Внутрішня македонсько-одринська революційна організація — Вікіпедія
Девіз | Свобода або смерть Македонія для македонців |
---|---|
Дата заснування | 1893 |
Дата ліквідації | 1934 |
Тип | партія |
Внутрішня македонсько-одринська революційна організація у Вікісховищі |
Внутрішня македонсько-одринська революційна організація (ВМОРО) (болг. Вътрешна македоно-одринска революционна организация, мак. Внатрешна македонско-одринска револуционерна организација) — національно-визвольна революційна організація в Македонії та Одринській Фракії.
Заснування[ред. | ред. код]
Створена 23 жовтня 1893 у місті Салоніках під назвою «Внутрішня македонсько-одринська революційна організація». В установчих зборах узяло участь шість засновників: Дамян Груєв, Хрісто Татарчев, Петер Попарсов, Хрісто Батанджієв, Андон Дімітров та Іван Хаджінколов.
Метою діяльності організації стало залучення болгарського населення в Македонії та Східній Фракії до боротьби за здобуття незалежності від Османської імперії.
Влітку 1894 року у місті Ресен відбувся конгрес, на якому затверджено новий статут організації, засновано революційні газети «До зброї» (болг. На оръжие) та «Бунтівник» (болг. Бунтовник).
Ілінденське повстання[ред. | ред. код]
2 серпня 1903 під проводом ВМОРО спалахнуло Ілінденське повстання (назване на честь дня Святого Іллі, мак. Илинден). Метою повстання було створення автономної македонської і фракійської держави в кордонах тогочасної Туреччини. Повстанці захопили місто Крушево і проголосили так звану Крушевську Республіку, на чолі якої став шкільний вчитель Нікола Карев. Однак протрималася вона лише 10 днів до 12 серпня і була захоплена турецькими військами. В повстанні взяли участь близько 35,000 осіб.
Перша Балканська війна[ред. | ред. код]
Під час Першої Балканської війни ВМОРО організувала партизанські загони та ополчення, які брали участь на боці Болгарії.
Повстання проти сербської влади[ред. | ред. код]
Після закінчення війни ВМОРО підняла 15 червня 1913 Тиквеське повстання проти сербської влади, яка зайняла рівнину Тиквеш у Македонії. Повстання було жорстоко придушене Сербською армією.
9 вересня 1913 ВМОРО підняла ще одне повстання проти Сербії — Охридсько-Дебарське, яке також було придушене.
Під час Першої світової війни збройні формування, організовані під керівництвом ВМОРО боролись на стороні Болгарії.
Після поразки у Першій світовій війні ВМОРО фактично розпалась в 1919 на кілька організацій, але ядро партії збереглось і трансформувалось у Внутрішню македонську революційну організацію (ВМРО).
Видатні діячі організації[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Становлення Македонського національно-визвольного руху [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Македонія у XV—XIX ст.
|