Верес Кирило Кирилович — Вікіпедія

Кирило Верес
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 1990(1990)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014-
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 92 ОМБр
 54 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Герой України
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Верес.

Кири́ло Кири́лович Ве́рес — підполковник Збройних сил України. Учасник російсько-української війни[1]. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік — контррозвідник СБУ[2]. Здійснив затримання — разом з Віктором Ніколюком — російських грушників Єрофєєва і Александрова[3]. Тоді загинув молодший сержант Вадим Пугачов.

Станом на 2016 рік — офіцер 92-ї бригади. Родина проживає в Києві. У березні 2016-го на дружину Ганну і сина вчинено напад.

У середині березня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення майор Кирило Верес організовував оборону населеного пункту Мар'їнка на Донеччині. Зупинили просування противника на південно-східні околиці міста, знищили два танки та два БМП. Через атаку переважних сил супротивника та для вирівнювання лінії оборони й мінімізації втрат особового складу вирішили відійти на другу лінію оборони.

Наступного дня під його керівництвом розпочався контрнаступ зведених підрозділів механізованих батальйонів на вимушено залишені позиції. Він завершився успіхом, тимчасово втрачені позиції повернули під контроль Збройних сил України[4].

Після повномасштабного вторгнення[ред. | ред. код]

З лютого 2022 року командир батальйону К-2 54-ї ОМбр, тримав оборону на напрямку Соледар-Сіверськ.[5]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (4 квітня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6][7]
  • Хрест бойових заслуг (4 грудня 2023)[8][9]
  • Орден Богдана Хмельницького I ст. (13 жовтня 2020) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[10]
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (10 жовтня 2019) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[11]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (10 квітня 2017) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[12]
  • Медаль «За військову службу Україні» (23 серпня 2018) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[13]
  • Українська недержавна нагорода орден «Народний Герой України» (13 жовтня 2015)[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Булатов розповів подробиці нападу на сім'ю бійця АТО, який взяв у полон російських ГРУшників. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 25 жовтня 2019.
  2. ↑ Російський диверсант Єрофєєв у лікарні хотів обміняти свою гвинтівку — свідок
  3. ↑ Суд над Єрофєєвим і Александровим(рос.)
  4. ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» українським захисникам і рідним військовослужбовців, удостоєних звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 14 липня.
  5. ↑ ВЕРЕС про легендарний К-2, дрони та «зраду» серед цивільних | Ремовська Інтерв'ю (uk-UA) , процитовано 5 грудня 2023
  6. ↑ Указ Президента України від 4 квітня 2022 року № 209/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  7. ↑ Президент України присвоїв звання Герой України 6 Захисникам. mva.gov.ua (ua) . Процитовано 31 грудня 2023.
  8. ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2023 року № 798/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. ↑ Сьогодні день найсильніших синів і доньок України, які боронять Батьківщину на суші, у повітрі, на воді – Президент вручив державні нагороди з нагоди Дня ЗСУ. Президент України. 6 грудня 2023.
  10. ↑ Указ Президента України від 13 жовтня 2020 року № 428/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
  11. ↑ Указ Президента України від 10 жовтня 2019 року № 741/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
  12. ↑ Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  13. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 238/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  14. ↑ 10 церемонія нагородження. 13 жовтня 2015 року. Одеса. Одеський національний академічний театр опери та балету // Сайт Народний Герой України

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Історія Кирила Вереса, який став повним кавалером ордена Богдана Хмельницького на YouTube // ТСН. — 2022. — 8 травня.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верес_Кирило_Кирилович&oldid=42239563