Вовчий — Вікіпедія

село Вовчий
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Громада Неліпинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21040170020037122
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1905
Перша згадка 1905 року[1]
Населення 58 осіб[1][2]
Площа 0,053[1] км²
Густота населення 1094,34[1] осіб/км²
Поштовий індекс 89308[1]
Телефонний код +380 3133[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°35′33″ пн. ш. 23°05′57″ сх. д. / 48.59250° пн. ш. 23.09917° сх. д. / 48.59250; 23.09917Координати: 48°35′33″ пн. ш. 23°05′57″ сх. д. / 48.59250° пн. ш. 23.09917° сх. д. / 48.59250; 23.09917
Середня висота
над рівнем моря 		326[3] м
Водойми р. Вича[1]
Відстань до
районного центру 		6,4[4] км
Місцева влада
Адреса ради 89308, Закарпатська обл., Свалявський р-н, с. Неліпино, вул. Головна, 157[1]
Карта
Вовчий. Карта розташування: Україна
Вовчий
Вовчий
Вовчий. Карта розташування: Закарпатська область
Вовчий
Вовчий
Мапа
Мапа

CMNS: Вовчий у Вікісховищі

Во́вчий — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до складу Неліпинської сільської громади. Населення становить 58 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване за 6,4 кілометра[4] від колишнього районного центру.

Цю територію вважають[хто?] однією з найбільш екологічно чистих в Україні.

У селі розташована лінійна пасажирська залізнична станція Львівської залізниці «Вовчий», відкрита у 1886 році, на якій зупиняються лише приміські електропоїзди.

На околиці села розташований водоспад Вовчий (3 м), штучного походження (на основі водозабору колишнього рибгоспу).

Географія[ред. | ред. код]

Село Вовчий лежить за 6,4 км на північний схід від Сваляви, фізична відстань до Києва — 556,5 км[4].

На північний схід від села розташований лісовий заказник — Росішний. Площа 461 га, створений у 1974 році.

Заказник розташований у південно-західній частині гірського масиву Полонина Боржава, на західних схилах гори Стій. Охороняється ділянка корінних фітоценозів пралісового характеру. Тут простежуються смуги лісів двох типів — букових та буково-ялицевих. Основну площу займають бучини, що утворюють верхню межу лісу, знижену до 1080–1200 м через випас худоби на полонині. На кам'янистих схилах сформовані яворові субучини, а у середній частині схилів на багатіших ґрунтах — буково-ялицеві праліси.

У заказнику зростають рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України — підсніжник білосніжний, лілія лісова, шафран Гейфеля, зозулині сльози яйцеподібні, любка дволиста.

Тваринний світ характерний для лісової зони Карпат: олень благородний, сарна європейська, ведмідь бурий, свиня дика, лисиця руда, куниця лісова і куниця кам'яна, горностай, багато видів птахів.

Форельне господарство «ЖДИМИР»

комплекс з 18 ставків, у яких розводять ставкову форель. Відвідувачам пропонується рибалка з гарантованим уловом, оренда риболовних снастей, альтанки над озером

табір відпочинку «Ждимир».

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1989 рік у селі проживали 65 осіб, серед них — 33 чоловіки і 32 жінки[5].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 58[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 54 93,10%
«русинська»[7] 1 1,72%
російська 2 3,45%
інші 2 3,45%

Політика[ред. | ред. код]

Докладніше: Неліпинська сільська рада

Голова сільської ради — Мадяр Василь Васильович, 1963 року народження, вперше обраний у 2006 році. Інтереси громади представляють 25 депутатів сільської ради[8][9][10]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 20 80,00%
«Партія регіонів» 2 8,00%
Партія «Відродження» 2 8,00%
«Наша Україна» 1 4,00%

Транспорт[ред. | ред. код]

У селі розташована лінійна пасажирська залізнична станція Львівської залізниці «Вовчий», відкрита у 1886 році, на якій зупиняються лише приміські електропоїзди[11].

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- лісовий заказник — Росішний.

- Форельне господарство «ЖДИМИР»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Облікова картка на сайті ВРУ
  2. ↑ а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2014.
  3. ↑ Погода в селі Вовчий. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 8 вересня 2014.
  4. ↑ а б в Село Вовчий — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  5. ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 8 вересня 2014.[недоступне посилання]
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 8 вересня 2014.[недоступне посилання]
  7. ↑ Розподіл населення Закарпатської області, яке визначило себе русинами та вказало в якості рідної мови русинську мову (у % до загальної чисельності населення) - 021_СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОН , Рік. Процитовано 8 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Неліпинська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  9. ↑ Неліпинська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  10. ↑ Неліпинська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 8 вересня 2014.
  11. ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]


Закарпатська область Це незавершена стаття з географії Закарпатської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вовчий&oldid=42228395