Владислав Клімчак — Вікіпедія

Владислав Клімчак
Народження 19 вересня 1878(1878-09-19)
Смерть 17 березня 1929(1929-03-17) (50 років)
Поховання Личаківський цвинтар
Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль модерн
Науковий ступінь професор
CMNS: Владислав Клімчак у Вікісховищі

Владислав Клімчак (19 вересня 1878, Танява — 17 березня 1929, Львів) — архітектор, професор Львівської політехніки.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Танява поблизу Болехова в родині лісничого Яна Клімчака та Пауліни Бабель. Середню школу закінчив у Новому Сончі. 1903 року закінчив відділ архітектури у Політехнічній школі. Серед викладачів зокрема Едгар Ковач і Теодор Тальовський. У 1903—1920 роках працював у міському будівельному управлінні Львова, де спеціалізувався на будівництві медичних установ. Від 1920 професор надзвичайний Львіської політехніки, від 1925 — професор звичайний.[1]

Від 19 грудня 1904 року був членом Політехнічного товариства у Львові.[2] Повторно — у 1920—1928 роках.[3] У 1921 і 1922 входив до правління товариства.[4] Належав до Кола польських архітекторів у Львові, 4 листопада 1927 року був обраний до його правління «членом-заступником».[5] Член Палати інженерів. У своїх проєктах багато уваги приділяв якісному розплануванню. Займався питанням поєднання стилістики історичної та сучасної. Часто проєктував у формах архітектури «свойської». Прочитав низку доповідей, зокрема: «Сучасний стиль в архітектурі» (або «Проблема сучасного стилю в польській архітектурі»[6]) на засіданні Політехнічного товариства 14 березня 1922 року і «Старохристиянські церкви Равенни» 7 січня 1925 там же[7], «Нові напрямки в закордонній архітектурі» на засіданні Кола польських архітекторів 3 березня 1927 року.[8] У різноманітних архітектурних конкурсах здобув 20 відзнак. Член журі на конкурсі проєктів готелю «Брістоль» у Кракові (1912).[9]

Помер 17 березня 1929 у Львові. Похований на 13 полі Личаківського цвинтаря. Дітей не мав. Був одружений з Ядвігою Плавицькою.[10]

Роботи[ред. | ред. код]

  • Костел у Мишковичах у стилі історизму зокрема з елементами неоготики. Збудований у 1904—1906 роках, зруйнований у 1980-х.[11]
  • Корпуси психіатричної лікарні у Львові (1904—1909, у співавторстві).[12]
  • Комплекс із близько 60 корпусів лікувального закладу для душевно хворих у селі Кобежин під Краковом (нині дільниця Кракова), споруджених у 1908—1914 роках. Співавтори Антоній Будковський і Тадеуш Зелінський. В основу розпланування покладено урбаністичну ідею міст-садів. Серед збудованих споруд зокрема: головний корпус, помешкання для персоналу, дім зібрань, електростанція, споруди фільварку, пральні і пекарні, костел, брама і дім вартового.[13]
  • Кілька типових проєктів сільських хат різної вартості, створених для виданої 1915 року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села). Це зокрема проєкти двох одно- і однієї двокімнатної хати з господарськими приміщеннями. Там же опубліковано вступну статтю Клімчака про спорудження печі.[14]
  • Низка типових проєктів, призначених для повоєнної відбудови містечок. Серед них зокрема пекарня, дім столяра, сільський шпиталь, лазня, дім ткача, дім купця, дім лікаря, притулок для старців.[15] 1916 року разом із проєктами інших авторів увійшли до альбому «Odbudowa polskiego miasteczka».[16]
  • Санаторій у Криниці-Здруй (1924—1926).[17] Опублікував статтю, присвячену спорудженню санаторію.[18]
  • Пам'ятник Пулаському в Криниці-Здруй. Проєкт від 1929 року був реалізований із суттєвими змінами через кілька місяців після смерті Клімчака. Зміни впроваджено ймовірно Станіславом Вуйціком.[19]
  • Комплекс психіатричного шпиталю в Холмі. За задумом мав складатись із 37 споруд і вміщувати 800—1000 ліжок. 1929 року Клімчак спроєктував перших 6 корпусів. Того ж року через хворобу, незадовго до своєї смерті був змушений відмовитись від подальшого проєктування і нагляду за будівництвом. Замість нього призначено архітектора Ігнатія Кендзерського. Через припинення фінансування комплекс не було реалізовано до кінця. З урахуванням цього низку споруд перепроєктовано. Посвячення відбулось 1932 року.[20]
  • Колонія приватних будинків у дворковому стилі для державних службовців у Львові під назвою «Власна стріха». Нині вулиця Панаса Мирного. Споруджено у 1928—1932 роках спільно з Максиміліаном Кочуром та М. Кольбушевським.[21]
  • Готель «Під ружею» у Криниці-Здруй.[1]
  • Власна вілла у Криниці-Здруй.[22]
  • Водонапірна вежа з рестораном у Цехоцінку.[23]
  • Невелика крамниця у формі ротонди у Криниці-Здруй.[24]
  • Перебудова монастиря Марії Магдалини у Львові для потреб Політехніки.[25]
  • Шпиталь у Ченстохові.[1]
  • Помилково Клімчакові приписуються костели в Теребовлі і Жовкві. Остання атрибуція згадується низкою джерел[26] і виникла скоріш за все після публікації в часописі Architekt 1904, № 5 обмірів жовківської фари, виконаних спільно з Мар'яном Гейцманом.[11]
    Під теребовлянським можливо розумівся костел у Семенові поблизу Теребовлі. Храм у неготичному стилі, за формами близький до типового костелу Тадеуша Обмінського на 400 осіб і одночасно на костел у Підгайчиках Юстинових Теодора Тальовського. Будувався від приблизно 1906 до 1907 року. Тепер православна церква.[27]
Нереалізовані проєкти
  • Конкурсний проєкт Львівської торгово-промислової палати на проспекті Шевченка, 17 (1907, друга нагорода, співавтор Адольф Каменобродський).[28]
  • Проєкт передпоховальної каплиці у Криниці-Здруй (1909).[29]
  • Конкурсний проєкт казино у Львові у стилі раціонального модерну, на нинішньому проспекті Шевченка, 13 (1909—1910, друга нагорода, співавтор Мар'ян Гейцман).[30]
  • Проєкт корпусу Львівського університету на вулиці Грушевського. Створений для конкурсу 1912 року.[31]
  • Проєкти житлових будинків для архітектурної виставки 1912 року у Кракові. Проєкт вілли для однієї родини відзначений «першою почесною згадкою», проєкт будинку на чотири родини для робітничої колонії відзначено «другою почесною згадкою».[32] Проєкт вілли експонувався на виставці.[33]
  • Проєкт перебудови дому Стрілецького товариства в Тарнові (1919).[34]
  • Проєкт гробівця у Золочеві (1919).[35]
  • Проєкт санаторію у Криниці-Здруй, на вулиці Нітрібітта. Призначений для конкурсу 1926 року. Співавтор Ервін Вечорек. Здобув одне з трьох перших місць. Не прийнятий до реалізації.[36]
  • Проєкт перебудови костелу у Криниці-Здруй (1928).[37]
  • Конкурсний проєкт шпиталю Червоного хреста у Лодзі.[38]
  • Проєкт дому доктора Юзви в Заліщиках.[39]
  • Конкурсний проєкт костелу святого Роха в Білостоку.[40]
  • Проєкт мосту у Криниці-здруй.[24]
  • Проєкт молокозаводу у Криниці-Здруй.[41]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Korajska S. Klimczak Władysław // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAU, 1966—1967. — S. 620.
  2. ↑ Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1905. — № 2. — S. 40.
  3. ↑ Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów : nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 44.
  4. ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 78.
  5. ↑ Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 337; Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 22. — S. 366.
  6. ↑ Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1922 // Czasopismo Techniczne. — 1923. — № 6. — S. 65.
  7. ↑ Księga pamiątkowa… — S. 36.
  8. ↑ Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 4. — S. 130; Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 5. — S. 156.
  9. ↑ Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59.
  10. ↑ Sp. Prof. Inż. Wład. Klimczak // Wiek Nowy. — 20 marca 1929. — № 8323. — S. 10.
  11. ↑ а б Blaschke K. Kościół parafialny p. w. Najśw. Serca Jezusa w Myszkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2009. — Т. 17. — S. 254, 258—259. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-71-0.
  12. ↑ Бірюльов Ю. О. Клімчак Владислав // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка. — К : Преса України, 2013. — Т. 13. — С. 335. — ISBN 978-966-02-6814-2.
  13. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 8—13; Najpiękniejszy szpital Krakowa dziełem lwowianina // Cracovia Leopolis. — 2011. — № 4 (68). — S. 38—39.
  14. ↑ Odbudowa polskiej wsi : projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915.
  15. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 15—27.
  16. ↑ Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J. Gałęzowskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916. — S. 21—25, 39—41, 69.
  17. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 29—31.
  18. ↑ W. K. [Władysław Klimczak] Łazienki mineralne w Krynicy // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 10—11. — S. 11.
  19. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 43; Kruk R. Projekt pomnika Kazimierza Pułaskiego w Krynicy według Władysława Klimczaka (1878—1929) // Almanach Muszyny. — 2006. — S. 235—237. — ISSN 1234-6276.
  20. ↑ Fuhrman I. Wojewódzki Komunalny Szpital Psychiatryczny w Chełmie // Zwierciadło: niezależne pismo demokratyczne. — 27 listopada 1932. — № 21. — S. 3; Lubaszewski Z. Chełm w Operacji T4 // Chełm nieznany. Ludzie, miejsca, wydarzenia / Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Chełmie, Chełmskie Towarzystwo Naukowe. — Chełm : wydawnictwo «Kresowe», 2009. — S. 234—235. — ISBN 978-83-61149-52-1.
  21. ↑ Бірюльов Ю. О. Кочур Максиміліан Стефан // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 575. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  22. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 33.
  23. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 36—37.
  24. ↑ а б Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 28.
  25. ↑ Janusz B. Kościol św Magdaleny we Lwowie i jego restauracja // Ziemia. Dwutygodnik Krajoznawczy Ilustrowany. — 1928. — № 7. — S. 99; Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 37—38; Blaschke K. Kościół parafialny p. w. Najśw. Serca Jezusa… — S. 259.
  26. ↑ Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549; Korajska S. Klimczak Władysław // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAU, 1966—1967. — S. 620; Ś. p. Prof. Władysław Klimczak // Czasopismo Techniczne. — 1929. — № 10. — S. 145.
  27. ↑ Biernat M. Kościół parafialny Semenowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2009. — Т. 17. — S. 309—310. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-71-0.
  28. ↑ Budowa gmachu izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Narodowa. — 27 lutego 1907. — № 48. — S. 2; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 5—6; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107.
  29. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 40.
  30. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 500—501. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Rozstrzygnięcie konkursu na projekt kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 3. — S. 50; Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 93—97, tabl. VII, VIII.
  31. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 12
  32. ↑ Gazeta Lwowska. — 4 czerwca 1912. — № 126. — S. 4; Rozstrygnięcie konkursów na typy domów mieszkalnych // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 75; Architekt. — 1912. — № 10. — S. 104—105, tabl. 33; Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 13—14.
  33. ↑ Architekt. — 1912. — № 10. — S. 104—105, tabl. 33.
  34. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 27.
  35. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 39.
  36. ↑ Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 11—12.
  37. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 41.
  38. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 35.
  39. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 34.
  40. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 42.
  41. ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 32.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Łoza S. Klimczak Władysław // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 162.
  • Łoza S. Klimczak Władysław // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 146.
  • Najpiękniejszy szpital Krakowa dziełem lwowianina // Cracovia Leopolis. — 2011. — № 4 (68). — S. 38—39.
  • Ś. p. Prof. Władysław Klimczak // Czasopismo Techniczne. — 1929. — № 10. — S. 145.
  • Klimczak Władysław // Polska niepodległa: encyklopedia PWN. — Wydawnictwo Naukowe PWN, 2009. — S. 414. — ISBN 978-83-01-15712-8.
  • Korajska S. Klimczak Władysław // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAU, 1966—1967. — S. 620.
  • Krzyżanowski W. Na przełomie. Z powodu działalności ś. p. arch. Władysława Klimczaka // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 3—7.
  • Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1929/1930. — Lwów : Nakładem Politechniki Lwowskiej, 1929. — S. 198.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Владислав_Клімчак&oldid=35310354