Вермішель — Вікіпедія

Вермішель
Необхідні компоненти пшениця

Верміше́ль (італ. vermicelli — «черв'ячки»)[a] — харчовий продукт із прісного тіста у вигляді паличок різної довжини. Різновид макаронних виробів, кругла в перетині й тонша, ніж спагеті.

Батьківщиною вермішелі (точніше «вермічеллі») вважають Геную[1]. Перша згадка рецепта вермішелі зустрічається в книзі De arte Coquinaria per vermicelli e maccaroni siciliani (Мистецтво приготування Сициліанських макаронів і вермішелі) написаної майстром Мартіно та Комо, мажордомом папського двору.

Назва вермішель устоялася не відразу. В Італії XIV століття в кожному місті використовувалися свої назви. Те що називалося в Тоскані «вермішель», у Болоньї називалося «ораті», у Венеції «мінутеллі», в Регії «ферментіні», в Мантуї «панкарделле».

Крім італійської вермішелі, існує рисова локшина, популярна в Південно-Східній Азії. Вона також відома як бі-хун або май-фун. За деякими версіями, саме ця локшина, завезена до Італії Марко Поло, послугувала прообразом італійських макаронів. Проте, дана версія сумнівна, оскільки всі європейські макаронні вироби робляться тільки з твердих сортів пшениці, практично невідомої на Далекому Сході.

Існує також різновид макаронів «фідео», популярний в мексиканській кухні, який також часто називають вермішель.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В правописному словнику Голоскевича (1928) також фіксується варіант «верміче́лі»
  1. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с. 13-14

Посилання[ред. | ред. код]