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Западня нормы // Кто и почему боится разнообразия. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
  5. Бильжо ответил на критику из-за колонки о шизофрении Зои Космодемьянской [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Російське суспільство нагадує алкоголіка, який втратив пам'ять — психіатр Андрій Більжо. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 16 січня 2017.
  7. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.