Волков Євгеній Володимирович — Вікіпедія

Євгеній Волков
Євгеній Володимирович Волков
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 29 липня 1999(1999-07-29)
м. Ізюм, Харківська область, Україна
Смерть 3 березня 2022(2022-03-03) (22 роки)
Донецька область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Донецький національний технічний університет
Військова служба
Роки служби 2021—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Євгеній Володимирович Волков (29 липня 1999, м. Ізюм, Харківська область — 3 березня 2022, Донецька область) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Від 2019 — у Збройних силах України. Працював фельдшером Покровського військового мобільного шпиталю на Донеччині.

Навчався на факультеті комп’ютерно-інформаційних технологій та автоматизації Донецького національного технічного університету (м. Луцьк).

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну проявив мужність і героїзм під час евакуації поранених в Донецькій області та рятував українських військових[1]. 3 березня 2022 року зник безвісти під час евакуації поранених біля с. Зачатівка на Донеччині.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (10 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тищенко, Катерина (11 березня 2022). Зеленський присвоїв захисникам звання Героя України і бригадного генерала. Глухів.info (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  2. Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 122/2022 «Про присвоєння звання Герой України»