Вулиця Симона Петлюри (Львів) — Вікіпедія

вулиця Симона Петлюри
Львів
Церква Всіх Святих Українського Народу (вул. Симона Петлюри, 32)
Церква Всіх Святих Українського Народу (вул. Симона Петлюри, 32)
Церква Всіх Святих Українського Народу (вул. Симона Петлюри, 32)
Місцевість Кульпарків, Скнилівок
Район Залізничний район
Назва на честь Симона Петлюри
Колишні назви
Любінська бічна, Маршала Рибалка
радянського періоду (українською) Маршала Рибалка
радянського періоду (російською) Маршала Рыбалко
Загальні відомості
поштові індекси 79021, 79054[1]
Транспорт
Маршрутні таксі № 33, 51[2]
Зупинки громадського транспорту «Автостанція № 3», «вул. Садова», «вул. Симона Петлюри»[2]
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Храм Всіх Святих Українського народу
Навчальні заклади початкова школа «Світанок» Львівської міської ради (корпус № 1)
Медичні заклади комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова
Заклади культури клуб спортивного танцю «Аеліта»
Поштові відділення ВПЗ № 21 (вул. Петлюри, 36), ВПЗ № 54 (вул. Петлюри, 2)[1]
Аптеки «Аптека низьких цін», «1 Соціальна Аптека», «Сімейна аптека»
Забудова п'ятиповерхова, дев'ятиповерхова 1960-1990-х років
Комерція відділення Ощадбанку, Кредобанку, Таскомбанку, ринок «Новий»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Симона Петлюри — вулиця в Залізничному районі Львова, сполучає важливі магістральні вулиці Любінську та Кульпарківську. Прилучаються вулиці Садова, Кульчицької, Хоробрих, Лікувальна.

Назва[ред. | ред. код]

  • Любінська бічна — до 1974 року.
  • Маршала Рибалка — від 1974 року, названа на честь радянського маршала танкових військ, двічі Героя Радянського Союзу Павла Рибалка.
  • Симона Петлюри — від 1992 року, названа на честь видатного українського державного і військового діяча Симона Петлюри.

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця Симона Петлюри забудована п'ятиповерховими будинками 1960-х та 1990-х років, дев'ятиповерхівки 1970—1990-х років.

№ 2 — дев'ятиповерховий житловий будинок, споруджений на початку 1970-х років. Перші поверхи кожного під'їзду займають приміщення низки магазинів і банків та відділення поштового зв'язку № 54[1]. У 2020 році стіні багатоповерхівки створили мурал з портретом українського мистецтвознавця, колишнього директора Львівської галереї мистецтв, Героя України Бориса Возницького[3]. Саме у цьому будинку у 1972 році оселився відомий мистецтвознавець[4]. Над цим муралом впродовж 2,5 тижнів працювали п'ять художників кафедри сакрального мистецтва та монументального живопису Львівської національної академії мистецтв на чолі із Святославом Владикою[3].

№ 11, 11а — ринок «Новий» та автостанція № 3.

№ 17 — триповерхова будівля комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова. Поліклініка створена на базі дитячої консультації 2-ї клінічної лікарні у 1978 році. Реконструкція проводилася у 1979 році за рахунок шефської допомоги організацій «Кінескопбуд» та «Енергобуд». Протягом 1979 року була проведена реконструкція дитячої консультації і наприкінці грудня того ж року була урочисто відкрита[5]. Тут також міститься аптечна крамниця мережі «1 Соціальна Аптека».

№ 32 — храм і каплиця Всіх Святих Українського Народу. Сучасний греко-католицький храм Всіх Святих Українського народу збудований за проєктом архітектора Лариси Скорик. Поряд розташована прицерковна каплиця[6].

№ 34 — житловий чотирнадцятиповерховий будинок. В одноповерховій прибудові до будинку нині працює продуктова крамниця «24/7» та перукарня.

№ 36 — двоповерхова будівля, на першому поверсі якої від радянських часів тут містяться відділення поштового зв'язку № 21[1] та аптека. У той час тут був переговорний пункт та телеграф. На початку 1990-х років ще й телемайстерня. На початку 2000-х років закрився телеграф, а згодом й переговорний пункт, проведено реконструкцію приміщення поштового відділення. В середині 2000-х років закрилася телемайстерня. У середині 2010-х років у частини приміщення (відділ сортування кореспонденції) з'явилися нові власники, де згодом відкрилася клініка сучасної стоматології. В другій частині будинку перший поверх займав ЖЕК (нині — ЛКП «Скнилівок»)[7], а другий — клуб спортивного танцю «Аеліта».

№ 37 — продуктова крамниця мережі супермаркетів АТБ.

№ 37а — бізнес-центр «Партнер», на першому поверсі якого міститься магазин-гуртівня іграшок «Монако» та низка магазинів. Цю ж адресу має будівля бойлерної ЛКП «Залізничнетеплоенерго», що розташована поряд.

№ 39 — житловий п'ятиповерховий будинок, в одному з під'їздів якого за радянських часів функціював дитячий клуб «Пілот», вхід до якого від 1985 року увінчував пам'ятний знак, у вигляді пасажирського літака, що злітає, але на початку 2000-х років його демонтували. До того цей пам'ятний знак знаходився при дорозі на львівський аеропорт, але ще до початку реконструкції вулиці Любінської у 1985 році він був перенесений з того місця на тодішню вул. Маршала Рибалка (нині — Симона Петлюри), 39.

№ 43а — двоповерхова будівля початкової школи «Світанок» Львівської міської ради з поглибленим вивченням англійської мови (корпус № 1; молодші класи). Школа «Світанок» створена у червні 1997 року шляхом об'єднання двох дошкільних установ — ДНЗ № 161 (вул. С. Петлюри, 43а) та ДНЗ № 58 (вул. Садова, 15) в одну шкільну установу[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  2. а б Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 8 листопада 2021.
  3. а б Софія Лазуркевич (18 травня 2020). На львівській багатоповерхівці намалювали мурал з Борисом Возницьким. Фото дня. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  4. Довідник членів СХУ, 1998, с. 26.
  5. Історія Державної комунальної 3-тя стоматологічної поліклініки м. Львова. stomat3.lviv.ua. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 3 грудня 2023.
  6. Історія будівництва храму Всіх Святих Українського Народу. vsun.com.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2022.
  7. ЛКП «Скнилівок». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  8. Історія львівської загальноосвітньої школи (І ступеня) «Світанок». school-svitanok.lviv.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]