French
DeutschВоронезька область — Вікіпедія
Воронезька область  | |||
|---|---|---|---|
| рос. Воронежская область | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Центральний | ||
| Адмін. центр | Воронеж | ||
| Глава | Aleksandr Gusevd | ||
| Дата утворення | 13 червня 1934 | ||
| Оф. вебсайт | govvrn.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 51°03′ пн. ш. 40°09′ сх. д. / 51.050° пн. ш. 40.150° сх. д. | ||
| Площа | 52 400 км² (54-а) | ||
| • внутр. вод | 0,2 % | ||
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||
| Населення | |||
| Чисельність | ▲ 2 333 704 (01.01.2016)[1] (23-я) (2014) | ||
| Густота | 45 осіб/км² | ||
| Оф. мови | Російська | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Центрально-Чорноземний | ||
| ВРП | 1 трлн[2] руб. | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-VOR | ||
| ЗКАТО | 20 | ||
| Суб'єкта РФ | 36 і 136 | ||
| Телефонний | (+7)473 | ||
| Карти | |||
|
 | |||
 Воронезька область у Вікісховищі | |||
.svg)
Воро́незька о́бласть або Воронізька область[3], історично Вороніжчина (рос. Воронежская область) — адміністративна одиниця, суб'єкт Російської Федерації. Входить до складу Центрального Федерального Округу.
- Утворена 13 червня 1934
- Адміністративний центр області — місто Воронеж (Вороніж)
- Населення області становить 2,3 млн осіб, густота населення — 44,5 особи/км²
Південна частина Воронежчини з містами Острогозьке, Росош і Богучар являє собою частину української етнічної території — Східної Слобожанщини[3].
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Воронезька область розташована у центральній смузі європейської частини Росії, у вкрай вигідному стратегічному місці розташування, у вузлі транспортних комунікацій, що йдуть в індустріальні регіони РФ і країн СНД. Області-сусіди: Ростовська, Волгоградська, Бєлгородська, Липецька, Саратовська, Тамбовська, Курська області РФ; Луганська область України.
Площа території області — 52,4 тис. Км², що становить близько третини площі всього Чорнозем'я. Протяжність області з півночі на південь — 277,5 км і з заходу на схід — 352 км
Територія Воронезької області більше території таких Європейських країн як — Данія (43 098 км²), Нідерланди (41 526 км²), Швейцарія (41 284 км²), Бельгія (32 545 км²), Словаччина (49 036 км²)
 Орловська область |  Липецька область |  Тамбовська область |
 Курська область Бєлгородська область |  |  Саратовська область |
 Україна |  Ростовська область |  Волгоградська область |
Природа та клімат[ред. | ред. код]
Розташована у центральній смузі європейської частини Росії, межує на півдні з Україною. Клімат на території області — помірно континентальний м'який, з середньорічною температурою від +5 °C на півночі області до +6,5 °C на півдні і середньою температурою січня від −8 до −10, а липня від +19 до +22. Опадів в середньому за рік випадає від 450 до 550 мм. Головна річка — Дон, 530 зі своїх 1870 км протікає територією області, утворюючи басейн площею 422 000 км².
Природні ресурси[ред. | ред. код]
.jpg)
Основним за значенням ресурсом області є звичайні, а також потужні й гладкі чорноземи, що займають основну частину території регіону.
Воронезька область розташована в лісостеповій і степовій зонах. На півдні області рослинність різнотравно-типчаково ковилових степів. Рослинність північної частини області характеризується поєднанням лісових і степових ділянок.
Корисні копалини[ред. | ред. код]
Мінерально-сировинна база Воронезької області представлена родовищами нерудної сировини, в основному будівельними матеріалами (піски, глини, крейда, граніти, цементна сировина, вохра, вапняк, пісковик) особливо в західних і південних районах регіону. На території Семілуцького, Хохольського й Нижньодівицького районів області є запаси фосфоритів. Область має практично необмежені запаси крейди.
Основні галузі промисловості[ред. | ред. код]
За структурою господарства Воронезька область індустріально-аграрна. У складі промисловості переважають машинобудування, електроенергетика, галузі з переробки сільськогосподарської сировини. На них припадає 4/5 загального обсягу промислової продукції, що випускається. Галуззю спеціалізації регіону є харчова промисловість (27 %), друге місце займають машинобудування й металообробка (23 %), третє місце — електроенергетика (18 %).
Промисловість області спеціалізується на виробництві верстатів, екскаваторів, металевих мостових конструкцій, ковальсько-пресового й гірничозбагачувального устаткування, електронної техніки (у тому числі телевізорів), пасажирських літаків, синтетичного каучуку й шин, вогнетривких виробів, цукру-піску, маслобійно-жирової й м'ясної продукції.
На базі розвіданої мінеральної сировини у Воронезькій області працює ряд гірничодобувних підприємств, найбільшими з яких є ВАТ «Павловськграніт», ВАТ «Воронезьке рудоуправління», Семилукский Воронезький комбінати будматеріалів, ВАТ «Подгоренський цементник», ЗАТ «Копанищенський комбінат будматеріалів», «Журавський охровий завод» і інші. В області йде освоєння мінеральних підземних вод.
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Воронезька область — великий постачальник сільськогосподарської продукції: в ній вирощують зерно (в основному пшеницю), цукровий буряк, соняшник і інші технічні культури, картоплю й городину. У цілому профіль сільського господарства — буряковий з посівами соняшника й зернових культур, молочно-м'ясним скотарством, свинарством і вівчарством. Середньодушовий коефіцієнт по виробництву крупи — 2,4 (2002), цукру-піску 4,2
- 1829 р. — році вперше у світі селянин Д. Бокарев вичавив соняшникову олію.
Внутрішні розходження, спеціалізація міст[ред. | ред. код]
До складу Воронезької міської агломерації входять міста Нововоронеж, Семилуки (завод вогнетривів), селище міського типу Рамонь, село Нова Усмань,
Борисоглєбськ (66,3 тис. жителів) — друге за величиною місто області. Його промисловість спеціалізується на виробництві хімічного устаткування й переробці сільськогосподарської продукції. Є велике виробництво панчішно-трикотажних виробів.
Розсош (64,1 тис. жителів) відома виробництвом хімічних добрив, електроапаратури, переробкою сільськогосподарської продукції.
Історія адміністративних змін[ред. | ред. код]
Формування меж Воронезького краю тісно пов'язане з заснуванням Воронежa (1585—1586 рр.) і будівництвом Воронезьких сторож, що охоплюють межиріччя Дону з низов'ями рік Воронеж, Бітюг, Тиха Сосна.
- В XVII столітті Воронеж стає центром Воронезького повіту, у якім по перепису 1678 р. входили чотири стани: Карачунський, Борщевський, Усманський і Чертовицький.
- 1711 р. — Воронеж — губернське місто.
- 1711—1725 р. — Воронеж стає адміністративним центром величезної Азовської губернії. Територія, яка простиралася від Нижнього Новгорода на півночі, до Азова на півдні, і із заходу від Старого Оскола, до Саратовa на сході.
- 1725—1928 р. — перейменована у Воронезьку губернію.
- 1779 р. — відбувається різке скорочення розмірів губернії. У її складі залишається 15 повітів: Бєловодський, Бірюченський, Бобровський, Богучарський, Валуйський, Воронезький, Задонський, Землянський, Калітвянський, Коротоякський, Куп'янський, Ливенський, Нижньодівицький, Острогозький, Павловський.
- 1802 р. — зі складу губернії виходить Куп'янський, а входить Новохоперський повіт.
- 1824 р. — зі складу Воронезької губернії виходять два повіти: Бєловодський і Калітвянський.
- 1928—1934 р. утворена Центрально-Чорноземна область.
- 14 травня 1928 р. Постановою ВЦИК затверджені межі ЦЧО, куди ввійшли чотири губернії: Воронезька, Курська, Орловська й Тамбовська, з адміністративним центром у м. Воронежі.
- 13 червня 1934 р. Постановою ВЦИК, ЦЧО розділена на Воронезьку й Курську області.
- 27 вересня 1937 р. зі складу Воронезької області виходить Тамбовська область.
- В 1954 р. виходять Бєлгородська область і Липецька область. Значні зміни торкнулися східних і південних окраїн Воронезької області: території Богучарського й Кантемирівського районів відійшли до Кам'янської області, а частини територій Борисоглєбського, Грибановського, Терновського й Новохоперського районів, до Балашовськой області.
- З 1957 р. території Воронезької області залишаються без змін.
Адміністративно-територіальний устрій і місцеве самоврядування[ред. | ред. код]
З 2006 року на території Воронезької області існують 534 муніципальних утворення, у тому числі 3 міських округи, 31 муніципальний район, 29 міських поселень, 471 сільське поселення.
Міські округи:
Муніципальні райони:
- Аннинський район
- Бобровський район
- Богучарський район
- Бутурлинівський район
- Верхньомамонський район
- Верхньохавський район
- Воробйовський район
- Грибановський район
- Калачіївський район
- Кам'янський район
- Кантемирівський район
- Каширський район
- Лискинський район
- Нижньодівицький район
- Новоусманський район
- Новохоперський район
- Ольховатський район
- Острогозький район
- Павловський район
- Панінський район
- Петропавловський район
- Поворинський район
- Подгоренський район
- Рамонський район
- Реп'євський район
- Розсошанський район
- Семилуцький район
- Таловський район
- Терновський район
- Хохольський район
- Ертильський район
| Населенні пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Населення[ред. | ред. код]
У наш час, за офіційною російською статистикою, область практично мононаціональна: більшість населення — росіяни. Історично, велику частку населення області складали українці. За даними перепису 1926 року, в області мешкало понад 1 млн українців, або ж 32,60 % населення регіону. Наприкінці 1930-х років почалася активна кампанія зросійщення, яка включала, між іншим, заборону викладання української мови у школах, запис українців росіянами, зміну прізвищ у паспортах на російські тощо. Як результат, офіційна кількість українців у області занижувалася.
| Народність | Чисельність в 2010 році, тис[4] |
|---|---|
| Росіяни | 2124,5 |
| Українці | 43,0 |
| Вірмени | 10,3 |
| Білоруси | 3,2 |
| Цигани | 5,1 |
| Азербайджанці | 5,1 |
| Татари | 3,3 |
| Турки | 4,2 |
| Німці | 1,4 |
| Чеченці | 1,3 |
| Чуваші | 1,3 |
| Грузини | 1,5 |
| Молдовани | 2,3 |
| Узбеки | 1,9 |
| Таджики | 1,6 |
| показані народності з чисельністю понад 1000 осіб |
Національний склад за районом за даними 2010 року:[5]
| росіяни | українці | вірмени | |
|---|---|---|---|
| м. Воронеж | 96,9 % | 1,0 % | 0,5 % |
| м. Нововоронеж | 97,8 % | 1,2 % | 0,1 % |
| м. Борисоглєбськ | 96,6 % | 0,9 % | 0,3 % |
| Аннинський район | 97,6 % | 0,8 % | 0,2 % |
| Бобровський район | 95,9 % | 1,1 % | 0,3 % |
| Богучарський район | 92,5 % | 1,6 % | 1,0 % |
| Бутурлинівський район | 96,4 % | 0,5 % | 0,7 % |
| Верхньомамонський район | 95,3 % | 1,0 % | 1,1 % |
| Верхньохавський район | 95,6 % | 0,7 % | 0,6 % |
| Воробйовський район | 96,9 % | 0,7 % | 0,2 % |
| Грибановський район | 94,3 % | 0,7 % | 0,2 % |
| Ертильський район | 97,1 % | 0,4 % | 0,2 % |
| Калачіївський район | 97,7 % | 0,7 % | 0,3 % |
| Каменський район | 94,7 % | 0,8 % | 0,5 % |
| Кантемирівський район | 90,6 % | 5,6 % | 1,2 % |
| Каширський район | 98,0 % | 0,5 % | 0,2 % |
| Лискинський район | 95,7 % | 1,0 % | 0,7 % |
| Нижньодівицький район | 97,9 % | 0,6 % | 0,3 % |
| Новоусманський район | 96,2 % | 1,2 % | 0,5 % |
| Новохоперський район | 95,5 % | 0,7 % | 0,3 % |
| Ольховатський район | 64,7 % | 32,1 % | 0,2 % |
| Острогозький район | 96,9 % | 1,0 % | 0,3 % |
| Павловський район | 96,5 % | 1,4 % | 0,4 % |
| Панінський район | 95,4 % | 0,7 % | 0,4 % |
| Петропавловський район | 96,6 % | 0,9 % | 0,3 % |
| Підгоренський район | 88,6 % | 9,2 % | 0,4 % |
| Поворинський район | 94,8 % | 0,9 % | 0,3 % |
| Рамонський район | 95,7 % | 0,9 % | 0,6 % |
| Реп'євський район | 96,2 % | 0,9 % | 0,7 % |
| Розсошанський район | 84,6 % | 12,9 % | 0,4 % |
| Семилуцький район | 96,7 % | 0,8 % | 0,9 % |
| Таловський район | 96,1 % | 0,9 % | 0,1 % |
| Терновський район | 97,9 % | 0,4 % | 0,3 % |
| Хохольський район | 96,7 % | 0,8 % | 0,6 % |
| Воронезька область | 95,5 % | 1,9 % | 0,5 % |
Особистості[ред. | ред. код]
- Бунін Іван Олексійович Письменник, Нобелівський лауреат
- Кольцов Олексій Васильович Поет
- Нікітін Іван Савич Поет
- Маршак Самуїл Якович Дитячий письменник, поет
- Платонов Андрій Платонович Письменник
- Ге Микола Миколайович художник
- Крамськой Іван Миколайович Художник
- Бучкурі, Олександр Олексійович Художник
- Соловйов Лев Григорович Художник
- Кищенко, Александр Михайлович Художник-монументаліст
- Афанасьєв Олександр Миколайович Фольклорист, історик, літературознавець
- Сєверцов Микола Олексійович Вчений, засновник російської орнітології та зоогеографії
- Костомаров Микола Іванович Етнограф, Прозаїк, Поет-романтик
- Вовк Юліан Олександрович — український вчений-правознавець, професор кафедри земельного права і правової охорони природи Харківського юридичного інституту, професор, доктор наук.
- Тушкан Павло Федорович — член Української Центральної Ради.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 23 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://riavrn.ru/news/voronezhskaya-oblast-zanyala-vtoroe-mesto-v-cfo-po-urovnyu-valovogo-regionalnogo-produkta/
- ↑ а б Вол-Вр. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 1. izbornyk.org.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 1 листопада 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Итоги::Воронежстат. voronezhstat.gks.ru. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 1 травня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Воронезька область |
- Адміністрація Воронезької області (рос.)
- cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=36 Воронезька область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [Архівовано 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Воронезька обласна Дума [Архівовано 22 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформаційний портал центру Воронезької області [Архівовано 4 червня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії Воронежа й враження від міста (рос.)
- Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури"(у співавторстві).-Донецьк: Східний видавничий дім. 2005. — 280 с. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||||
|
