French
DeutschАвтономна нервова система — Вікіпедія
| Автономна нервова система | |
|---|---|
 Інервація автономної нервової системи. | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Autonomici systematis nervosi |
| MeSH | D001341 |
| TA98 | A14.3.00.001 |
| TA2 | 6600 |
| FMA | 9905 |
| Анатомічна термінологія | |
Автоно́мна нерво́ва систе́ма (АНС; вегетативна н.с. (інколи вісцеральна)) — у ссавців частина нервової системи, яка керує мимовільними діями гладеньких м'язів (стравоходу, кровоносних судин), серця і залоз.[1] Функцією автономної нервової системи є підтримка гомеостазу — сталості внутрішнього середовища організму і пристосування до умов навколишнього середовища, що постійно змінюється (гомеокінезу). Вона не підкоряється свідомості, хоча й підпорядкована спинному та головному мозку.
Види[ред. | ред. код]
Звичайно автономна нервова система поділяється на відділи:
Також вважається частиною АНС метасимпатична нервова система.
Раніше відділяли ентеричну НС, до якої відносили рефлекторні дуги, які замикаються в підслизовому і між м'язовому сплетіннях кишки. Зараз ввели ширше поняття — метасимпатичної нервової системи, яке охоплює автономну НС вісцеральних органів, у тому числі та травного тракту.
Симпатична система відповідає на стрес, збільшуючи серцебиття, кров'яний тиск, цілком готуючи тіло до дій.
Парасимпатична система домінує у стані спокою, сприяє відновленню запасів енергії під час відпочинку, викликає заспокійливу і розслаблювальну дію, відновлює гомеостаз.
Симпатичні нерви іннервують фактично всі органи й тканини організму;
Парасимпатичні нерви НЕ іннервують скелетні м'язи, ЦНС, більшу частину кровоносних судин і матку.
Симпатична система відрізняється високою чутливістю до адреналіну, а парасимпатична система виявляє високу чутливість до холіноподібних речовин.
Походження[ред. | ред. код]
Більшість клітин автономної нервової системи в ембріогенезі походять від клітин нервового гребеня[2].
Функції[ред. | ред. код]
Іннервує внутрішні органи, шкіру, гладкі м’язи, залози внутрішньої секреції та серце, кровопостачання і трофіку всіх органів, а також підтримує сталість внутрішнього середовища організму та пристосування до зовнішніх чинників.
Автономна нервова система не має своїх особливих аферентних, чутливих шляхів. Чутливі імпульси від органів йдуть у складі чутливих волокон, які є спільними для автономної та соматичної нервових систем. Вищий контроль та регуляція функцій автономної нервової системи, як і соматичної, відбувається за допомогою кори півкуль великого мозку.
Соматична та автономна нервові системи відрізняються не лише за функцією, а й за будовою, а саме: соматичні рухові волокна виходять зі спинного мозку сегментарно, а автономні волокна виходять лише з певних центрів: мезенцефалічного, бульбарного (парасимпатичні ядра черепних нервів у ромбоподібній ямці), які об’єднані в краніальний відділ; тораколюмбального (бічні роги протягом сегментів від CVIII до LII-III), сакрального (бічні роги протягом сегментів SII-IV).
Тораколюмбальний відділ належить до симпатичного відділу, а краніальний і сакральний – до парасимпатичного.
Соматичні нервові волокна мають добре помітну м’якотну оболонку, а в автономних вона відсутня.
Тіла клітин соматичних нейронів знаходяться у передніх рогах спинного мозку, а їхні відростки (аксони), не перериваючись, досягають скелетних м’язів. Нервові відростки автономних нейронів перериваються в автономних вузлах. Отже, тут є передвузлові (прегангліонарні) і післявузлові (постгангліонарні) волокна.
Найпростіша рефлекторна дуга соматичної нервової системи складається з двох нейронів, а автономної – з трьох (є вставний нейрон); її еферентна ланка складається не з одного, а з двох нейронів.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Schmidt, A; Thews, G (1989). Autonomic Nervous System. У Janig, W (ред.). Human Physiology (вид. 2). New York, NY: Springer-Verlag. с. 333—370.
- ↑ Lefcort F. (2020). Development of the Autonomic Nervous System: Clinical Implications. Seminars in neurology, 40(5), 473–484. https://doi.org/10.1055/s-0040-1713926
Література[ред. | ред. код]
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с. [сторінка?]
- ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
Посилання[ред. | ред. код]
- Вегетативна нервова система [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] ЕСУ, 2005
- Автономна частина периферійної нервової системи (укр.) . Архів оригіналу за 23 червня 2013.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (січень 2021) |
 | Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||