Вулиця Академіка Ромоданова — Вікіпедія

Вулиця Академіка Ромоданова
Київ
Місцевість Татарка, Загорівщина
Район Шевченківський
Назва на честь А. П. Ромоданова
Колишні назви
Макарівська вул., вул. Омеляна Пугачова, Пугачова
Загальні відомості
Протяжність 670 м
Координати початку 50°28′10″ пн. ш. 30°28′05″ сх. д. / 50.469472° пн. ш. 30.468111° сх. д. / 50.469472; 30.468111Координати: 50°28′10″ пн. ш. 30°28′05″ сх. д. / 50.469472° пн. ш. 30.468111° сх. д. / 50.469472; 30.468111
Координати кінця 50°28′27″ пн. ш. 30°28′25″ сх. д. / 50.474417° пн. ш. 30.473833° сх. д. / 50.474417; 30.473833
поштові індекси 04050, 04107
Транспорт
Найближчі станції метро  «Лук'янівська»,
 «Дорогожичі»
Автобуси А 31
Маршрутні таксі Мт 432, 499
Зупинки громадського транспорту «Обласна лікарня»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи РАГС Шевченківського району
Навчальні заклади ЗОШ № 70
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11390
У проєкті OpenStreetMap r415962
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Академіка Ромоданова у Вікісховищі

Ву́лиця Акаде́міка Ромода́нова — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Татарка, Загорівщина. Пролягає від вулиці Юрія Іллєнка до Макарівської вулиці.

Прилучаються вулиці Герцена, Багговутівська і Врубелівський узвіз.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 2-й половині XIX століття, спершу була у складі Макарівської вулиці (назва з 1869 року[1]). На топографічних картах 1930-х — 1940-х років на ній позначено під'їзну колію Кабельного заводу.

У 1939 році виокремлена під назвою вулиця Омеляна Пугачова[2], на честь донського козацького отамана, керівника селянського повстання у Російській імперії Омеляна Пугачова. 1944 року назву уточнено як вулиця Пугачова[3].

З 1950-х до початку 1970-х років вулицею проходив тролейбусний маршрут № 18, доки не було ліквідовано державну дачу в садибі Більського.

Сучасна назва на честь Академіка Ромоданова, українського лікаря-нейрохірурга, з 2018 року[4].

Забудова[ред. | ред. код]

Житлова забудова вулиці відноситься переважно до 195070-х років — «сталінки», багатоповерхові будинки типових серій 96 та 1-КГ-480-12У. Залишилося кілька старіших будинків. Будинок № 2/32 на розі з вулицею Юрія Іллєнка зведений до 1941 року, для особового складу Дніпровської військової флотилії.

Будинок № 3 зведений у 1902 році цивільним інженером Володимиром Безсмертним для школи-притулку. У 19451962 роках тут проживали діти, звільнені з концтаборів, та ті, чиї батьки загинули на війні.

Будинок № 6 належав купцю М. Моржанову, з 1929 року — лікарю-фтизіатру, інфекціоністу, завідувачеві Київського туберкульозного інституту Гаврилі Сидоренку. Тут бували сестри Лесі Українки — Ізидора Косач-Борисова та Ольга Косач-Кривинюк. Будинок зведений у цегляному стилі наприкінці XIX століття.

У будинку № 12/2 на початку XX століття розташовувалася церковно-учительська школа (семінарія). Першим її директором був майбутній митрополит УАПЦ Василь Липківський. Тут працювали поет Олекса Коваленко, композитор і диригент Микола Леонтович, композитор Кирило Стеценко, педагог Григорій Шерстюк, навчався майбутній народний артист СРСР Олександр Міньківський. Будинок семінарії зведено у 1903 році, за проектом архітектора Євген Єрмакова.

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

  • буд. № 12/2 — меморіальна дошка на честь композитора Миколи Леонтовича, який працював у цьому будинку у 19191920 роках. Дошку відкрито 15 жовтня 1965 року, скульптор Валентина Шевченко.
  • буд. № 3 — меморіальна дошка на будинку, в якому розташовувався дитячий будинок № 13 для дітей, звільнених з концтаборів та тих, чиї батьки загинули у Великій Вітчизняній війні. Відкрита у 1990 році, архітектор — В. П. Приходько.

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • Музична школа № 26 (буд. № 6/29)
  • Загальноосвітня школа № 70 (буд. № 10)
  • Національна академія державного управління при Президентові України (буд. № 12/2)
  • Відділ РАГС Шевченківського району (буд. № 17)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 серпня 1939 року № 1148/25 «Про перейменування вулиць по Молотовському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11829. Арк. 44–47. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Рішення Київської міської ради від 22 березня 2018 року № 373/4437 «Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2018. — № 55 (5106). — 23 травня. — С. 3. [Архівовано з першоджерела 26 серпня 2019.]

Джерела[ред. | ред. код]