Вишневецькі — Вікіпедія

Вишневецькі

Корибут
Титул:	Князі
Родоначальник:	Михайло Вишневецький-Збаразький
Близькі роди:	Несвицькі Збаразькі
Період:	XV ст. — 1770
Місце походження:	Збаразьке князівство
Підданство:	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Маєтки:	Вишневеччина
Замки / палаци:	Вишнівецький палац Збаразький замок Замок у Білому Камені Острозький замок
Вишневецькі на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вишневецький.

Вишневе́цькі, пізніше також Корибут-Вишневецькі — руський княжий рід Великого князівства Литовського і Речі Посполитої дискусійного походження, гілка роду Несвіцьких.

Родоначальником вважається князь Федір Несвізький, якого традиційно вважали сином чернігівського князя Дмитра-Корибута Ольгердовича, через що Вишневецькі і почали вживати у своєму прізвищі частку Корибут. Деякі сучасні дослідники схиляються до думки що Федір походив з роду Рюриковичів, гілки Чернігівських Ольговичів або Турівських Ізяславичів, тоді як інші, як то Наталя Яковенко, вважають, що Вишневецькі є гілкою роду Гедиміновичів.

Прізвище Вишневецькі походить від містечка Вишневець на Волині в межах сучасної Тернопільської області.

Історія[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

Внук князя Федора Несвізького, Солтан за переказом заклав замок Вишневець, і перший почав іменувати себе князем Вишневецьким. Його брат, Василь, мав сина Михайла, який і став родоначальником княжого роду Вишневецьких. Від синів Михайла, Івана і Олександра, походили дві лінії Вишневецьких, з яких друга обірвалася на польському королю Михайлу († 1673), а перша — на князю Михайлу Сервацію, гетьману литовському (†1744).

Становлення роду[ред. | ред. код]

Розквіт та вигасання[ред. | ред. код]

Особливої могутності Вишневецькі досягли з кінця XVI ст. Михайло Вишневецький займав посаду овруцького старости (1603–15), був одружений із дочкою молдовського господаря Ієремії Могили, двоюрідною сестрою київського митрополита Петра Могили, Раїною. Син Михайла та Раїни — Ярема Вишневецький був одним з наймогутніших магнатів Речі Посполитої. Його син Михайло був королем Речі Посполитої у 1669—73 рр. Був одружений 1670 з Марією-Елеонорою Габсбург, помер бездітним. Двоюрідний брат останнього Дмитро-Єжі обіймав важливі посади гетьмана польного коронного (1667—76) та гетьмана великого коронного (1676—82).

У XVIII ст. активно діяли два останніх представники роду в. по чол. лінії: Януш-Антоній, який сягнув посад віленського, краківського воєводи і старости та ін.; Михайло-Сервацій (1680—1744) — гетьман польний литовський (1702–03), гетьман великий литовський (1703–07, 1730, 1735–44), канцлер литовський з 1720. Наступне коліно Вишневецьких дало трьох представниць роду: Урсуля-Франціска (чоловік — князь Михайло-Казимир Радзивілл), Анна (чоловік — князь Юзеф Огінський), Єлизавета (чоловік — Михайло Замойський), по смерті яких відповідно 1753, 1732 і 1770 рід Вишневецьких повністю згас^[1].

Володіння[ред. | ред. код]

Родовим гніздом в. було місто Вишнівець на півдні Волині. Володіння Вишневецьких спочатку знаходилися переважно на Волині, а з 80-х рр. XVI ст. ще й на Лівобережній Україні (Лубенщина, Роменщина та ін., переважно це були колишні землі князів Глинських та Домонтів)^[1], так звана Вишневеччина. Починаючись при Дніпрі біля Чигирина та Домонтова при гирлі Супоя, володіння Вишневецьких простягалися майже до Конотопа. До їх складу входили нинішні міста: Полтава, Хорол, Лубни, Золотоноша, Пирятин, Лохвиця, Ромни і заштатне місто Глинськ з містечками і селами, всього на лівому березі Дніпра 53 міста і села і 3 села на правому березі. За інвентарем 1641 року значилося у вотчині 39837 господарів; крім того, було безліч економічних хуторів, або фільварків^[2].

З початком національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького вся велика Вишневеччина стала надбанням українського козацтва, і поселення на її території увійшли до складу козацьких полків і сотень.

Родовід[ред. | ред. код]

I

Михайло Васильович Збаразький-Вишневецький (1470 — 1512) — князь Вишневецький, намісник Брацлавський. Дружини: 1-а — з роду Полубенських.

II

Федір Михайлович Вишневецький (1533 р.) — староста пропойський. Дружини: 1-а — дочка Стефана — воєводи Волоського. 2-а — Анастасія Зілінська (померла до 1535 р.)
Іван Михайлович Вишневецький (1490—1542). Дружини: 1-а — Анастасія Семенівна Олізарович (1536 ); 2-а — Магдалена Деспотівна Бранкович (13 липня 1575)
- Дмитро (Байда) Вишневецький (бл.1510 — 1564) — український військовий та політичний діяч, один з перших козацьких гетьманів, засновник Запорізької Січі.
- Костянтин Вишневецький (?—1574) — староста житомирський у 1571—1574 роках.
  - Костянтин Вишневецький (1564—1641) — староста крем'янецький, воєвода руський. 1-а дружина — Ганна Загоровська, 2-а — Урсула Мнішек, 3-я — Катерина Корнякт, 4-а — Олена Струсь.
    - Януш Вишневецький (1598 —1636) — староста крем'янецький, великий гетьман литовський. Дружина: Євгенія-Катерина Тишкевич.
      - Дмитро Юрій Вишневецький (1631 — 1682 ) — воєвода белзький і гетьман польний коронний (1668), гетьман великий коронний (1676), воєвода краківський (1678), каштелян краківський (1680), староста білоцерківський, каменецький, салецький, струмалайський, брагінський, любомльський. 1-а: Маріана Замойська, 2-а: Теофіла Заславська.
        Ян Вишневецький
        
        Соломія Вишневецька, черниця бенедиктинського ордену.
        
        Софія Вишневецька (1655 — 1681 ) . Чоловік: Вацлав Лещинський, підляський воєвода.
        
        Євгенія-Катерина Вишневецька (1669 )
      - Костянтин Криштоф Вишневецький (1633 — 1686 ) — воєвода підляський, брацлавський, белзький, староста осецький. 1-а: Урсула-Тереза Мнішек, 2-а: Ганна Ходоровська.
        Януш Антоній Вишневецький (1678 — 1741 ) — воєвода віленський (з 1704 р.), краківський (з 1706 р.), каштелян краківський (з 1727 р.), каштелян вільненського сейму з 1703 р. Дружина: графиня Теофілія Лещинська (13 лютого 1705-23 травня 1753)
        Костянтин Вишневецький (1699 — 1700 )
        
        Урсула-Франціска Вишневецька (1705 — 1753 ). Чоловік: князь Михайло Казимир Радзивілл
        
        Михайло Сервацій Вишневецький (13 травня 1680 — 16 вересня 1744) — польний гетьман литовський (з 1702), великий гетьман литовський (з 1703), воєвода віленський (з 1735), великий канцлер литовський (з 1720). Дружини: 1-а: Катерина Дульська, 2-а: Магдалина Чарторийська, 3-я: Текла Радзивілл.
        Ганна Вишневецька (1700 — 1732 ). Чоловік: князь Юзеф Огінський, воєвода троцький
        
        Ельжбета Вишневецька (1701 — 1770 ). Чоловік: Михайло Замойський, воєвода смоленський
        
        Ярема Вишневецький (1726 — 1728 )
        
        Ігнатій Вишневецький (1728)
        
        Йосиф-Ігнатій Вишневецький (1731 — 1740 ).
        
        Франціска Вишневецька. Чоловік: Казимир Тарло.
    - Олександр Вишневецький (?—1638/1639) — староста черкаський.
    - Маріана Вишневецька. Чоловік: Якуб Собеський.
    - Олена Вишневецька. Чоловік: Станислав Варшицький.
    - Теофілія Вишневецька (1603—1645). Чоловік: Петро Шишковський.
    - Ганна Вишневецька (1630—1663). Чоловік: Якуб Замойський.
    - Юрій (Єжи) Вишневецький (?—1641) — староста крем'янецький. Дружина: Єфросинія-Уляна Тарновська.
      - Констанція Вишневецька. Чол: Самійло Лещинський.
  - Олександра Вишневецька (?—1582). Чоловік: Миколай VII Радзивілл (1546 —1589).
  - Ганна Вишневецька (?—1591) — дружина каштеляна холмського, стражника коронного Яна Замойського(†1619)
- Катерина Вишневецька (? — до 1580 ). Чоловік: Григорій Ходкевич († 12 листопада 1572) — каштелян Віленський, великий гетьман литовський
- Андрій Вишневецький (?—1584) — староста луцький, любецький, лоївський (1580—1584), каштелян волинський (1568—1572), воєвода брацлавський (1572—1576), волинський (1576—1584). Дружина: з 1555 року — Євфимія Вержбицька (1539 —1589)
  - Ганна Вишневецька (?—1595). Чоловік: Миколай Сапєга (1526—1599) — воєвода вітебський
  - Софія Анна Вишневецька (?—1619). 1-й чол: Ян Пац (†1610) — воєвода мінський. 2-й чол: Кшиштоф Вацлав Шемет († 1614/1619) — староста Росенський
  - Ізабела Олександра Вишневецька (? — після 1612 ). Чоловіки: 1-й — Юрій Чорторийський († 1626/1632 ), 2-й — Ян Лагодовський — каштелян Волинський
  - Єлизавета Євфемія (1569 — 9 листопада 1596 ). Чоловік: Миколай-Криштоф Радзивілл (2 серпня 1549 —28 лютого 1616).
  - Дмитро Вишневецький
  - Костянтин Вишневецький
- Сигізмунд Вишневецький (?—1552).
- Олександр Вишневецький (?—1555 ). Староста Річицький (1532—1555). Дружина — Катерина Скорутянка (†після 1568 )
  - Максим Вишневецький (?—1565)
  - Олександр Вишневецький (1543— 3 квітня 1577). Дружина: Олександра Капустянка (†1603)
    - Єва Вишневецька
    - Адам Вишневецький (?—1622 ). Дружина: Олександра Ходкевич.
      - Христина Вишневецька (?—1654) — дружина Миколи Єло-Малинського (помер, залишивши 6 неповнолітніх дітей^[3]), пізніше — Петра Даниловича
  - Єва Вишневецька (?—1617/1618, стала католичкою під впливом єзуїта Каспера Нагая^[4]), чоловік: Петро Збаразький (†1612)
  - Михайло Вишневецький (1529 — 1584) — каштелян брацлавський, каштелян київський, староста черкаський. Дружина: Гальшка Зенович (†до 1594 )
    - Олександр Вишневецький (?—1594) — князь вишневецький (1584—1594 рр.), староста черкаський і канівський (1580—1594 рр.), любецький (1584—1594 рр.).
    - Михайло Вишневецький (пом. 1616) — овруцький староста. Дружина: Раїна Могилянка (1589—1619).
      - Ганна Вишневецька. Чоловік: Збігнєв Фірлей.
      - Ярема (Ієремія) Вишневецький (1612 —1651) — князь вишневецький і лубенський (1615—1651 рр.), староста гадяцький (1634м1651 рр.), воєвода руський (1634—1651 рр.). Дружина — Гризельда Замойська (1623 —1672).
        Михайло Томаш Корибут-Вишневецький. (1640—1673 ) — король Речі Посполиої у 1669—1673 роках. Дружина: Елеонора (*1653 — †1697 ) — донька імператора Фердинанда III Габсбурга.
    - Юрій Вишневецький (?—1618) — староста кам'янецький, каштелян київський. Дружина: Феодора Чаплич.
      - Гальшка Вишневецька (?—1624)
  - Стефанія Вишневецька. Чоловік: Лукаш Курзенецький
Федько Вишневецький (?—1549 ). Дружини: 1-а — Богдана Гольшанська-Дубровицька († до 1535). 2-а — Марія Путятянка († 1554 або 1561).

Світлини[ред. | ред. код]

Портрети[ред. | ред. код]

Маєтки[ред. | ред. код]

Вишнівецький палац
Острозький замок
Палац у Кракові
Палац міністра скарбниці у Варшаві, перебудований зі старого палацу Вишневецьких
Маєток у Лодиґовіце
Замок у Білому Камені