French
DeutschВолкова Зінаїда Львівна — Вікіпедія
| Волкова Зінаїда Львівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Зінаїда Львівна Бронштейн |
| Народилася | 27 березня 1901 Іркутська губернія, Іркутське генерал-губернаторствоd, Російська імперія |
| Померла | 5 січня 1933 (31 рік) Берлін, Німецька імперія |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | політична діячка |
| Знання мов | російська |
| Партія | КПРС |
| Батько | Лев Троцький |
| Мати | Олександра Соколовська |
| Брати, сестри | Lev Sedovd і Sergei Sedovd |
| Діти | Олександра Захарівна Могліна (Бахвалова) Всеволод Платонович Волков (Естебан Волков Бронштейн) |
Зінаїда Львівна Волкова (уроджена Бронштейн; 27 березня 1901, Іркутська губернія — 5 січня 1933, Берлін) — радянська марксистка, старша донька Льва Троцького та його першої дружини Олександри Соколовської, марксистки з українського Миколаєва[1]. Зінаїду виховувала тітка Єлизавета, сестра Троцького, після розлучення батьків. З мамою залишилася молодша сестра Ніна.
Двічі виходила заміж, мала дочку від першого чоловіка та сина від другого. Обидва чоловіки загинули під час Великого терору. У січні 1931 року Волковій дозволили виїхати з СРСР, щоб відвідати свого батька в Туреччині, взявши з собою лише молодшу дитину, сина. Вона залишила доньку на піклування батька дівчини, свого першого чоловіка. Через те що їй не дозволили повернутися до Радянського Союзу, хвора на туберкульоз Волкова у стані депресії покінчила життя самогубством у Берліні в січні 1933 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Зіна народилася 1901 року в Іркутській губернії, де її батьки перебували на засланні. Після того, як у 1902 році її батько втік за кордон, дівчинку та її сестру Ніну взяли на виховання Давид Леонтійович та Ганна Львівна Бронштейни, батьки Троцького.
Після революції Зінаїда вийшла заміж за Захара Борисовича Могліна (1897 — 9 жовтня 1937, Сандармох)[2], але пара швидко розлучилася. Пізніше вона вийшла заміж вдруге за Платона Івановича Волкова (16 квітня 1898—1936). Він був заарештований і засланий у 1928 році. Згодом ще кілька разів заарештовувався радянською владою та засуджувався до різних термінів заслання й ув'язнення. Знову його було заарештовано 19 лютого 1936 року, в цей момент він був робітником Омського Облбудтресту. На цей раз його залучили у справі Валентина Ольберга для використання на Першому Московському процесі . Але він у процесі не брав участі, бо був засуджений Військовою колегією Верховного суду 2 жовтня 1936 року разом із 24 підсудними і розстріляний наступного дня. (Прах похований у спільній могилі Донського крематорію[3]).
У 1930 році Зінаїда отримала дозвіл на виїзд з СРСР, якийсь час жила у батька в Туреччині, потім лікувалася в Берліні. У 1932 році разом з Левом Троцьким була позбавлена радянського громадянства. У січні 1933 року, перебуваючи в глибокій депресії, Зінаїда наклала на себе руки.
У 1985 році вийшов фільм «Зіна» режисера Кена Макмуллена, роль Зіни виконала Доміціана Джордано [4] .
Діти[ред. | ред. код]
У першому шлюбі Зінаїда народила доньку Олександру (1923—1989), у заміжжі Олександру Захарівну Бахвалову, яка провела кілька років у в'язницях, була звільнена та реабілітована у 1956 році.
У другому шлюбі народився син Всеволод Платонович Волков[de] (Сева ; 7 березня 1926, Москва — 17 червня 2023[5]) — згодом мексиканський хімік, а потім директор Будинку-музею Троцького Естебан Волков Бронштейн (Esteban Volkov Bronstein). Одна з його чотирьох доньок — Нора Долорес Волков (Nora Dolores Volkow, нар. 27 березня 1956, Мехіко), відомий американський психіатр, професор Брукгейвенської національної лабораторії, з 2003 року — директорка Національного інституту наркоманії у складі. Інша донька — Патрісія Амалія Волков-Фернандес[de] (Patricia Amalia Volkow-Fernández), мексиканська лікарка, авторка наукових досліджень у галузі синдрому імунних порушень . Старша донька — Вероніка Волков-Фернандес[es] (Verónica Volkow Fernández), відома мексиканська поетеса та мистецтвознавець. Молодша донька — Наталія Еухенія Волков-Фернандес (Natalia Eugenia Volkow Fernández), економістка, заступник директора зв'язку з навчальними закладами Мексиканського Національного інституту статистики, географії та інформатики. Їхня мати — Пальміра Фернандес, іспанського походження, була модельєром.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Las Bolcheviques (PDF) (ісп.). Ciudad de México. 2018. с. 61. Процитовано 8 серпня 2022.
Siendo joven se trasladó con su hermano menor Ilya, a Nicolaiev […] En 1896 […] fundó, junto con su hermano y otros jovenes, un círculo revolucionario […] en la primavera de 1897, este grupo fundó la Unión Obrera del Sur de Rusia
- ↑ Жертвы политического террора в СССР, Моглин Захар Борисович. Архів оригіналу за 13 червня 2014. Процитовано 2 травня 2015.
- ↑ Жертвы политического террора в СССР. Волков Платон Иванович. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- ↑ Карцева, 1990, с. 139.
- ↑ Умер внук Льва Троцкого
Література[ред. | ред. код]
- Genealogy of Trotsky's Family at TrotskyanaNet
- Trotsky's Grandson in Moscow: A Conversation with Esteban Volkov at Marxists.org
- «My grandfather the revolutionary: A Guardian Interview with Esteban Volkov», The Guardian
- Карцева, Елена. Лаокоон или Троянский конь? Образ Л. Д. Троцкого в западном кинематографе // Искусство кино. — 1990. — № 3 (30 квітня). — С. 133—140.
Посилання[ред. | ред. код]
|
