Вотум — Вікіпедія

Вотум — думка чи рішення, прийняті або виражені в іншій формі більшістю голосів виборців чи представницьким органом[1].

У парламентській практиці ряду держав в такому порядку виражається схвалення або несхвалення діяльності уряду або міністра (вотум недовіри). При отриманні вотуму недовіри уряд або міністр іде у відставку.

Види[ред. | ред. код]

  • Вотум довіри — у державах з парламентарною формою правління виражене здебільшого нижньою палатою схвалення політичної лінії, певної акції чи законопроєкту уряду чи окремого міністра;
  • Вотум виборчий — результати виборчої кампанії по виборах парламенту, президента, муніципалітетів тощо;
  • Вотум непрямий (евентуальний) — порядок визначення результатів голосування при пропорційній системі виборів, за яким голоси, віддані певному кандидатові, що перевищують виборчу квоту, зараховуються іншому з того ж партійного списку;
  • Вотум множинний (плюральний) — у деяких країнах порядок, відповідно до якого певні категорії виборців мають на виборах два чи більше голосів;
  • Вотум недовіри — у державах із парламентарною формою правління виражене здебільшого нижньою палатою несхвалення політичної лінії, певної акції чи законопроєкту уряду або окремого міністра, що призводить чи до відставки цього уряду і формування нового (урядова криза), чи до розпуску парламенту (нижньої палати) і проведення дострокових парламентських виборів;
  • Вотум обов'язковий — у деяких країнах юридичний обов'язок усіх дієздатних громадян брати участь у голосуванні на виборах державних органів влади під загрозою накладення штрафу.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Г. Зеленько . Вотум // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.121 ISBN 978-966-611-818-2.