French
DeutschВишків (Луцьк) — Вікіпедія
| Вишків Луцьк | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°46′10″ пн. ш. 25°20′07″ сх. д. / 50.76938° пн. ш. 25.33528° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Адмінодиниця | Луцьк | |||
| Площа | 4,3 | |||
| Населення | 12 800[1] | |||
| Поштовий індекс | 43006 | |||
| Головні вулиці | Ківерцівська, Героїв УПА | |||
| Підприємства | Луцький ремонтний завод «Мотор» | |||
| Заклади освіти та культури | Волинський обласний природничий ліцей-інтернат школа № 12 ДНЗ № 18 | |||
 | ||||
| Карта | ||||
 | ||||
Ви́шків — житловий район у Луцьку. Розташований на півночі міста.
Зі своєї північної та західної сторони обмежений територіями приміських сіл Жидичин і Липляни та берегом річки Стир, зі східної — Ківерцівською вулицею.
Історія[ред. | ред. код]
На місці сучасного Вишкова ще в давньоруський час над Стирем існувало поселення, що входило у передміську інфраструктуру Лучеська. Поруч пролягала дорога, що вела в містечко Жидичин – важливий релігійний осередок того часу. Колись село належало Луцькому Тринітарському монастирю, з 1545 року було у власності Івана Горностая, а пізніше ним володів Олександр Семашко.
У 1797 році у селі Вишкові було 41 двір, проживало 247 селян.
На початку минулого століття Вишків мав 66 дворів та 584 жителів. В радянський час село було у складі Ківерцівського району. У 1957 році його приєднали до Луцька. Неподалік від дороги на Вишків існувала польська колонія Лідавка. В період, коли ці землі відійшли до складу Луцька – у 1910 році – там було 11 дворів та жили 100 людей.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Район переважно забудований приватними житловими будинками. Багатоповерхівки трапляються лише на Ківерцівській. Східна частина району має промисловий характер, на ній розташовані в основному адміністративні, складські приміщення, автостоянки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Основні характеристики району на сайті «Луцьк інвестиційний»[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- П'ясецький В. Е., Мандзюк Ф. Г. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — ISBN 966-361-050-6.
- О.С. Кирилюк, С.О. Кирилюк Літопис храмів Святого Івана Хрестителя села Прилуцьке(...1597-2020 роки). — Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2020.
- Історичні села, які стали частиною Луцька. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Wyszków, Wyżgów, wś skarbowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 148. (пол.) — S. 148. (пол.)
| |||||
| ||||||||