Волошинів Павло Ількович — Вікіпедія

Павло Волошинів
 Підполковник
 Полковник
Загальна інформація
Народження 20 червня 1858(1858-06-20)
Смерть після 1925
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Вид ЗС  Армія УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-більшовицька війна
Командування
начальник штабу 25-ї Київської запасної бригади

Павло Ількович Волошинів (Волошин) (нар. 20 червня 1858 — після 1925) — полковник Армії УНР, український військовий і громадсько-політичний діяч, член Українського військового клубу імені Полуботка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище (1881), служив у 165-му піхотному Луцькому полку (Київ). Згодом — муштровий офіцер Чугуївського піхотного юнкерського училища.

У 1917 році начальник штабу 25-ї ополченської запасної бригади у Києві. Останнє звання у російській армії — підполковник.

Один із перших організаторів українського військового руху в армії. 8 березня 1917 року обраний співголовою наради вояків-українців київської залоги, на якій було засновано Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.

У 1918–1919 рр. — працював у Головному управлінні Генерального штабу Української держави, згодом — Дієвої армії УНР. Станом на 12.11.1919 р. — помічник начальника залоги Кам'янця-Подільського. З 15.09.1920 р. — лектор Кам'янець-Подільської спільної юнацької школи.

До 1924 року проживав на еміграції в таборі в Каліші. Повернувся в Україну. Був арештований та розстріляний ОДПУ в Києві.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Роман Коваль, Юрій Юзич. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. Київ, видавництво Марка Мельника. 2021.
  • Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007.