Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (16 березня — 31 березня 2022) — Вікіпедія
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 16 березня по 31 березня 2022 року (включно).
Зверніть увагу! Оприлюднення втрат з українського боку — публікується досить обмеженого змісту та із затримкою! Перевага віддається офіційній інформації про втрати, що озвучена центральними та місцевими органами виконавчої влади України та відповідними Указами Президента України «Про відзначення державними нагородами України»[1]. |
Список[ред. | ред. код]
|
Список загиблих з 16 по 31 березня 2022 року[ред. | ред. код]
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові | Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
---|---|---|---|---|---|
Березень[ред. | ред. код] | |||||
16 березня[ред. | ред. код] | |||||
5784 | Курило Сергій Володимирович («Семен») | 4 липня 1979, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир 3-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 17 ОТБр. До ЗС України був призваний за мобілізацією 25 лютого 2022 року. До війни працював у ВАТ «Суха Балка» та на ПП «Світекс». З 2011 року продовжив працювати прохідником на шахті «Гвардійська». Учасник АТО (31.07.2014 — 03.09.2015). Залишилися дружина та син. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу смт Новотошківського на Луганщині. Похований в м. Липовець[2]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]. | |
5785 | Сидорюк Володимир Віталійович | с. Єгорівка Одеська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 14 березня | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в с. Єгоровці[4]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5]. | |
5786 | Андрійченко Володимир Леонідович | 10 березня 1985, м. Чернігів. Молодший лейтенант, військовослужбовець медичного взводу 1 ОТБр. Учасник АТО. Учасник двох революцій — Помаранчевої та Гідності. Голова Чернігівського обласного осередку Комітету виборців України. | 16 березня 2022 | Поїхав на медичній машині забирати поранених і вбитих побратимів поблизу м. Чернігова, але потрапив під обстріл і загинув від ударної хвилі в результаті влучання реактивного протитанкового снаряда[6]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[7]. | |
5787 | Хижняк Петро Петрович | 1963, 59 років, с. Пастирське Черкаська область. Сержант, водій-кулеметник інженерно-саперного взводу (підрозділ — не уточнено). Майже все життя прожив у м. Сміла, був водієм. Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. У 2014 став активним волонтером, роками возив допомогу воїнам АТО, за що був нагороджений відзнакою Президента України. Незважаючи на інвалідність, у 2019 пішов на військову службу за контрактом до ЗС України. | 16 березня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу м. Харкова[8][9]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10]. | |
5788 | Веклюк Василь Йосипович | 59 років, м. Стебник Львівська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). В 2014 році воював на Донбасі. Вдруге був призваний до ЗС України за мобілізацією — 24 лютого 2022 року. Залишилась дружина та двоє доньок. | 16 березня 2022 | Загинув у бою з окупантами поблизу м. Попасної на Луганщині. Через оточення території бойових дій військами країни-агресора привезти тіло військовослужбовця та поховати його вдалося лише 31 березня[11]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12]. | |
5789 | Строганов Дмитро Дмитрович | 5 жовтня 2000, 21 рік, м. Запоріжжя. Військовослужбовець підрозділу 90 ОАЕМБ 81 ОАЕМБр. | 16 березня 2022 | Загинув близько 17:50 в бою з агресором поблизу с. Кам'янка в Харківській області[13]. | |
5790 | Берчак Іван Васильович | 1982, мешканець с. Несваткового Олександрівської селищної громади Кропивницький район Кіровоградська область. Стрілець-санітар, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 16 березня 2022 | Згідно з повідомленням голови громади Олександра Безпечного, військовослужбовець загинув поблизу с. Кам'янка Харківської області. Похований у м. Кам'янка Черкаської області[14]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10]. | |
5791 | Тягун Едуард Васильович | Мешканець Полтавської області. Старший солдат, заступник командира бойової машини (підрозділ — не уточнено). Залишилися дружина та донька. | 16 березня 2022 | Згідно з повідомленням Полтавської ОВА, військовослужбовець загинув в боях під час оборони м. Чернігова[15]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[16]. | |
5792 | Пилипченко Павло Юрійович | 31 березня 1979, с. Ісайки Київська область. Старший солдат, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. Учасник АТО. Працював в держкомпанії «Оператор ГТС України». До ЗС України був призваний за мобілізацією після російського вторгнення в Україну. | 16 березня 2022 (орієнтовно) | Загинув під час оборони м. Києва. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
5793 | Білий Артем Сергійович («Бумер») | 10 березня 1991, м. Дніпро. Молодший сержант 227-го батальйону 127-ї бригади Сил ТрО ЗС України. Учасник АТО з 2014 року. Воював у складі батальйону «Донбас». | 16 березня 2022 | Загинув під час оборони м. Харкова[18]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[19]. | |
5794 | Краснобриж Ігор Віталійович («Козацький») | 15 березня 1995, м. Маріуполь Донецька область. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Проходив службу в підрозділі з 2014 року. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[20]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[21]. | |
5795 | Черниш Сергій Олександрович | 21 жовтня 1971. Старший солдат, механік-електрик відділення забезпечення легкої броньованої техніки ремонтного взводу бронетанкової техніки ремонтного автотранспортного батальйону частини НГУ. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором у ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Рубіжного на Луганщині[22]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[23]. | |
5796 | Логвиненко Юрій Миколайович | 7 лютого 1982. Молодший сержант, командир 2-го відділення 1-го зенітного артилерійського взводу 1-зенітно-артилерійської батареї зенітного ракетного артилерійського дивізіону частини НГУ. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором, отримавши поранення, що несумісні з життям, у ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Рубіжного на Луганщині[22]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[23] | |
5797 | Бубнович Олександр Миколайович | 21 червня 1995, м. Рівне. Штаб-сержант, сержант з матеріального забезпечення роти бойового забезпечення 1 БрОП Національної гвардії України. Навчався у шостій рівненській школі, за тим отримав фах опоряджувальника у професійному училищі № 1. У жовтні 2013 року пішов служити строкову службу у 14-й бригаді спецпризначення «Барс» Внутрішніх військ МВС України. По завершенні строкової служби уклав свій перший контракт, а після того другий. | 16 березня 2022 | Разом з іншими гвардійцями завантажив автівку, аби доправити побратимам, але по дорозі поблизу с. Мощун, що на Київщині, ворог влучив у неї з гранатомета[24]. | |
5798 | Головко Дмитро Володимирович | 21 червня 1997, м. Ланівці Тернопільська область. Молодший сержант, помічник начальника групи застосування спеціальних засобів взводу РХБЗ роти бойового забезпечення 1 БрОП Національної гвардії України. | 16 березня 2022 | Загинув поблизу села Мощун, що на Київщині, внаслідок вогнепального поранення, коли колону, в якій він був, обстріляли окупанти[25]. | |
5799 | Павлік Руслан Юрійович | 24 листопада 1981, м. Люботин, Харківська область. Старший солдат, військовослужбовець 90 ОАБт. Залишилася дружина та дві доньки. | 16 березня 2022 | Загинув в ході виконання бойового завдання поблизу села Кам’янка Ізюмського району Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[26]. | |
5800 | Лапінський Олег Мирославович | 14 вересня 1985, Кременецький район Тернопільська область. Старший солдат, командир бойової машини механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). Залишилася мати та син. | 16 березня 1985 | Загинув в результаті бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу м. Попасної Луганської області[27]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12]. | |
5801 | Левчук Остап Михайлович | Мешканець м. Переяслава Київська область. Старший лейтенант медичної служби, військовослужбовець 72 ОМБр. | 16 березня 2022 | Загинув від кулі ворожого снайпера під час евакуації поранених військовослужбовців та цивільного населення із зони обстрілу в районі с. Мощун Бучанського району на Київщині. Похований в м. Переяславі[28]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[29]. | |
5802 | Яцух Сергій Васильович | 6 серпня 1990, с. Святець Теофіпольський район Хмельницька область. Солдат, військовослужбовець 21 окремого стрілецького батальйону. Закінчив Тернопільський національний економічний університет (нині — Західноукраїнський національний університет). До російського вторгнення в Україну працював державним інспектором митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці. | 16 березня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами в с. Новоселівці поблизу м. Чернігова. Похований в смт Теофіполь на Хмельниччині[30]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[31]. | |
5803 | Ніканоров Валерій («Рафаль») | 1990, м. Дніпро. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 24 вересня 2014 року добровольцем долучився до батальйону «Донбас». Після повернення в цивільне життя мав свій ветеранський бізнес з перекладів «Vatra Translations». З 26 лютого 2022 року повернувся до складу ЗС України. | 16 березня 2022 | Був закатований російськими військовими у Чистоводівці на Харківщині, під час оборони м. Ізюма[32]. | |
5804 | Білик Юрій Васильович | 10 березня 1969, с. Шептаки Чернігівська область. Старший солдат, водій-механік БМП 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 1 ОТБр. Строкову службу проходив в повітряно-десантних військах. Коли 2014 року почалася війна на сході України, чоловік одразу вирішив боронити державу від ворога. 2 грудня 2014 року уклав контракт зі ЗС України. Захищав країну в складі 1-ї танкової бригади «Сіверська». Воював у найгарячіших точках в зоні проведення ООС протягом восьми років. З 24 лютого 2022 року став на оборону Чернігова. Має нагороди: медаль «10 років сумлінної служби», медаль «Сильному духом», подяка командира 2-ї механізованої роти механізованого батальйону військової частини А1815. | 16 березня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами в Чернігівській області[33]. Був похований на місці бою в тимчасовому похованні разом з іншим невідомим воїном, перепохований на місцевому кладовищі м. Новгород-Сіверського[34]. | |
5805 | Артеменко Володимир Якович | 11 січня 1969, м. Житомир. Прапорщик, військовослужбовець підрозділу 95 ОДШБр. З 2019 року працював на Житомирському комбінатів силікатних виробів. З початком російського вторгнення в Україну 26.02.2022 року був призваний до ЗС України, перебував на передовій. Залишилися дружина та рідні. | 16 березня 2022 | Загинув від осколкових поранень під час ворожого обстрілу російських окупантів поблизу м. Макарів на Київщині. Похований на Смолянському військовому кладовищі в м. Житомирі[35]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[36]. | |
5806 | Куценко Олексій Олександрович | 1 вересня 1990, м. Житомир. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу 95 ОДШБр. Залишилася дружина та маленький син. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[37]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[36]. | |
5807 | Кормич Володимир Вікторович | 2 березня 2003, с. Баловне Миколаївська область. Матрос, водій десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[38][39]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[40]. | |
5808 | Колмиков Роман Юрійович («Вахр») | 18 вересня 2001, м. Вінниця. Навчався у Вінницькому політехнічному університеті. Заховплювався історією. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[41]. | |
5809 | Березюк Микола Іванович | 8 березня 1972, м. Ніжин Чернігівська область. Підполковник однієї з частин Національної гвардії України на Харківщині (підрозділ не уточнено). Останні роки проживав разом із сім'єю у Харкові. У перший день повномасштабного вторгнення був призваний за мобілізацією до лав НГУ. Нагороджений медалями «За звитягу та вірність» та «15 років сумлінної служби». Повний кавалер відзнаки «Козацький Хрест». | 16 березня 2022 | Загинув внаслідок обстрілу з ворожого танку, коли перебував на блок-посту на Чугуївскому напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[42]. | |
5810 | Шуба Віталій Іванович | 19.07.1999, м. Луцьк. 9-й полк оперативного призначення НГУ. Проходив військову службу за контрактом з 26 вересня 2019 у військовій частині на посаді снайпера (2 категорії) 1-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на автомобілях) 2-го батальйону оперативного призначення. | 16 березня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в місті Маріуполь. Похорон відбувся 27 жовтня у Свято-Троїцькому кафедральному соборі[43]. | |
5811 | Саєнко Андрій Володимирович | 1 липня 1979,м.Мерефа харківська область | 16 березня 2022 | [44] | |
Гаврилюк Ярослав Олександрович | 1998, с. Княжин, Житомирський район. Солдат, військовослужбовець ЗС України 95 ОДШБр. | 16 березня 2022 | Загинув біля с. Кам'янка Ізюмського району Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[45]. | ||
Кирильчук Андрій Володимирович | Старший солдат, військовослужбовець ЗС України 95 ОДШБр. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[46]. | ||
Єригін Андрій Олександрович | Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[47]. | ||
17 березня[ред. | ред. код] | |||||
5812 | Круглик Богдан Юрійович («Гуцул») | 5 грудня 1990, смт Печеніжин Коломийський район Івано-Франківська область. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу 10 ОГШБр. Учасник АТО/ООС з 2014 року. Пройшов Іловайський котел в складі добровольчого батальйону «Торнадо». В 10 ОГШбр ЗС України — з 2016 року. | 17 березня 2022 | Загинув в боях з агресором під Києвом[48] в ході відбиття російського вторгнення в Україну[49]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[50]. | |
5813 | Шамбір Євгеній Іванович | м. Долинська Кіровоградська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[51]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[52]. | |
5814 | Семенов Євгеній Сергійович | Мешканець с. Салівка Кременчуцький район Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 березня 2022 (орієнтовно) | Згідно з повідомленням Горішньоплавнівської громади Полтавської області, військовослужбовець загинув в боях з агресором (орієнтовно, після 16 березня) поблизу м. Сіверськодонецька на Луганщині[53]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54]. | |
5815 | Кохан Сергій Леонідович | Кам'янка-Бузька Львівська область. Полковник, доцент кафедри артилерії НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. | 17 березня 2022 | Загинув внаслідок авіаудару на Яворівському полігоні[55]. | |
5816 | Подільський Олександр | 31 рік. Сержант служби цивільного захисту, рятувальник 5-ї Державно-рятувальної частини 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Харківській області. У дитинстві мріяв стати рятувальником. Залишилися мати, дружина і син. | 17 березня 2022 | Загинув під час повторного обстрілу російським агресором ринку «Барабашово» у Харкові близько 14:00[56]. | |
5817 | Василянський Максим Геннадійович | 28 травня 1989. Старший матрос, військовослужбовець підрозділу 503 ОБМП. | 17 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований на Алеї героїв у м. Дніпрі[57]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[58]. | |
5728 | Зенченко Олег Вікторович | 11 квітня 1972. Полковник, військовослужбовець Командування Десантно-штурмових військ ЗС України. Проходив службу на посадах заступника та командира 25 ОПДБр. Учасник АТО/ООС. Воював у Слов'янську, Ямполі, Дебальцевому, захищав Авдіївську «промку», «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту. Був нагороджений орденами Богдана Хмельницького III ступеня (4.12.2014) та II ступеня (19.11.2020). | 17 березня 2022 (орієнтовно) | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[59]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» I ступеня (посмертно)[60]. | |
5729 | Скира Павло Миколайович | 2002, с. Паніванівка Кременчуцький район Полтавська область. Матрос, військовослужбовець 36 ОБрМП ВМС ЗС України. | 17 березня 2022 | Загинув в ході виконання бойового завдання під час оборони м. Маріуполя[61]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[40]. | |
5730 | Гарбуз Олександр Русланович | 2 липня 2002, с. Губиниха Новомосковський район Дніпропетровська область. Солдат, оператор протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону 93 ОМБр. У 2017 році закінчив 9 класів Губинихської загальноосвітньої школи № 2, в 2020 році — Перещепинський професійний ліцей за спеціальністю «Робітник фермерського господарства». 20.11.2021 року уклав контракт на проходження військової служби в ЗС України. В ході відбиття російського вторгнення в Україну в 2022 році за допомогою ПТРК «Корсар» знищив загалом десяток бойових машин противника. Герой України (посмертно). | 17 березня 2022 (орієнтовно) | У ніч на 16 березня 2022 року, в ході невеликої операції, що мала на меті захоплення ворожої позиції, звідки по українських воїнах стріляв танк, Олександр у складі розвідгрупи, разом із побратимом «Хакер», потрапив у полон. 24 березня, після визволення с. Гусарівки Балаклійського району Харківської області, українськими військовослужбовцями було виявлено тіло Олександра, вбитого пострілами у голову та зі слідами тортур[62][63]. | |
5731 | Лучанінов Дмитро Григорович | Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[36]. | |
5732 | Самойленко Михайло Сергійович | 21 листопада 2002, м. Вовчанськ Харківська область. Сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | 17 березня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу міста Мерефи Харківської області[64]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[65]. | |
5733 | Бідзіля Сергій Іванович | 23 грудня 1977. Молодший сержант, головний сержант-командир відділення 1 ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похорон відбувся 22 березня 2022 в місті Мукачево. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[66][67]. | ||
5733 … 5739 | Військовослужбовці ЗС України. | 17 березня 2022 | (для доповнення за 17 березня 2022 року) | ||
18 березня[ред. | ред. код] | |||||
5740 | Короткий Анатолій Михайлович | 23 грудня 1968, 54 роки, с. Обложки Глухівський район Сумська область. Мешканець м. Глухова Сумська область. Старший сержант, старший водій-гранатометник першої мінометної батареї 16 ОМПБ «Полтава» 58 ОМПБр. Довгий час працював у правоохоронних органах МВС, потім — у податковій міліції. Контракт зі ЗС України уклав у 2019 році. Залишилась мати та дві доньки. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну на підступах до міста Києва. Похований в с. Обложках на Сумщині[68][69]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[70]. | |
5741 | Биков Іван Іванович | 1992, 29 років, мешканець с. Сухий Лиман Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Добровольцем пішов на фронт. Залишилися літні батьки, дружина та півторарічна донька. | 18 березня 2022 | Загинув у боях з окупантами поблизу м. Вознесенська, що на Миколаївщині[71][72]. | |
5742 | Левченко Олексій Миколайович | 1978, 43 роки, мешканець с. Лупареве Вітовський район Миколаївська область. Військовослужбовець підрозділу 79 ОДШБр. Залишилися дружина та троє дітей. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[73]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[52]. | |
5743 | Баргилевич Віталій | 20 років, мешканець с. Степове Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований на території Доброславської ОТГ[71][75]. | |
5744 | Нерубайський Юрій Вікторович | 29 років, мешканець Таїровської територіальної громади Одеська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[71][74][76]. | |
5745 | Дудка Микола Миколайович | 42 роки, мешканець м. Арцизу Болградський район Одеська область. Матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[71][74][76]. | |
5746 | Бойко Андрій Михайлович | Мешканець Подільського району Одеська область. Матрос, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][77]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[58]. | |
5747 | Іванов Максим Олександрович | Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][77]. | |
5748 | Дармороз Дмитро Ігорович | Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][77]. | |
5749 | Кривенко Володимир Валентинович | Мешканець Подільського району Одеська область. Старший матрос, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][77]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[78]. | |
5750 | Шинкарюк Олег Петрович | Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][77]. | |
5751 | Задорожній Іван Володимирович | Мешканець с. Борсуки Подільський район Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований в с. Борсуки[77]. | |
5752 | Болакан Микола Миколайович | Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][77]. | |
5753 | Євменко Борис Юрійович | Мешканець с. Сінного Подільський район Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований в с. Сінному[77]. | |
5754 | Переход Едуард Михайлович | Мешканець Подільського району Одеська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][77]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[58]. | |
5755 | Антоненко Євген Леонідович | Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][77]. | |
5756 | Лавриненко Едуард Валентинович | Мешканець с. Підгірне Болградський район Одеська область. Рекрут ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням Тарутинської селищної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований в с. Підгірному[76][79]. Пам'ять військовослужбовця вшановано меморіальною дошкою на Меморіальному комплексі в смт Тарутине на Одещині[80]. | |
5757 | Меркур'єв Олександр Вікторович | Мешканець с. Підгірне Болградський район Одеська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням Тарутинської селищної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований в с. Підгірному[76][79]. Пам'ять військовослужбовця вшановано меморіальною дошкою на Меморіальному комплексі в смт Тарутине на Одещині[80]. | |
5758 | Гончар Павло | Мешканець м. Першотравенська Дніпропетровська область. Командир взводу, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований в м. Першотравенську[81]. | |
5759 | Корнійчук Микола Володимирович | Мешканець с. Підгайці Волинська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням голови Нововолинської громади та за підтвердження Волинської обласної військово-цивільної адміністрації, військовослужбовець загинув в результаті ворожого обстрілу на Миколаївщині. Разом з тілами побратимів його тіло дістали з-під завалів. Похований в с. Підгайцях[82]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[83]. | |
5760 | Моргун Артур Анатолійович | 19 вересня 1996, с. Сегединці Черкаська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований у рідному селі Сегединці[84]. | |
5761 | Чеботар Леонід Ігорович | 22 червня 2002, Кривоозерський район Миколаївська область. Військовослужбовець підрозділу морської піхоти України. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований у с. Кобиляки Водяницької ТГ на Черкащині[84]. | |
5762 | Ліпський Іван Васильович | 16 жовтня 1998, смт Любашівка Одеська область. Військовослужбовець підрозділу ДШВ ЗС України (підрозділ — не уточнено). Народився, навчався та проживав в Любашівці, прописаний був в селі Демидове. Пішов добровольцем на війну з першого дня повномасштабного вторгнення російських військ. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][85]. | |
5763 | Іванов Валерій Сергійович | 27 січня 2001, м. Кілія Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув в результаті ворожого ракетного обстрілу м. Миколаїв[86]. | |
5764 | Хомик Павло Борисович | 13 липня 1999, м. Луцьк Волинська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Закінчив місцеву школу, влаштувався на роботу. У 19 років вирішив пов'язати своє життя з армією. Служив за контрактом у 137 ОБМП. Виконував бойові завдання у зоні ООС. На момент повномасштабного вторгнення окупантів перебував у Херсонській області, його підрозділ встиг вийти звідти та передислокуватися. Залишилися батьки і двоє братів. | 18 березня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару під час виконання бойових завдань в м. Миколаєві[87]. | |
5765 | Наконечний Сергій Анатолійович («Фунтік») | 31 рік, с. Дзигівка Вінницька область. Військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований у с. Кобиляки Водяницької ТГ на Черкащині[88]. | |
5766 | Шишковський Сергій Олегович | 12 червня 1994, м. Чортків Тернопільська область. Старший бойовий медик евакуаційного відділення, військовослужбовець 137 ОБМП. Навчався у чортківській ЗОШ № 5, а 2013 року закінчив Чортківський державний медичний коледж, спеціальність «Сестринська справа». 2018 року закінчив Тернопільський державний медичний університет. З 2018 року по 2021 роки проходив інтернатуру за спеціальністю «Хірургія». Працював лікарем-хірургом 1 місяць у місті Сарни Рівненської області. Строкову службу у 35 бригаді морської піхоти на посаді медика евакуаційного відділення. Після російського вторгнення в Україну пішов до війська добровільно медичним братом. Залишились батьки та брат. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][89]. | |
5767 | Шпичка Євген Вікторович | 20 грудня 1988, м. Вознесенськ Миколаївська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО (2014—2015), у 2018—2021 роках проходив військову службу в ЗС України за контрактом. Тричі по 6-9 місяців був на передовій під час ротації його частини. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][90]. | |
5768 | Дяченко Олександр | 4 липня 1986, с. Ясенове Друге Одеська область. Старший матрос 137 ОБМП. Мешкав в м. Алчевську, а після російського вторгнення у 2014 році вимушений був переїхати з дружиною та дитиною до Одеси. Учасник АТО/ООС з 2016 року. Дядько В'ячеслава Корсі. Залишилися дружина та діти[91]. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований у селі Великий Дальник Одеської області[92]. | |
5769 | Корся В'ячеслав Васильович | 10 лютого 1995, смт Любашівка Одеська область. Старший матрос 137 ОБМП. З 5 по 11 клас навчався і жив з родиною у м. Теплодар. Учасник АТО/ООС (2016—2021). Після початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до ЗС України. Племінник Олександра Дяченка. Залишилася дружина, яка через кілька місяців мала народити. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований у селі Великий Дальник Одеської області[91] | |
5770 | Багнюк Валентин Володимирович | 14 лютого 2001, с. Махнівка (Вінницький район) Вінницька область. Лейтенант, військовослужбовець 137 ОБМП. Отримав військове звання «лейтенанта» за 12 днів до смерті. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][93]. | |
5771 | Скуба Михайло Володимирович | 21 листопада 1987, м. Луцьк Волинська область. Старший матрос, рульовий моторист відділення десантно-висаджувальних засобів інженерно-саперного взводу 137 ОБМП. Рано став сиротою, ріс у дитячому будинку. Будучи дорослим, всіляко намагався допомагати дитбудинкам. З 2016 по 2020 рік служив у 137 ОБМП. Провів дві ротації у зоні АТО/ООС: 2016 року брав участь в АТО, має нагороду за оборону Маріуполя, 2019 року боронив Донеччину, за що також був нагороджений. Після цього звільнився і працював на цивільній роботі. Мешкав в Одесі, працював експедитором та мав власну сім'ю. Після початку повномасштабного вторгнення пішов боронити рідну землю. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][94]. | |
5772 | Кравчук Михайло Миколайович | 21 листопада 1991, с. Крупець (Шепетівський район) Хмельницька область. Матрос, кухар 137 ОБМП. З 2014 року брав участь в АТО, пізніше уклав контракт із ЗС України. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][95]. | |
5773 | Сидорчук Олександр Вікторович | 1987, смт Березанка Миколаївська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][96]. | |
5774 | Володько Віталій Юрійович | Чернігівська область. Капітан, військовослужбовець 145 ОРВП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][97]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[98]. | |
5775 | Уваров Дмитро Сергійович | Луганська область. Солдат, військовослужбовець 145 ОРВП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][97]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[98]. | |
5776 | Шаповалов Ігор Олександрович | Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][97]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[98]. | |
5777 | Обміняний Антон Костянтинович | Миколаївська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][99]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[100]. | |
5778 | Луньов Олексій | 1974, м. Арциз Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. З часом переїхав в м. Южне Одеська область. Учасник АТО/ООС. До ЗС України був мобілізований в 2015 році. Після мобілізації вирішив залишитися в ЗС України і продовжив військову службу у морській піхоті. Неодноразово був нагороджений медалями та грамотами. Залишилися дружина і 11-річна донька. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][101]. | |
5779 | Авраменко Євген | 30 років, м. Біляївка Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО. Через хворобу на деякий час залишав армію, працював за цивільною спеціальністю, але згодом знову повертався до військової служби. Одружився, а потім напередодні повномасштабного вторгнення знову уклав контракт на військову службу. У травні мав виповнитися 31 рік[102]. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][103]. | |
5780 | Варзар Олександр | 34 роки, м. Біляївка Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО. Батько двох дітей. Мав нагороди за зразкову військову службу. Влітку 2022 року йому б виповнилося 35 років. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][102]. | |
5781 | Холявко Олександр Андрійович | 25 років, м. Біляївка Одеська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. Закінчив Біляївську середню школу № 2. Учасник АТО. Під час виконання бойового завдання отримав серйозну травму, але одужав, хоча й отримав інвалідність. Після закінчення контракту, змінив місце роботи. Деякий час працював за кордоном, але після початку російського вторгнення в Україну одразу повернувся додому, щоб знову стати на захист України. Залишилися мати, дружина та двоє донечок. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][104]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[78]. | |
5782 | Галушко Володимир Володимирович | 40 років, м. Біляївка Одеська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. Після початку російського вторгнення в Україну повернувся із-за кордону, щоб знову стати на захист України. Залишився батько, брат, а також донька. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][105]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[78]. | |
5783 | Григор'єв Віктор | 50 років, с. Майори Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. За фахом — тракторист та водій. З 2015 року брав участь в АТО. У січні 2022 року одружився. Невдовзі після повномасштабного вторгнення російських окупантів продовжив захищати рідну землю. | 18 березня 2022 | Отримав важкі поранення внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Був доставлений у шпиталь, де й помер[106]. | |
5784 | Лучко Сергій Михайлович | 40 років, с. Вербка-Мурована Хмельницька область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 137 ОБМП. До ЗС України був мобілізований в 2015 році. Захищав Україну в складі морської піхоти. Залишилися батько, сестра, дружина і троє дітей. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][107]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[108]. | |
5785 | Циголь Дмитро Ігорович | 31 травня 2003, Миколаївська область. Військовослужбовець 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][109]. | |
5786 | Ротарь Антон | 25 років, смт Браїлів Житомирська область. Старший матрос, навідник-оператор БМП-2 35 ОБрМП. 3 роки відслужив за контрактом та був учасником бойових дій у зоні АТО/ООС. По завершенню контракту працював будівельником, а після повномасштабного вторгнення пішов знову боронити свою державу. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][110]. | |
5787 | Оганезов Сергій Сергійович | 10 листопада 1995, м. Одеса. Рекрут ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював головним спеціалістом відділу міграційного контролю управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління ДМС в Одеській області. 26 лютого 2022 року вирішив вступити на військову службу та боронити Україну від агресора. Етнічний вірменин. Батько — заслужений тренер України з самбо Сергій Суренович Оганезов. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][76][111]. | |
5788 | Блашко (Блажко) Віктор Вікторович | 34 роки, с. Маяки Одеська область. Старший солдат ЗС України (підрозділ — не уточнено). Історик за фахом. 2021 року отримав освітній ступінь магістра на факультеті історії та філософії ОНУ ім. І. І. Мечникова. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][112][113][114][115][116]. | |
5789 | Янке Дмитро Андрійович | 8 листопада 2000, с. Секретарівка Одеська область. Матрос підрозділу морської піхоти України. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][76][117]. | |
5790 | Горячко Олександр Євгенович | Одеська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][76][114]. | |
5791 | Баркар Ярослав | 23 серпня 1990, с. Шершенці Одеська область. Солдат, військовослужбовець 137 ОБМП. Народився в багатодітній сім'ї. Навчався у рідному селі, продовжив освіту в м. Кодимі, у професійно-технічному аграрному училищі. Військовослужбовець легендарної «дев'ятки». | 18 березня 2022 | Загинув захищаючи місто Миколаїв[118]. | |
5792 | Мельник Максим | 20 років, м. Ананьїв Одеська область. Матрос 36 ОБрМП. Після школи навчався за спеціальністю «Маркетинг» у Ананьївському аграрно-економічному фаховому коледжі Уманського національного університету садівництва. Отримавши диплом, приєднався до 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[119]. | |
5793 | Осадчий Теодор Валентинович | 14 жовтня 2000, м. Львів. Матрос 36 ОБрМП. Навчався у Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва. Був актором Львівського незалежного театру «З вулиці на сцену». Багаторазовий учасник морських таборів «Разом». | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][120]. | |
5794 | Нєхороших Тимур | Військовослужбовець 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][121]. | |
5795 | Волков Ярослав | Військовослужбовець 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74][121]. | |
5796 | Кравець Владислав Васильович («Крава») | 13 листопада 1983, м. Київ. Мешканець м. Одеси. Старший солдат, військовослужбовець 21 ОМПБ. Працював у компанії ТІС змінним стропальником. Любив футбол, риболовлю і проводити час з друзями. Вступив до Одеського національного морського університету на спеціальність «Транспортні технології», але встиг провчитися лише 3 курси. Коли почалося повномасштабне вторгнення, служив у морській піхоті Військово-морських сил Збройних сил України. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[74]. Похований на Західному кладовищі в м. Одесі[122]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[78]. | |
5797 … 5798 | Військовослужбовці ЗС України | 18 березня 2022 | Загинули внаслідок ракетного удару по казармі з військовослужбовцями в м. Миколаєві[123][124]. | ||
5799 | Князєв Іван Сергійович | Солдат, номер обслуги гранатометного відділення взводу роти морської піхоти батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[40][125]. | |
5800 | Степаненко Микола Петрович | 31 січня 1972, 50 років. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилися батьки, дружина та неповнолітній син. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в районі с. Мощун на Київщині. Похований у с. Озірна Звенигородського району на Черкащині[84]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[36]. | |
5801 | Шестак Сергій Віталійович | 22 червня 1988, 33 роки, Чернігівська область. Мешканець м. Черкаси. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни — гравець, нападник аматорської футбольної команди «Черкаські козаки». Залишилась дружина та маленька донька. | 18 березня 2022 (орієнтовно) | Загинув у бою з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу міста-героя Волновахи на Донеччині[126]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[127] та медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[128]. | |
5801 | Ладовський Ігор Богданович | 39 років, с. Перевозець Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 (орієнтовно) | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[129]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[130]. | |
5802 | Гайдін Вадим Олексійович («Майстер») | 18 березня 2022, м. Запоріжжя. Боєць другої роти 2-го окремого батальйону ДУК ПС[131]. З початком російського вторгнення в Україну, перевіз дружину до м. Тернополя. Звідтіля — вирушив на війну, адже вже мав бойовий досвід: у 2014—2015 роках командував відділенням батальйону «Донбас». Залишилася дружина. | 18 березня 2022 | Загинув, отримавши осколкові поранення, обороняючи від наступу окупантів столицю України. У складі розвідгрупи відшукував російських диверсантів і коригувальників, під час однієї з операцій разом із побратимами потрапив під ворожий обстріл. Похований в м. Тернополі[132]. | |
5803 | Унгурян Володимир Петрович | с. Комарівці Чернівецька область. Солдат, військовослужбовець ЗС України, гранатометник (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 (орієнтовно) | Згідно з повідомленням Чернівецької ОДА, військовослужбовець загинув у боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в с. Комарівцях[133]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[134]. | |
5804 | Ратіані Давид («Дато») | Селище Местія Грузія[135]. Кулеметник ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку повномасштабного російського вторгнення вирушив в Україну як доброволець. | 18 березня 2022 | Допомагав французькому солдату, який отримав пошкодження ноги, дістатися пункту збору. Загинув на місці в результаті підриву на міні поблизу міста-героя України Ірпеня в передмісті Києва[136] Перед смертю встиг вбити кількох росіян[137]. | |
5805 | Беріашвілі Георгій («Беро») | Грузія[135]. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку повномасштабного російського вторгнення вирушив в Україну як доброволець. | 18 березня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами поблизу міста-героя України Ірпеня в передмісті Києва[136]. | |
5806 | Якунін Олег Іванович | 18 грудня 1969, м. Київ. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався у столичній школі № 202 на Лісовому масиві, відвідував клуб юних моряків у м. Києві. Закінчив Київське річне училище та служив і працював на флоті. Пізніше заснував проєкти misto.zp.ua, afisha.zp.ua, depechemode.com.ua та багато інших на базі myhost.net.ua. | 18 березня 2022 | Загинув від осколку міни в бою з окупантами поблизу м. Курахового в Донецькій області[138]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[139]. | |
5807 | Сабіров Данило Володимирович | 2001, мешканець с. Новопетрівки Запорізька область. Військовослужбовець підрозділу Морської піхоти ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням голови Широківської територіальної громади, загинув під час бомбардування ворожими військами його військової частини на Миколаївщині[140]. | |
5807 | Бараннік Максим Олегович | 32 роки, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[141]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[142]. | |
5808 | Донець Євген Степанович | Сержант служби цивільного захисту, старший пожежник 4-ї пожежно-рятувальної частини ДСНС України. | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням пресслужби ДСНС України у Запорізькій області, пожежник зранку вирушив на ліквідацію пожежі на цивільному об'єкті в с. Наталівка Запорізької області, яка виникла внаслідок обстрілів російською армією. Загинув внаслідок вибуху під час гасіння загоряння, бо ворог завдав повторного удару в епіцентр займання[143]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[144]. | |
5809 | Дулькевич Сергій | 43 роки, с. Черкасівка Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни працював на комбікормовому заводі. Учасник АТО (2014). На початку березня 2022 року знову був призваний до складу ЗС України. Залишилися дружина, син і донька. | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням адміністрації Новосельської громади, військовослужбовець загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований 20 березня на кладовищі у рідному селі[145]. | |
5810 | Сітак Андрій Геннадійович | Мешканець с. Герасимівки Роменський район Сумська область. Солдат, бойовий медик, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Повний кавалер ордена «За мужність» (04.03.2022, 19.03.2022, 11.04.2022 (посмертно)). | 18 березня 2022 (орієнтовно) | Згідно з повідомленням Роменської РДА та міського голови м. Ромни, військовослужбовець помер внаслідок поранення, яке отримав в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[146]. Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[147]. | |
5811 | Смілін Сергій Сергійович | Капітан, військовослужбовець частини НГУ (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[148]. | |
5812 | Семенчук Богдан Юрійович | 12 червня 1993, Рівненська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Футболіст аматорського клубу «Случ» (Березне). Пішов на фронт добровольцем. | 18 березня 2022 | Був убитий в бою з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Києва[149]. | |
5813 | Мощенко Григорій Олександрович | 16 листопада 1977. Молодший сержант, військовослужбовець 35 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[150]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[151]. | |
5814 | Діскаленко Іван Анатолійович | 4 липня 1997, 24 роки, с. Носівці Гайсинський район Вінницька область. Матрос, сапер групи інженерного забезпечення 35 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[152][153]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[151]. | |
5815 | Рибальченко Інна Олексіївна | 23 роки. Старший матрос, старший кухар господарчого відділення взводу забезпечення батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинула в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[154]. | |
5816 | Брова Валентин Віталійович | Старший солдат, стрілець-помічник кулеметника стрілецького відділення взводу забезпечення навчального процесу батальйону вишколу особового складу 12 БрОП. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час |