Вербівка (Донецький район) — Вікіпедія

село Вербівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Іловайська міська громада
Облікова картка Вербівка 
Основні дані
Засноване 1915 (109 років)
Населення 123
Поштовий індекс 87310
Телефонний код +380 6259
Географічні дані
Географічні координати 47°58′17″ пн. ш. 38°08′14″ сх. д. / 47.97139° пн. ш. 38.13722° сх. д. / 47.97139; 38.13722Координати: 47°58′17″ пн. ш. 38°08′14″ сх. д. / 47.97139° пн. ш. 38.13722° сх. д. / 47.97139; 38.13722
Середня висота
над рівнем моря
185 м
Водойми Балка Вербова
Відстань до
обласного центру
33,9 км
Відстань до
районного центру
42,9 км
Найближча залізнична станція Іловайськ
Відстань до
залізничної станції
9,1 км
Місцева влада
Адреса ради 87310, Донецька область, Амвросіївський район, с. Зелене, вул. Леніна, 77а
Сільський голова Нестеров Сергій Олександрович
Карта
Вербівка. Карта розташування: Україна
Вербівка
Вербівка
Вербівка. Карта розташування: Донецька область
Вербівка
Вербівка
Мапа
Мапа

Вербі́вка — село Іловайської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече Балка Вербова.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 42 км і проходить автошляхом Т 0507.

Землі села межують із територією смт Гусельське Макіївської міськради Донецької області.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Вербівка перебуває на території ОРДЛО.

Історія[ред. | ред. код]

Вербівка (№ 5) до 1917 — село області Війська Донського, Таганрозький округ Троїцько-Харцизької волості; у радянські часи — Сталінська область, Харцизький (Зуївський)/Макіївський (Дмитріївський) район. Лютеранське село. Лютеранський прихід Таганрозько-Єйський. Молитовний будинок. Землі 200 десятин. (1915; 27 дворів). Мешканців: 169 (1915), 280 (1919), 170/80 (1926) німці.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 123 особи, з них 21,95 % зазначили рідною мову українську, 71,54 % — російську та 5,69 % — вірменську мову[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]