Владичень — Вікіпедія

село Владичень
Герб Прапор
Будинок культури в селі
Будинок культури в селі
Будинок культури в селі
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Громада Болградська міська громада
Код КАТОТТГ UA51060030030046755
Облікова картка село Владичень 
Основні дані
Засноване 1804/1812
Населення 1263 особи (2001)
Площа 2,4 км²
Густота населення 526,25 осіб/км²
Поштовий індекс 68741
Телефонний код +380 4846
Географічні дані
Географічні координати 45°33′56″ пн. ш. 28°36′14″ сх. д. / 45.56556° пн. ш. 28.60389° сх. д. / 45.56556; 28.60389Координати: 45°33′56″ пн. ш. 28°36′14″ сх. д. / 45.56556° пн. ш. 28.60389° сх. д. / 45.56556; 28.60389
Середня висота
над рівнем моря
19 м
Водойми оз. Ялпуг
Місцева влада
Адреса ради 68741, Одеська обл., Болградський р-н, с. Владичень, вул. Центральна, 37
Карта
Владичень. Карта розташування: Україна
Владичень
Владичень
Владичень. Карта розташування: Одеська область
Владичень
Владичень
Мапа
Мапа

CMNS: Владичень у Вікісховищі

Владиче́нь — село Болградської міської громади Болградського району Одеської області в Україні. Населення становить 1263 осіб.

Поблизу села розташовано ландшафтний заказник місцевого значення Виноградівка, ландшафтний заказник місцевого значення Тополине.

Географія[ред. | ред. код]

Владичень розташована в південно-західній частині Одеської області. Зі східного боку село омивається прісноводним озером Ялпуг. Обсяг житлової площі села становить 239 га. Загальна площа земель, що входять до село, становить 4654 га.

Історія[ред. | ред. код]

Від доісторичної доби до Київської Русі[ред. | ред. код]

На території села знайдено залишки поселень епохи міді (Гумельницька культура, IV тисячоліття до н. е.), пізньої бронзи (кінець XX століття до н. е.), скіфського періоду (VI—V ст. до н. е.), перших століть н. е., Салтівської культури (VIII ст. н . е.) і періоду Київської Русі (X—XI століття).

19 століття[ред. | ред. код]

Село засноване в 1804 році. За іншими даними засноване в 1812 році болгарами з Македонії. У XVII столітті на території нинішнього села Владичень утворилася забруднена місцевість, що розташовується між селами Котловина та Виноградівка. Молдовські жителі, які заселяли в ті часи ці місцевості, назвали цю місцевість умовно «Імпуціта», що в перекладі з молдовської означає «смердючий». Протягом цього часу територія сучасного села населялась імовірно вихідцями з села Болжеларе Філіпопільского повіту Болгарії (у той час регіон входив до складу Македонії). З року заснування до 1850 року село заселяли носії таких прізвищ як Топал, Мавров, Мільов, Нерчевський, Карапетров, Гогів, Каназірський, Кацарський, Дулгер, Плачков, Манойлов, Арнаут, Бакановський, Радів тощо. Через кілька десятків років — місцевість, будучи вже селом, набула зовсім іншого вигляду.

У 1870 р. селище мало власну печатку з гербом — зображенням рака.

У 1878 році за фінансової підтримки парафіян в селі була зведена Свято-Миколаївська церква. Будівництво розпочалося в 1871 році. Церква була названа на честь Миколи Чудотворця.

Перша світова війна і міжвоєнний період[ред. | ред. код]

У 1913 році в селі відбулися виступи малоземельних селян, незадоволених роботою землевпорядної комісії.

У 1918—1940 рр. жителі села активно виступали проти окупації краю Румунією, брали участь в Татарбунарському повстанні 1924 року.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

У 1940 році, згідно з пактом Молотова — Ріббентропа село входить до складу СРСР.

Незабаром, румуни відвойовують село.

Владичень був останнім населеним пунктом на теренах Одеської області того часу, відвойованим у нацистів Червоною армією 27 серпня 1944 року.

Радянська доба (1945—1991)[ред. | ред. код]

У 1967 році церква святого Миколи Чудовторця була зруйнована атеїстичним режимом, а залишки будівельних матеріалів були розкрадені.

Незалежна Україна[ред. | ред. код]

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

1 березня 2001 за розпорядженням Одеської облдержадміністрації на місці колишнього книжкового складу поряд зі школою був зареєстрований Свято-Миколаївський храм Української православної церкви (Московського патріархату).

У 2004 році Голова Одеської обласної адміністрації Сергій Гриневецький розпорядився виділити з обласного бюджету 700 тисяч гривень (~ $ 100 000) на підготовку села до святкування «60-річчя визволення Одеської області від німецько-фашистських загарбників 27 серпня 1944». На ці кошти було зроблено ремонт Будинку культури, школи, сільської ради, акушерського пункту та бібліотеки. Також 27 серпня 2007 року в центрі села навпроти школи був побудований обеліск на честь «радянських воїнів-визволителів» (скульптор А. Копйов). На тому ж місці був відновлений фундамент Свято-Миколаївської церкви, зруйнованої в 1967 році, і поставлено великий православний хрест.

На початку березня 2020 року, місцевою владою, у селі було демонтовано пам'ятник В. Леніну[1].

Сьогодення[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день село Владичень є одним з головних промислових об'єктів Болградського району. Недалеко від села посеред великого фруктового саду знаходиться занедбана вугільна шахта. Населення Владичень на 2007 рік сягає 1177 чол. (505 чоловіків і 672 жінки). Щільність населення — 0,526250 чол. на кв. м. Всього в селі налічуються 475 житлових будинків.

Сьогодні у селі Владичень проживають переважно бесарабські болгари, а також гагаузи, українці, молдавани, албанці. Мови, на яких в основному спілкуються жителі села — болгарська (місцевий діалект), російська, гагаузька (місцевий діалект), українська та молдавська.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1450 осіб, з яких 684 чоловіки та 766 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1214 осіб.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
болгарська 74,43 %
російська 11,88 %
гагаузька 5,3 %
українська 4,75 %
молдовська 3,17 %
білоруська 0,08 %
вірменська 0,08 %
румунська 0,08 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. І їх залишилося троє: ще 2 пам'ятника радянському вождю знесли в Одеській області (фото). 07.03.2020, 17:42
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]