Бірманська арфа (фільм, 1956) — Вікіпедія

Бірманська арфа;
яп. ビルマの竪琴
Жанр	воєнна драма
Режисер	Кон Ітікава
Продюсер	Масаюкі Такаґі
Сценарист	Натто Вада
На основі	роману Мішіо Такеями [en]
У головних ; ролях	Рентаро Мікуні; Сьодзі Ясуй;
Оператор	Мінору Йокояма
Композитор	Акіра Іфукубе
Художник	Акіра Накаї
Кінокомпанія	Nikkatsu
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	116 хв.
Мова	японська
Країна	Японія
Рік	1956
Дата виходу	(частина 1) 21 січня 1956; (частина 2) 12 лютого 1956 ( Японія)
IMDb	ID 0049012
Рейтинг	IMDb:

Див. також: Бірманська арфа (фільм, 1985)

«Бірманська арфа» (яп. ビルマの竪琴, Бірума но татеґото) — чорно-білий японський фільм 1956 року, поставлений режисером Коном Ітікавою за однойменним романом^[ja] Мішіо Такеями ^[en](1946). Був першим фільмом Ітікави, показаним за межами Японії^[1]. Стрічка завоювала дві премії Венеційського кінофестивалю (1956) і премію «Майніті» за найкращу музику до фільму (1957). Фільм номінувався від Японії на здобуття премії «Оскар» 1957 року в категорії за Найкращий фільм іноземною мовою^[2] .

У 1995 році Бірманська арфа була включена до списку 45-ти найвидатніших фільмів усіх часів, складений у Ватикані до сторічного ювілею кінематографа^[3].

У 1985 році Кон Ітікава зняв кольоровий рімейк фільму з іншими акторами.

Сюжет[ред. | ред. код]

1945 рік, Бірманська операція Другої світової війни. Рядовий першого класу Мідзушіма із загону капітана Іноуе навчився грати на саунзі, бірманській арфі, і тепер в загоні співають під саунг задля підняття бойового духу солдатів. Сховавшись у селі, загін розуміє, що оточений британськими військами. Їх повідомляють, що Японія капітулювала, і загін здається. Капітан просить Мідзушіму вирушити в гори, щоб умовити здатися групу солдатів, що й досі воюють. Британці дають Мідзушімі пів години на переговори, які ні до чого не приводять — солдати вирішують битися до кінця. Мідзушіма збирається попросити ще часу і майструє білий прапор. Солдати, думаючи, що він вирішив здатися від їхнього імені, б'ють його і залишають непритомного на підлозі печери. Британська артилерія відкриває вогонь, від якого гинуть усі, окрім Мідзушіми, що залишився в печері. Мідзушіма, якого вилікував бірманський чернець, в чернечому одязі бродить у пошуках табору, де розміщується його загін. Зустрічаючи на шляху безліч убитих, він вирішує допомогти ховати їх і молитися за упокій їхніх душ.

Тим часом капітан Іноує купує у місцевої старої, що приносила їм їжу в обмін на різні предмети, папугу і вивчає його фразу: «Мідзушіма, повернемося в Японію разом!» Солдати просять стару передати папугу захожому ченцеві, в якому вони впізнають Мідзушіму. Пізніше стара приносить в загін іншу папугу, передану ченцем. Цей птах повторює фразу: «Я не можу повернутися!» З папугою капітанові передають довгий лист, в якому Мідзушіма пише, що не може повернутися, тому що повинен ховати мертвих і молитися за мир на землі. Капітан зачитує солдатам цей лист лише на кораблі, на якому їх везуть на батьківщину — в Японію.

У ролях[ред. | ред. код]

Рентаро Мікуні ···· капітан Іноує
Сьодзі Ясуй ···· Мідзушіма
Дзюн Хамамура ···· Іто
Такетоші Найто ···· Кобаяші
Сюнджі Косуга ···· Макі
Ко Нішімура ···· Баба
Кейшічі Накахара ···· Такаґі
Тошіакі Іто ···· Хашімото
Томіо Аокі ···· Ояма
Таніе Кітабаяші ···· стара

Знімальна група[ред. | ред. код]

Автор сценарію — Натто Вада (за романом «Бірманська арфа» (яп. ビルマの竪琴, 1946) Мішіо Такеями ^[en])
Режисер-постановник — Кон Ітікава
Продюсер — Масаюкі Такаґі
Композитор — Акіра Іфукубе
Оператор — Мінору Йокояма
Монтаж — Масанорі Цуджі
Художник-постановник — Акіра Накаї
Артдиректор — Такасі Мацуяма
Звук — Масакадзу Камія
Хореограф — Харухі Йокояма

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Бірманська арфа»^[4]
Рік	Кінофестиваль/кінопремія	Категорія/нагорода	Номінант	Результат
1956	Венеційський міжнародний кінофестиваль	Золотий лев	Бірманська арфа	Номінація
		Приз Сан-Джорджо	Кон Ітікава	Перемога
		Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC)	Бірманська арфа	Перемога
		Спеціальна згадка	Кон Ітікава (за благородство його образів)	Перемога
1957	Премія Оскар	Найкращий фільм іноземною мовою	Бірманська арфа	Номінація
	Премія «Майніті»	Найкраща музика до фільму	Акіра Іфукубе	Перемога
	Італійський національний синдикат кіножурналістів	Срібна стрічка найкращому іноземному режисерові	Кон Ітікава	Номінація