French
DeutschВулиця Олександра Мишуги (Львів) — Вікіпедія
| Вулиця Мишуги Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Новий Львів |
| Район | Сихівський |
| Назва на честь | оперного співака Олександра Мишуги |
| Колишні назви | |
| Поморська, Кляйнпоммерґассе, Поморська, Великановича | |
| польського періоду (польською) | Pomorska |
| радянського періоду (українською) | Поморська, Великановича |
| радянського періоду (російською) | Поморская, Великановича |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 873 м |
| Координати початку | 49°49′05″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.8181444° пн. ш. 24.0321528° сх. д.Координати: 49°49′05″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.8181444° пн. ш. 24.0321528° сх. д. |
| Координати кінця | 49°48′56″ пн. ш. 24°02′18″ сх. д. / 49.8155944° пн. ш. 24.0384250° сх. д. |
| поштові індекси | 79034[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—58[2] |
| Пам'ятники | Юрію Великановичу (демонтований 2017 року) |
| Храми | церква Введення в храм Пресвятої Богородиці |
| Державні установи | ПАТ «Укрнафтохімпроект» |
| Навчальні заклади | початкова школа HBK «Школа-садок „Софія“» |
| Заклади культури | бібліотека-філія № 36 ЦБС для дітей |
| Поштові відділення | ВПЗ № 34 (вул. Тернопільська, 9)[1] |
| Забудова | одно- і двоповерховий польський конструктивізм 1930-х, три-чотири-п'ятиповерховий радянський конструктивізм 1960-х, дев'ятиповерхова 1970-х, нова забудова 1990-х років |
| Парки | Залізна Вода |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Мишуги — вулиця в Сихівському районі Львова, місцевості Новий Львів, що є уявним продовження вулиці Героїв Крут. З вулицями Героїв Крут та Тернопільською утворюють перехрестя. Прилучаються вулиці Литовська, Запорізька, Тиверська та Херсонська.
Назва[ред. | ред. код]
Від 1933 року — вулиця Поморська. Під час німецької окупації — вулиця Кляйнпоммерґассе (від 1943 року), а у липні 1944 року повернено передвоєнну назву. 1977 року перейменована на вулицю Великановича, на честь учасника Громадянської війни в Іспанії, бійця української роти інтербригад імені Тараса Шевченка, комуніста-інтернаціоналіста Юрія Великановича[3]. Від 1993 року — вулиця Мишуги, названа на честь українського оперного співака Олександра Мишуги[4].
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Олександра Мишуги присутні одно- і двоповерховий польський конструктивізм 1930-х, три-чотири-п'ятиповерховий радянський конструктивізм 1960-х, дев'ятиповерхова 1970-х та нова забудова 1990-х років[5].
Будинки[ред. | ред. код]
№ 1 — за радянських часів на першому поверсі дев'ятиповерхівки містився магазин «Продтовари».
№ 3 — в будинку від часів СРСР містилася Львівська міська бібліотека № 36, нині за цією адресою знаходиться бібліотека-філія № 36 ЦБС для дітей[6].
№ 5 — від радянських часів на першому поверсі будинку міститься магазин «Продукти».
№ 13 — в будинку міститься офіс львівської філії ПАТ «Укрнафтохімпроект»[7].
№ 13а — в будинку у 1995—1997 роках містився дошкільний навчальний заклад № 173[8][9]. Від 1997 року приміщення колишнього дитячого садка займає початкова школа HBK «Школа-садок „Софія“»[10]. У 2009 році на базі початкової школи було відкрито дві дошкільні групи[11]. Нині в цьому приміщенні також навчаються учні початкових класів цього НВК, а учні середніх та старших класів — навчаються в приміщенні HBK «Школа-садок „Софія“», що на вул. Героїв Крут, 27[12].
№ 36 — вілла споруджена у 1937—1938 роках за проєктом архітектора Тадеуша Пісевича[13].
№ 40 — церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, збудована у 2006—2014 роках на розі з вулицею Запорізькою[14][15]. Підпорядкована ПЦУ[16].
№ 45 — двоповерховий особняк із підвалом та додатковою кімнатою на горищі, збудований у 1934—1935 роках за індивідуальним проєктом, який розробив для себе інженер-архітектор Тадеуш Теодорович-Тодоровський, на той час — старший асистент Львівської політехніки[17]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № № 2717-м[18]. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою[19].
№ 58 — у липні 1946 року Львівський міськвиконком надав цей будинок в користування ректору Львівського державного університету імені І. Франка Івану Бєлякевичу. Він отримав двоповерховий будинок загальною площею 160 м², що складався з семи кімнат та присадибної ділянки. Через цей щирий «подарунок» Львівський університет змушений був відмовитися на користь помешкання І. Бєлякевича від десяти інших приватних будинків, наданих міською владою для професорсько-викладацького складу вишу[20].
- Світлини вуличної забудови
-
Будинок № 11 -
Будинок № 16 -
Будинок № 22 -
Будинок № 24 -
Будинок № 34 -
Будинок № 36 -
Будинок № 38 -
Будинок № 40 -
Будинок № 43 -
Будинок № 45 -
Будинок № 54 -
Будинок № 56 -
Будинок № 58
Пам'ятники[ред. | ред. код]
У 1982 році при вході до парку «Залізна Вода» з боку сучасної вулиці Мишуги було встановлено пам'ятник учасникові Громадянської війни в Іспанії, бійцеві української роти інтербригад імені Тараса Шевченка, комуністу-інтернаціоналісту Юрієві Великановичу, роботи скульптора Теодозії Бриж та архітектора Лідії Лєсової.
У 2010 році пам'ятник було пошкоджено невідомими особами — відпиляно голову бронзового пам'ятника, але невдовзі його було відреставровано[21]. У ніч на 2 грудня 2017 року націоналістичною організацією С14 у Львові було повалено пам'ятник Великановичу, а на постаменті написано червоною фарбою: «Комуняку геть»[22].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 19 листопада 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 40.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 84.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 281.
- ↑ Дитячі бібліотеки. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Організаційна структура підприємства «Укрнафтохімпроект». unxp.com.ua. Укрнафтохімпроект. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Дошкільний виховний заклад № 173. youcontrol.com.ua. Процитовано 2 квітня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Дошкільний виховний заклад № 173. dytsadok.info (рос.). УНІАН. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ Христина Процак (19 травня 2018). Мер Львова привітав НВК «Школа-садок «Софія» з 50-річчям. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ HBK «Школа-садок „Софія“» (дошкільне відділення). sofia.lvivedu.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
- ↑ HBK «Школа-садок „Софія“». escuela.at.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
- ↑ Lewicki J. Problematyka adaptacji architektury modernistycznej do współczesnych potrzeb użytkowych // Adaptacja obiektów zabytkowych do współczesnych funkcji użytkowych. — Warszawa — Lublin: Wydawnictwo Politechniki Lubelskiej, 2009. — S. 80. — ISBN 978-83-7497-085-3. (пол.)
- ↑ Ухвала № 3799 «Про погодження релігійній громаді УАПЦ м. Львова Введення в храм Пресвятої Богородиці місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. О. Мишуги — вул. Запорізькій». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 31 липня 2014. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Ухвала № 5161 «Про затвердження релігійній громаді УАПЦ м. Львова Введення в храм Пресвятої Богородиці проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. О. Мишуги — вул. Запорізькій». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 10 січня 2015. Процитовано 19 листопада 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Храми: храм Введення в храм Пресвятої Богородиці. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». Архів оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Юлія Богданова. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Мишуги, 45 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 6 січня 2024.
- ↑ Роман Генега (27 вересня 2012). Нові господарі Львова. Частина перша. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Во Львове неизвестные свалили памятник коммунисту Великановичу. unian.net (рос.). УНІАН. 3 грудня 2017. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Невідомі зруйнували у Львові пам'ятник комуністу Великановичу. Фоторепортаж. censor.net. Цензор.нет. 2 грудня 17. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 84. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Мишуги вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 281. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 40, 77, 89, 108, 116. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 268. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мишуги О. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
| ||||||||
| ||||||||||