Вотадини — Вікіпедія

Вотадини (Wotādīnī, Votādīnī) — кельтське плем'я, що жило в залізну добу на південному заході сучасної Шотландії і північному заході сучасної Англії.

У II столітті землі вотадинів входили до складу римської провінції Британія. Головне поселення племені розташовувалося, ймовірно, на скелястому пагорбі Трапрайн-Лоу (знаходиться на території сучасної області Східний Лотіан в 6 км від міста Хаддінгтон). На початку V століття, столиця була перенесена на 32,2 км на захід до Дін-Ейдіну. Згодом з цього древнього поселення розрослося сучасне місто Единбург.

Нащадки вотадинів заснували стародавнє королівство Гододін.

Правителі[ред. | ред. код]

  • Афалах Бригантський (54-10 до н. е.)
  • Овен ап Афалах (10 до н. е. — 25 н. е.)
  • Пріден ап Овен (25-60)
  • Дубін ап Пріден (60-95)
  • Еуфін ап Дубін (95-130)
  • Анурід ап Еуфін (130—165)
  • Гірдіфн ап Анурід (165—200)
  • Гірдол ап Гірдіфн (200—235)
  • Гіркен ап Гірдол (235—270)
  • Тацит ап Кейн (270—305), син Кейна ап Гіркена
  • Падарн ап Тацит (305—340)
  • Едерн ап Падарн (340—375?)
  • Кунеда ап Едерн (375?-)

Джерела[ред. | ред. код]