Вулиця Галшки Гулевичівни (Луцьк) — Вікіпедія

Вулиця Галшки Гулевичівни
 м. Луцьк
Район Старе місто
Колишні назви
Вірменська, Хлібна, Мачтета, Паші Савельєвої
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Вірменська церква
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Галшки Гулевичівни у Вікісховищі

Вулиця Галшки Гулевичівни — давня Вірменська вулиця Луцька, розташована в історико-культурному заповіднику Старий Луцьк[1]. Починається від вулиці Данила Галицького та майдану Ринок, перетинає Караїмську і виходить до берега річки Стир. На ній розташована пам'ятка архітектури — Вірменська церква. Зародилася в XIVXV століттях як головна вулиця вірменського кварталу, яка вела від Ринку до вірменського храму.

Історія[ред. | ред. код]

Географічно, ділянка, на якій зараз розташований історико-культурний заповідник, до початку XX століття була островом. Починаючи із VIII століття, від якого дослідники відлічують існування міста[2], ця територія постійно зростала внаслідок природного осушення місцевості. Однак придатною для життя вона стала значно пізніше. Так, ділянка, де сучасна вулиця бере початок, стала використовуватися як міська із X століття. У 1150 році тут уже були міські укріплення, які пролягали вздовж краю надзаплавної тераси[3]. Але повністю територія, де проходить теперішня вулиця, була освоєна лише у XIII столітті[4].

В цьому ж столітті в Луцьку могли з'явитися перші вірменські поселення. У XIV столітті вірменська колонія вже була досить чисельною. У посланні католикоса Теодороса ІІ у 1388 році луцька громада згадана на третьому місці після кам'янецької та львівської[5]. Вірмени були досить заможними. Серед місцевих купців на Ринку було багато вірмен. Вони відображали один із міцних торговельних контактів міста — зі Сходом[6]. Забудова вулиці в основному сформувалася у XIV — на початку XV століть.

Вірменська церква

У 1427 році у вірменському кварталі на цій вулиці був збудований храм. Однак через те, що в другій половині XV століття відбувся занепад вірменської громади Луцька[7], а потім її відновлення у XVI столітті, а також через те, що під час відродження був збудований ще один вірменський храм, дослідники поки не встановили, чи сьогоднішня вірменська церква є тією, що будувалася у 1427, чи тією, яка постала у XVI столітті[8]. Поряд з церквою розташовувався цвинтар.

В середині наступного століття поруч із вулицею (на сусідній) була заснована (або існувала ще раніше) плебанія костелу Святого Якуба. Це був один із фарних костелів Луцька.

Із розвитком Луцька у XIII—XV століттях його планувальна структура перейшла до закритого типу європейських міст[9]. Це, окрім іншого, позначалося на оборонних укріпленнях міста. Так, воно було оточене кількома оборонними кільцями мурів. Вулиця ж Вірменська входила до можливого третього кільця оборони середмістя[10].

Покровська церква у XIX столітті

У тому місці, де вулиця Вірменська з'єднувалася із майданом Ринок, стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці. У 1637 році ця церква була відбудована заново, оскільки попередній храм згорів та був розібраний у 1625 році.

У XVIII столітті вулиця занепадала разом із вірменською громадою Луцька. А вже станом на 1789 рік вулиця була забудована будівлями шляхти невірменського походження. У 1845 році сталася велика пожежа міста, на якій постраждав давній вірменський храм. Згодом він був перетворений на військовий склад. На перетині вулиці із Боніфратською (тепер Караїмська) знаходився хлібний ринок. У 1916 році її перейменували на Хлібну. Саме на початку XX століття сформувалася сучасна забудова вулиці. Під час Другої світової війни вулиці вернули назву Вірменська. У 1958 році її знову перейменували — тепер вона стала називатися іменем Мачтета. А через рік вулиця отримала нову назву — Паші Савельєвої[11].

Елемент фасаду

У 2007 році вулицю знову перейменовували. Хоча було звернення вірменської громади міста про повернення вулиці історичної назви[12], проте їй дали назву Галшки Гулевичівни[13].

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця сформована будинками цегляного стилю кінця XIX — початку XX століть. Тут також зберігаються оригінальні бордюри та плитка часів Другої Речі Посполитої. На вулиці розміщений давній вірменський храм, який був перебудований у житловий будинок у 1950-х роках. На фасаді будинку, де перебувала Паша Савельєва, знаходиться меморіальна дошка.

Вулиця Галшки Гулевичівни починається від вулиці Данила Галицького, перетинає Караїмську та виходить до берега річки Стир.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Старий Луцьк. Сайт заповідника. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 18 липня 2011. 
  2. Терський С. В. Археологи стверджують: у VIII ст. Луцьк вже був містом // Народна трибуна (м. Луцьк). — 26 червня 1993 р. — № 48. — С. 6.
  3. Полное собрание русских летописей, изданное по Высочайшему повелению Археографическою Комиссиею. Т. 2: Іпатьевская і Густынская летопісь. — М., 1843. — 1289 с. (рос. дореф.)
  4. Колосок Б. В. Історико-топографічні умови виникнення Луцька // Археологія. — 1976. — № 20. — С. 51-59.
  5. Дашкевич Я. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчацьких джерелах // Україна в минулому. — К., Львів, 1992. — Вип. 1. — С. 10-11.
  6. Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006. — С. 197. — ISBN 978-966-553-660-4.
  7. Дашкевич Я. Розселення вірменів на Україні в XI—XVIII ст. // Український історико-географічний збірник. — Вип. 1. — К.,1971. — С. 166.
  8. П. Троневич, М. Хілько, Б. Сайчук Втрачені християнські храми Луцька — Луцьк, 2001 — с.62-64 ISBN 966-95830-1-2
  9. Олійник О. Містобудівний розвиток західних земель України: між Сходом та Заходом. // Архітектурна спадщина України. Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В..  Тимофієнка. — К., 1994. — С. 57-75.
  10. Луцьк. Історико-архітектурний нарис. Б. Колосок, Р. Метельницький. — Київ, 1990. — С. 48. — ISBN 5-7705-0007-7.
  11. В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — с.55 ISBN 966-361-050-6
  12. Монітор Волинський. Була така вулиця - Вірменська
  13. Луцьк буденний: вулиця Галшки Гулевичівни // Інформаційне агентство «Волинські Новини»