Вологоємність — Вікіпедія

Вологоємність — здатність речовини поглинати i утримувати певну кількість вологи, що виражається у вагових або об'ємних одиницях. Розрізняють вологоємність максимальну гігроскопічну, максимальну молекулярну, капілярну i повну.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Максимальна гігроскопічна вологоємність є максимальною кількістю води, яку може сорбувати речовина з повітря за повного насичення його водяною парою; є величиною постійною для кожної породи.

Максимальна молекулярна вологоємність — вологість речовини, що відповідає максимальному вмісту в ній фізично зв'язаної води.

Вологоємність капілярна — вологість речовини, що відповідає заповненню водою капілярних порожнин.

Вологоємність повна — максимальна кількість води, що утримується речовиною за повного насичення її водою.

В практиці за вологоємністю гірські породи поділяються на:

• вологоємні — торф, глини, мули;
• маловологоємні — піски дрібнозернисті i пилуваті, мергелі, крейда;
• невологоємні — галька, гравій, піски крупнозернисті, масивні вапняки та деякі інші породи.

Див. також[ред. | ред. код]

• Вологоємність гірських порід
• Вологоємність ґрунту

Література[ред. | ред. код]

• Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
• Robinson, David A. (2008), Field Estimation of Soil Water Content: A Practical Guide to Methods, Instrumentation and Sensor Technology (PDF), Soil Science Society of America Journal, Vienna, Austria: International Atomic Energy Agency, 73 (4): 131, Bibcode:2009SSASJ..73.1437R, doi:10.2136/sssaj2008.0016br, ISSN 1018-5518, IAEA-TCS-30