Вацлав Ганка — Вікіпедія

Вацлав Ганка
чеськ. Václav Hanka
Вацлав Ганка
Народився 10 червня 1791(1791-06-10)
Градець-Кралове, Австрійська імперія
Помер 12 січня 1861(1861-01-12) (69 років)
Прага, Австро-Угорська імперія
Поховання Вишеградський цвинтар
Громадянство Австро-Угорська імперія
Національність чех
Місце проживання birthplace of Václav Hankad
Діяльність поет, письменник, філологія
Сфера роботи філологія, слов'янознавство[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater Карлів університет
Заклад Карлів університет
Мова творів чеська
Жанр романтизм
Magnum opus Краледворський рукопис
Членство Петербурзька академія наук, Російська академія наук і Краківське наукове товариствоd[2]
Автограф
Нагороди
Орден Святої Анни
Орден Святої Анни

CMNS: Вацлав Ганка у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Ва́цлав Га́нка (чеськ. Václav Hanka; нар. 10 червня 1791(17910610) — 12 січня 1861) — чеський філолог, поет, громадський діяч.

Навчався спочатку у Празькому університеті (з 1809), а згодом вивчав право у Віденському університеті (1813–1814). У 1815 став першим бібліотекарем Празького музею і до кінця свого життя працював на цій посаді. Викладав старослов'янську і російську мови у Карловому університеті (Прага) (з 1848).

Сприяв зміцненню культурних контактів чехів з іншими слов'янськими народами. Був обраний членом Товариства російської історії та старожитностей. Прибічник панславізму, активний москвофіл, за що отримував від царського уряду грошову підтримку та нагороди. Перекладач українських пісень, переклав на чеську мову «Слово о полку Ігоревім».

Вацлаву Ганці приписують підробку Краледворського і Зеленогорських рукописів. Вважають, цю підробку зробив з добрими намірами — пробудити свій народ до національного відродження. Ці праці виконували свою роль півстоліття, поки в кінці ХІХ ст. Ян Гебауер не звинуватив Ганку в підробці цих рукописів і доводив це з допомогою філологічного аналізу.

Український переклад поезії Вацлава Ганки здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. — Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
  • Лозко Г. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект: Навчальний посібник — К.: АртЕК, 2001. — 304 c.

Посилання[ред. | ред. код]