Воронезький повіт — Вікіпедія

Воронезький повіт
Герб повітового центру
Губернія Воронезька губернія
Центр Воронеж
Створений 1727
Скасований 1928
Площа 4642,7 (1897)
Населення 273 832 осіб (1897)
Густота 59 осіб / верст²
Наступники Воронезький округ

Воронезький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництва й Воронезької губернії, що існувала у 17791928 роках. Повітове місто — Воронеж.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Повіт розташовувався у північній частині Воронезької губернії.

Площа повіту в 1897 році становила 4 642,7[1] верст² (5 283 км²). 1926 року — 9 322[2] км ².

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 273 832 особи (77 574 чоловічої статі та 138 798 — жіночої)[1]. За національним складом: росіяни — 98,3%, українці — 0,4%. У губернському місті Воронеж мешкало 80 599 осіб.

За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення повіту склало 648 819 осіб[2], з них міське — 130 018.

Історія[ред. | ред. код]

Повіт утворено 1779 року у складі Воронезького намісництва. 1796 року намісництво перетворено на Воронезьку губернію.

1928 за новим адміністративним поділом повіт скасовано, територія увійшла до складу Воронезького округу у складі Центрально-Чорноземної області.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

На 1913 рік повіт поділявся на 20 волостей[3]:

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (рос.) Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
  2. а б Всесоюзний перепис населення 1926 р. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 1 травня 2014.
  3. (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.