Володимир Беекман — Вікіпедія

Володимир Беекман
Vladimir Beekman
Народився 23 серпня 1929(1929-08-23)
Таллінн
Помер 3 жовтня 2009(2009-10-03) (80 років)
Таллінн
Поховання Цвинтар Рахумяеd
Країна  Естонія[1]
 СРСР
Діяльність письменник
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Знання мов естонська
Роки активності з 1956
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
У шлюбі з Еме Беекман
Нагороди
IMDb ID 0066408

Володи́мир Бе́екман (*23 серпня 1929(19290823), Таллінн — †3 жовтня 2009, Таллінн) — естонський письменник і громадський діяч.

Закінчив 1953 Талліннський політехнічний інститут.

Автор поетичних збірок «Пісня про молодість» (1952), «Вітер у вересі» (1958), «Синій тюльпан» (1965), «Антидерево» (1969), «Година пік» (1971), поеми «Світло Східної Європи» (1963) тощо, романів «Транзитний пасажир» (1967), «Нічні льотчики» (1975), «І сто смертей» (1978), «Рік Осла» (1979), «Коридор» (1982), «Навський водоспад» (1984), книг подорожніх вражень.

Творчості Беекмана притаманна ліричність і пристрасна публіцистичність. Виступає як перекладач, зокрема творів українських поетів (Т. Шевченка, П. Тичини, Д. Білоуса, Р. Братуня тощо).

Українською мовою окремі твори Беекмана переклали О. Завгородній і В. Гримич.

Твори[ред. | ред. код]

  • Укр. перекл. — Поезії. К., 1981
  • Рос. перекл. — Транзитный пассажир. М.,1972
  • Море дождя и солнца. М., 1974
  • На затылке земного шара. Таллин, 1983
  • Коридор. Таллин, 1984
  • И сто смертей.- Ночные летчики. М., 1985.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Слабошпитський М. Що записано в книгу часу. «Київ», 1985, № 1
  • Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 140—141.