Виконавча влада в Україні — Вікіпедія

Україна
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України
Правова система Конституція Законодавство Права людини
Глава держави Президент Володимир Зеленський Офіс Президента Керівник ОП Андрій Єрмак РНБОУ Секретар РНБОУ Олексій Данілов Державне управління справами
Виконавча влада Кабінет Міністрів Голова уряду Денис Шмигаль Місцева державна адміністрація Рада міністрів АР Крим Обласні Київська Севастопольська Районні Місцеве самоврядування Місцеві ради: ВР АР Крим Обласні Київська Севастопольська Районні Міські Сільські Селищні Військово-цивільна адміністрація Обласна військова адміністрація
Законодавча влада Верховна Рада Голова парламенту Руслан Стефанчук Поточне скликання ВР Комітети ВР Коаліції Народний депутат України
Правосуддя Конституційний Суд Верховний Суд Антикорупційний Суд Вища рада правосуддя Прокуратура
Вибори та референдуми Центральна виборча комісія Вибори в Україні: Парламентські: 1990 (УРСР XII / I) 1994 (II) 1998 (III) 2002 (IV) 2006 (V) 2007 (VI) 2012 (VII) 2014 (VIII) 2019 (IX) Президентські: 1991 1994 1999 2004 2010 2014 2019 Місцеві: 1990 Крим 1994 1994 1998 2002 2006 2010 2014 2015 2020 Референдуми: 1991 2000 Політичні партії
Територіальний устрій Адміністративний поділ АР Крим Київ Севастополь Області Райони Міста Міські райони Громади Селища міського типу Села Селища
Міжнародні відносини Зовнішня політика Міжнародні організації Україна в ООН Інтеграція до ЄС НАТО Міністерство закордонних справ Міністр Дмитро Кулеба Посольства: іноземні власні Візові вимоги
Категорія • Інші країни
п о р

Виконавча влада в Україні — одна з конституційних гілок влади в Україні, поряд з законодавчою, самоврядною та судовою. Очолюється Кабінетом Міністрів України, якому підпорядковані усі інші центральні, регіональні та місцеві органи виконавчої влади держави.

Система центральних органів виконавчої влади України[ред. | ред. код]

До системи центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) України входять міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерства[ред. | ред. код]

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, приймає рішення щодо розподілу відповідних бюджетних коштів. Не допускається прийняття актів Кабінету Міністрів України та утворених ним органів, внесення проєктів законів та актів Президента України з таких питань без погодження з відповідним міністром. Міністр на виконання вимог законодавства в межах наданих повноважень визначає політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи міністерства та шляхи досягнення поставлених цілей. Порядок виконання обов'язків міністра в разі його тимчасової відсутності визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)[ред. | ред. код]

Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується і координується Прем'єр-міністром України або одним із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Центральний орган виконавчої влади вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Центральний орган виконавчої влади очолює його голова.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом[ред. | ред. код]

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова.

Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління ними у складі окремих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені департаменти (служби).

Утворення департаменту (служби), призначення на посаду і звільнення з посади його керівника та затвердження положення про департамент (службу) здійснює Президент України.

Найкращі представники серед державних службовців України щорічно обираються Національним агентством України з питань державної служби на всеукраїнському конкурсі «Кращий державний службовець».

Юридичний статус[ред. | ред. код]

Центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Кабінет Міністрів України.

Статус керівників центральних органів виконавчої влади встановлюється положеннями про ці органи. Не допускається прирівняння будь-яких посад в органах виконавчої влади за статусом до членів Кабінету Міністрів України.

Керівників центральних органів виконавчої влади в установленому порядку призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження керівників центральних органів виконавчої влади на цих посадах припиняє Президент України.

20 жовтня 2011 Кабінет Міністрів України установив «Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади»^[1]

Фінансування[ред. | ред. код]

Фінансування видатків на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Чисельність і структура[ред. | ред. код]

Гранична чисельність працівників центральних органів виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру міністерства, а також структуру центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує міністр, затверджує відповідний міністр, структуру іншого центрального органу виконавчої влади затверджує його керівник, якщо інше не передбачено законом.

Працівників центральних апаратів міністерств призначають на посади та звільняють з посад відповідні міністри інших центральних органів виконавчої влади — їх керівники.

Штатний розпис, кошторис видатків іншого центрального органу виконавчої влади затверджує керівник цього органу за погодженням з Міністерством фінансів України. (Частина статті 3 в редакції Указу Президента N 345/2001)

Територіальні органи[ред. | ред. код]

Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Керівників територіальних органів міністерства призначає на посади та звільняє з посад у встановленому порядку міністр, іншого центрального органу виконавчої влади — керівник цього органу.

Урядові органи державного управління[ред. | ред. код]

Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади.

Урядові органи державного управління здійснюють:

• управління окремими підгалузями або сферами діяльності;
• контрольно-наглядові функції;
• регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.

Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади.

Положення про урядовий орган державного управління затверджується Кабінетом Міністрів України.

9 грудня 2010 Президент України Віктор Янукович доручив Кабінету Міністрів України «вжити заходів щодо ліквідації урядових органів в системі центральних органів виконавчої влади»^[2].

Див. також[ред. | ред. код]

• Перелік центральних органів виконавчої влади України

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Центральні органи виконавчої влади [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Урядові органи державного управління [Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• «Про систему центральних органів виконавчої влади» Указ Президента України від 15 грудня 1999 року N 1572/99
• Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / М. І. Ославський. — К. : Знання, 2009. — 216 c. — (Вища освіта ХХІ століття).

п о р Місцеві органи виконавчої влади вищого рівня в Україні АР Крим Рада міністрів Автономної Республіки Крим * Обласні державні адміністрації (з 24 лютого 2022 — військові адміністрації) Вінницька · Волинська · Дніпропетровська · Донецька ** · Житомирська · Закарпатська · Запорізька · Івано-Франківська · Київська · Кіровоградська · Львівська · Луганська ** · Миколаївська · Одеська · Полтавська · Рівненська · Сумська · Тернопільська · Харківська · Херсонська · Хмельницька · Черкаська · Чернівецька · Чернігівська Міські державні адміністрації Київська · Севастопольська * * — не діють у зв'язку з тимчасовою окупацією АР Крим та міста Севастополя ** — з 5 березня 2015 по 24 лютого 2022 набували статусу військово-цивільних адміністрацій

п о р Державні служби, агентства, інспекції та інші центральні органи виконавчої влади України Агентства Відновлення та розвитку інфраструктури • Водних ресурсів • Енергоефективності та енергозбереження • Інфраструктурних проєктів • Лісових ресурсів • З питань державної служби • З питань запобігання корупції • З питань кіно • Меліорації та рибного господарства • З питань мистецтв та мистецької освіти • Державного резерву • Розшуку та менеджменту активів • Управління держборгом • Управління зоною відчуження • Космічне • Розвитку туризму Інспекції Архітектури та містобудування • Екологічна інспекція • Енергетичного нагляду • Культурної спадщини • Ядерного регулювання Комісії Стандартів державної мови • Регулювання азартних ігор та лотерей • Держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації • Держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг • Цінних паперів та фондового ринку Комітети Антимонопольний • Телебачення і радіомовлення Служби Авіаційна • Архівна • Аудиторська • Безпеки на транспорті • Геології та надр • Експортного контролю • Етнополітики та свободи совісті • Зайнятості • Здоров'я • Казначейська • Кримінально-виконавча • Міграційна • Митна • Морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства • Податкова • Прикордонна • Регуляторна • Лікарських засобів та контролю за наркотиками • Надзвичайних ситуацій • Охорони культурної спадщини • Питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів • Питань геодезії, картографії та кадастру • Посередництва і примирення • Праці • Санітарно-епідеміологічна • Спецзв'язку та захисту інформації • Статистики • Соціальна сервісна • У справах дітей • Фінмоніторингу • Фіскальна • Якості освіти Фонди Держмайна • Досліджень • Пенсійний • Соцстрахування Бюро Бюро економічної безпеки • Національне антикорупційне бюро України Інші Національна поліція • Рада з державної підтримки кінематографії • Український інститут національної пам'яті Центральні органи виконавчої влади України (колишні)