Воєнні дії — Вікіпедія

Воєнні дії — організоване застосування військ, сил і засобів для воєнних операцій на суші, на морі, в повітрі, в космосі — в стратегічному й оперативному вимірах. Залежно від можливостей збройних сил, мети і характеру їх дій, ведуться у формі кампаній, операцій, битв, ударів, боїв, систематичних бойових дій. Стосуються також усіх видів пересування військ (сил флоту) і комплексів що забезпечують виконання цих заходів. Передбачають відбиття атакувальних дій противника, захист власних військ (сил флоту) і об'єктів що ними прикриваються, та знищення (розгром) ворога.

Сучасність[ред. | ред. код]

На початку XXI століття, воєнні дії відзначаються різнотипністю поставлених завдань, великим просторовим розмахом, участю різних видів збройних сил, родів військ і сил флоту, широким застосуванням всіх видів зброї, насамперед ракетної, та військової техніки, бойових БЛА, а також високою напруженістю, динамічністю, величезною витратою матеріальних засобів. Воєнні дії становлять основу збройної боротьби у війні.

Поводження під час обстрілів[ред. | ред. код]

  • Під час стрілянини (обстрілу, бомбардування) найкраще сховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль.
  • Якщо хтось потрапив під обстріл на відкритому місці, краще впасти на землю та прикрити голову руками. Придатним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава.
  • Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку.
  • Не намагатися ховатися за автомобілями або кіосками – вони часто стають мішенями.
  • Де б ви не перебували, тіло повинне бути у якнайбільше безпечному положенні. Можна згрупуватися, лягти в позу ембріона. Розвернутися ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоби близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекати, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом 5 хвилин.
  • Якщо ваше житло перебуває у місці частих збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) – це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або важкими меблями.[1]

Вплив воєнних дій на природу[ред. | ред. код]

Війни водночас, завдають величезної шкоди екосистемам через забруднення та фізичне знищення.

  • Для прикладу, ще після Першої світової війни, у Франції заборонили використання деяких ділянок землі, ця заборона триває й досі.[2] Це стосується, насамперед, місцевості біля Вердена — сотні тисяч нерозірваних боєприпасів було доправлено туди наприкінці війни з сумнозвісних полів битв, для «знешкодження». За повідомленнями, 200 000 з них, насправді були хімічними боєприпасами. Ґрунт містить 100-річну спадщину тих подій, з погляду надмірного забруднення важкими металами, міддю, свинцем, цинком, але ще більше арсеном (миш’яком) і перхлоратом амонію. Вміст арсену в 1000-10 000 разів перевершує природний рівень. Земля тут кисла і забруднена настільки, що, як повідомляється, там можуть рости лише три види рослин. Отже Франція та Бельгія, все ще забруднені залишками війни 1914 року, нерозірваними боєприпасами та отруйними хімічними сполуками.[3]
  • Приблизно 25 000 тонн бомб було скинуто армією США разом з союзниками під час війни у Перській затоці «Свобода Іраку»[4][5]. Було зруйновано понад 250 хімічних і збройових заводів, що призвело до витоку понад 50 000 кубічних метрів небезпечних хімікатів, як-от добрива та неочищені стічні відходи, у воду, що призвело до забруднення навколишньої прісноводної екосистеми та впливу на середовище існування видів.[6] За даними Всесвітнього фонду природи, 33 водно-болотні угіддя Іраку, особливо болота Месопотамії, були забруднені хімічними речовинами, що спричинило втрату місць проживання 60 видів ссавців і вимирання понад 45 видів рослин.[7]
  • Також важкими питаннями, є подальше розміновування теренів України після російсько-української війни, яка триває з 2014 року, адже навіть зараз фахівці ДСНС, виявляють нерозірвані боєприпаси ще часів Другої світової війни,[8] а також зокрема лісовідновлення після воєнних дій та очищення річок, тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Що робити, якщо ви опинилися у зоні артилерійського обстрілу – чіткі поради. 5 канал. 11 жовтня 2022. Архів оригіналу за 12 лютого 2023. Процитовано 20 лютого 2023.
  2. ↑ Приазов’я, Новини; Янковський, Олександр (24 грудня 2022). «Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня України?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 22 квітня 2023.
  3. ↑ riskope (13 лютого 2014). 100 years after WWI the soil between France and Belgium is still contaminated by remnants of war, UXOs and toxic chemical compounds. Riskope (амер.). Процитовано 17 травня 2023.
  4. ↑ DeFronzo, James (4 травня 2018). The Iraq War. The Iraq War. Routledge. с. 127—170. ISBN 978-0-429-49640-0.
  5. ↑ Welcome to The Green Party. The Green Party (en-GB) . Процитовано 22 травня 2023.
  6. ↑ The Environmental Consequences of the War on Iraq. www.greenparty.org.uk. Процитовано 22 травня 2023.
  7. ↑ Al-Shammari, Ahmed Majeed (1 червня 2016). Environmental pollutions associated to conflicts in Iraq and related health problems. Reviews on Environmental Health. Т. 31, № 2. doi:10.1515/reveh-2015-0024. ISSN 2191-0308. Процитовано 22 травня 2023.
  8. ↑ Суспільне новини. Боєприпаси часів Другої світової.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Werner Hahlweg: Klassiker der Kriegskunst. Unter Mitarbeitung von 13 Historikern des In- und Auslandes und in Verbindung mit dem Arbeitskreis für Wehrforschung. Bearbeitet und zusammengestellt von Werner Hahlweg. Wehr und Wissen Verlagsgesellschaft, Darmstadt 1960. (Abdruck: Ursula von Gersdorff (Hrsg.): Geschichte und Militärgeschichte. Wege der Forschung. Bernard & Graefe, Frankfurt am Main 1974, S. 313–335)

Література[ред. | ред. код]

  • Сунь-цзи. Мистецтво війни // Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. — Пер. укр. Сергій Лесняк. — 112 c. ISBN 978-617-679-145-4
  • Клаузевиц К. О войне. — М.: Госвоениздат, 1934. / Clausewitz K. Vom Krieg. 1832/34.
  • Фронтин С. Ю. Военные хитрости (Стратегемы). — СПб.: Алетейя, 1996.
  • Макиавелли Н. Военное искусство. — М.: Воениздат, 1939.
  • Воєнні дії на сході України — цивілізаційні виклики людству. / Львів: ЕПЛ, 2015. — 136 с. Ел.джерело [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Вигнання гітлерівських окупантів. Воєнні дії 1943—1944// Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с. Ел.джерело [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Воєнні_дії&oldid=41356577