Валері Соланас — Вікіпедія

Валері Соланас
англ. Valerie Solanas
Валері Соланас в офісі The Village Voice, 1967 рік
Ім'я при народженні фр. Valerie Jane Solanas
Народилася 9 квітня 1936(1936-04-09)[1][2][3]
Вентнор-Сіті, Нью-Джерсі
Померла 25 квітня 1988(1988-04-25)[2] (52 роки)
Сан-Франциско, Каліфорнія[1]
·пневмонія
Поховання Ферфакс
Країна  США
Діяльність письменниця, драматургиня, кіноакторка, режисерка, активістка за права жінок
Alma mater Міннесотський університет і Мерілендський університет
Magnum opus SCUM Manifesto і Up Your Assd
Автограф
CMNS: Валері Соланас у Вікісховищі

Валері Джин Соланас (фр. Valerie Jean Solanas; 9 квітня 1936 — 25 квітня 1988) — американська радикальна феміністка, письменниця, драматургиня, акторка та кінорежисерка. Вчинила замах на художника Енді Воргола в 1968 році. Її головним твором є випущений в 1967 році «SCUM Manifesto» («Маніфест товариства повного знищення чоловіків», також «Маніфест покидьків») — сатиричний трактат-пародія на фрейдистську теорію жіночності про біологічну й соціальну перевагу жіночої статі над чоловічою, що закликав жінок створити власну державу без сімейних осередків, армії, воєн, роботи та чоловіків, знищивши «дефектних», за винятком тих, які приносять користь.

Життєпис[ред. | ред. код]

Валері Соланас народилася 9 квітня 1936 року в Атлантик-Ситі[4] старшою з двох доньок у родині бармена Луїса Соланас і Дороті Біонді[5]. За пізнішими свідченнями Соланас, батько ґвалтував її[6]. Росла в робітничому середовищі, відвідувала загальноосвітню світську, а потім і в церковноприходську школу. Після розлучення батьків деякий час жила з бабусею й дідусем з боку матері, після чого мати забрала її до себе у Вашингтон. Для виправлення поведінки Валері відправили в католицький пансіон Святого Хреста (Holy Cross Academy), звідки виключили менш як за рік за напад на черницю. В цьому пансіоні Соланас будує перші лесбійські стосунки[5].

У 15 років Соланас, живучи фактично на вулиці[6], закінчила середню школу Оксон-Гілл у штаті Мериленд. Після цього вступила в Мерилендський університет у Коледж-Парку на психологічний факультет, який закінчила в 1958 році. За власним твердженням, Соланас заробляла гроші на навчання проституцією, також відомо, що вона мала постійну роботу в лабораторії університету, де і знайшла аргументи на користь своєї теорії про біологічну нерівноцінність статей[4]. У 1959 році Соланас вступила до Університету Міннесоти з метою здобути магістерський ступінь, проте залишила заклад — за одними джерелами, через потребу в зміні обстановки[5], за іншим — визнавши атмосферу університету мізогінною[4]. Після цього Соланас переїжджала, заробляючи офіціанткою, жебрацтвом і проституцією[5].

Існують дані, що Соланас народила сина, якого віддала на усиновлення, проте, коли це сталось, невідомо: у шкільні[4][6] чи університетські роки[5]. Сама Соланас заперечувала, що народжувала дитину.

25 квітня 1988 року, у віці 52 років, Соланас померла від емфіземи легенів в готелі «Бристоль» в окрузі Тендерлойн міста Сан-Франциско[7].

SCUM Manifesto[ред. | ред. код]

У 1967 році Соланас написала і стала самостійно видавати «SCUM Manifesto». У цій роботі вона стверджувала, що чоловік біологічно і соціально є нижчою, неповноцінною істотою, проміжною ланкою між жінкою і мавпою. Крім того, Соланас описала чоловіче прагнення стати жінками і «заздрість до вагіни» (на противагу фрейдистському психоаналізу, поширеному в XX столітті, що приписував жінкам «заздрість пенісу»). В глобальному плані маніфест звинувачує чоловіків в існуванні воєн, забобонів, запереченні дружби й любові, розумових розладах дітей і приховуванні наукових знань про перевагу жінок. тому повинні бути знищені як нижчі істоти, за винятком тих, хто наполегливо працює на власне знищення. Крім того, Соланас стверджувала, що щасливе суспільство може і повинно існувати без виконання його членами роботи, без армії, без сімейних осередків. У творі вона також різко висловлювалася проти «вічно затиснутих і заляканих, метушливих, нездатних до аналітичного мислення й об'єктивності» жінок, які не можуть розгледіти нікчемність чоловіків.

Могила Валері Соланас на кладовищі католицької церкви Сент-Меріс, графство Ферфакс, штат Вірджинія. 2012 рік.

Існує популярне розшифрування слова «SCUM» (буквально «мерзота», «погань») як абревіатури від «Society for Cutting Up Men» — «Товариство повного знищення чоловіків». Ця розшифровка була запропонована видавчинею «Маніфесту»[5], хоча в тексті не йдеться про жодну спільноту або організацію. Слово «SCUM», згідно з текстом, позначає «владних, спокійних, упевнених у собі, непристойних, агресивних, егоїстичних, незалежних, гордих, шукаючих гострих відчуттів, некерованих, зарозумілих жінок», яких, на думку Соланас, сучасна культура і вважає «стервами». Соланас не задумувала слово «SCUM» як абревіатуру і відкидала подібні припущення[8].

Думки американської критики з приводу того, чим є «Маніфест» Соланас, розділилися. Одні бачили в ній чітку пародію на патріархальний лад і фрейдистську теорію жіночності: своєрідний перевертень, в якому слово «чоловік» замінено на «жінка». Текст «Маніфесту», на їхню думку, містить всі кліше фрейдистського психоаналізу щодо жінок: поява однієї зі статей в результаті біологічної випадковості, неповноцінність однієї статі у порівнянні з іншою, «заздрість до пеніса»[9][9]. Інші критики визнали текст «Маніфесту» чоловіконенависницьким[9]. Сама Соланас називала «Маніфест» сатиричним твором[10], написаним, щоб викликати дискусію[11].

Замах на Енді Воргола[ред. | ред. код]

3 червня 1968 року Валері Соланас вирушила в офіс Енді Воргола і вистрілила в нього. Він отримав 3 кулі в живіт, але вижив. Інші присутні відбулися легшими пораненнями. Увечері того ж дня Соланас добровільно здалася вуличному регулювальнику. Вона простягнула йому два пістолети й заявила: «Мене шукає поліція. Я стріляла в Енді Воргола. Він занадто контролював моє життя». Воргол відмовився давати проти неї свідчення. За «навмисний напад з наміром завдати шкоди» Соланас засудили до трьох років позбавлення волі та примусового лікування в психіатричній лікарні.

Твори[ред. | ред. код]

Літературні роботи Валері Соланас:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119500655 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б FemBio database
  3. ↑ Каталог фантастичної літератури Вежетті
  4. ↑ а б в г Jennifer S. Uglow, Maggy Hendry. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9781555534219.
  5. ↑ а б в г д е Susan Ware, Radcliffe Institute for Advanced Study. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9780674014886.
  6. ↑ а б в Michael J. O'Neal. .
  7. ↑ Watson, Steven (2003). Factory Made: Warhol and the Sixties. Pantheon Books. с. 425. ISBN 0-679-42372-9.
  8. ↑ Valerie Solanas, Avital Ronell. {{{Заголовок}}}. — ISBN 1859845533.
  9. ↑ а б в {{{Заголовок}}}.
  10. ↑ Cutting Remarks. The Nation. 14 июня 2004. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 28 лютого 2010.
  11. ↑ IPL Online Literary Criticism Collection. 15 февраля 2010. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 28 лютого 2010.
  12. ↑ Solanas, Valerie (31 березня 2014). Up Your Ass. VandA.ePublishing. ASIN B00JE6N2UG.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Валері Соланас
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Валері_Соланас&oldid=40699243