Верховодка (підземні води) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Верховодка (значення).

Рис. 1. Типи залягання верховодки: а – на лінзах водотривів, б – серед алювіальних відкладів

Верховодка — підземні води, які накопичуються над тимчасовим підпором (промерзлим ґрунтом тощо). Залягають поблизу поверхні (вище горизонту ґрунтових вод), схильні до різких коливань, легко забруднюються. В. — тимчасове або сезонне скупчення безнапірних підземних вод з обмеженим водотривким ложем. Утворюється внаслідок просочування атмосферних опадів та конденсації водяної пари. При веденні відкритих гірничих робіт в області розвитку В. необхідне забезпечення стійкості укосів в'їзних, розрізних траншей і робочих бортів, яке досягається, зокрема, дренажем, водовідливом та водовідводом.

Верховодка знаходиться в верхніх шарах земної кори i має обмежене поширення. Вона характеризується дуже непостійним режимом. В посушливу пору року, коли збільшується випаровування, верховодка зникає. Області живлення i поширення у верховодки збігаються.

Верховодка зустрічається у двох випадках:

а) на порівняно невеликих лінзах водонепроникних порід, які затримують частину інфільтрованої води; з часом частина цієї води випаровується, а частина стікає вниз, поповнюючи нижчезалеглі води (рис. 1);

б) на річкових заплавах, де утворення верховодки пояснюється частим чергуванням шарів алювіальних відкладів, які мають різні фільтраційні властивості. Вода в процесі інфільтрації порівняно легко проходить через піски (рис. 1, б) i накопичується на шарі суглинків, водопроникність яких є значно меншою. З часом верховодка частково повільно просочується вниз, а частково випаровується в атмосферу.

В містах і селищах верховодка може утворюватись за рахунок витікання води з водопроводів i каналізаційних мереж. Товщина залягання верховодки є невеликою (до 1–2 м). Ці води через забруднення зазвичай непридатні для господарского використання. Роль верховодки часто недовраховують, що створює великі труднощі під час будівництва (підтоплюються котловани, підвали тощо). На полях верховодка часто створює перезволоженні ділянки, що негативно відбивається на проведенні сільськогосподарських робіт.

Див. також[ред. | ред. код]

Ґрунтові води

Література[ред. | ред. код]

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.