Винниченко Іван Данилович — Вікіпедія

Іван Винниченко
Іван Данилович Винниченко
Народився 22 березня 1891(1891-03-22)[1]
Гадинківці, Гусятинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 21 квітня 1940(1940-04-21) (49 років)
Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща УРСР
Національність українець
Діяльність адвокат
Alma mater Празький університет
Знання мов українська, латина, німецька і польська

Іван Данилович Винниченко (22 березня 1891, с. Гадинківці, Австро-Угорщина — 21 квітня 1940, ймовірно, м. Чортків, нині Україна) — український правник, громадсько-політичний діяч. Четар УСС.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Винниченко народився 22 березня 1891 року у селі Гадинківцях, нині Копичинецької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив гімназію в м. Коломия (1914, нині Івано-Франківської области), правничий факультет Празького університету (Чехія). Працював адвокатом у м. Бучач, містечках (нині смт) Скала-Подільська і Мельниця-Подільська.

Після боїв на Тернопільщині потрапив до російського полону, звідки втік.

Член президії товариства «Просвіта», заступник голови УНДО на Тернопільщині.

У 1939 році заарештований, 21 квітня 1940 року страчений без суду і слідства в катівнях НКВС. Реабілітований 1992 року.

Джерела[ред. | ред. код]


  1. http://is.cuni.cz/webapps/archiv/public/person/se/1924986205772337/