Вирва викиду — Вікіпедія

Вирва викиду — виїмка, кратер, що утворюється в масиві внаслідок руйнування і переміщення гірської породи під час вибуху.

Процеси, що впливають на утворення вирви[ред. | ред. код]

Вирва утворюється в результаті вибуху через зміщення та викидання матеріалу з землі. Зазвичай вона має форму чаші. Газ високого тиску та ударні хвилі викликають три процеси, що відповідають за створення вирви:

• Пластична деформація ґрунту.
• Викид матеріалу з землі вибухом.
• Сколювання поверхні землі.

Два процеси частково заповнюють кратер назад:

• Зворотне опадання матеріалу від викиду.
• Ерозія та зсуви вирви та стіни вирви.^[1]

Відносна важливість цих п'яти процесів змінюється в залежності від висоти над або глибини під поверхнею, на якій відбувається вибух, і від складу ґрунту.

Параметри[ред. | ред. код]

Основний параметр — показник дії вибуху: n = r/W, де r — радіус вирви, м; W — довжина лінії найменшого опору, м. Розрізняють Вирва вибуху нормального (n = 1, r = W, кут при вершині конуса 90°), посиленого (n = 1, r > W, кут більше 90°), зменшеного (0,7< n < 1, r < W, кут менше 90°) викидів. Об'єм у скельних породах при вибуху одиничного заряду визначається за формулою: v = n²W³.

Параметри вирви викиду покладені в основу розрахунків зарядів при вибухах на викид і дроблення гірських порід.

Див. також[ред. | ред. код]

• Гідротермальний вибух
• Маар

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.