Вулиця Станіславського (Київ) — Вікіпедія
Вулиця Станіславського Київ | |
---|---|
Місцевість | Садиба Мерінга |
Район | Печерський |
Назва на честь | К. С. Станіславського |
Колишні назви | |
Нова | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 120 м |
Координати початку | 50°26′48″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.446694° пн. ш. 30.525306° сх. д.Координати: 50°26′48″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.446694° пн. ш. 30.525306° сх. д. |
Координати кінця | 50°26′45″ пн. ш. 30°31′36″ сх. д. / 50.446000° пн. ш. 30.526861° сх. д. |
поштові індекси | 01001 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Хрещатик» |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11602 |
У проєкті OpenStreetMap | r372696 |
Мапа | |
Вулиця Станіславського у Вікісховищі |
Ву́лиця Станісла́вського — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Садиба Мерінга. Пролягає від вулиці Заньковецької до площі Івана Франка. Вулиця Станіславського завдовжки 130 метрів вважається найкоротшою серед вулиць Києва.
Історія[ред. | ред. код]
Вулицю прокладено наприкінці 90-х років XIX століття під назвою Нова́, під час забудови території садиби Ф. Ф. Мерінга, професора Київського університету св. Володимира. Сучасна назва на честь режисера і педагога К. С. Станіславського — з 1938 року[1] (назву підтверджено 1944 року[2]).
В Постанові 1082/6 від 11.11.1938 закралась помилка - вказано: вулиця Сталінславського.
Забудова[ред. | ред. код]
До вулиці Станіславського відносяться лише три будинки, до того ж, усі наріжні (№ 1/3 і 2/5 на розі вулиці Заньковецької, № 3/12 на розі площі Івана Франка та вулиці Архітектора Городецького). Архітектурну цінність становить будинок № 3/12, зведений 1909 року (архітектор Микола Яскевич). Будинок № 2/5 відомий як «Другий Будинок лікаря», споруджений архітектором Павлом Альошиним у 1935–1939 роки. Будинок цілком займає парний бік вулиці.
Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- буд. № 2 — меморіальні дошки на честь академіка Левка Медведя (мешкав у цьому будинку з 1948 по 1982 рік) та письменника Юрія Смолича (жив тут у 1956–1976 роках).
- буд. № 3 — меморіальна дошка на честь композитора Аркадія Філіпенка, який жив у цьому будинку в 1977–1983 роках. Встановлено у 1988 році, скульптор М. Алексеєнко, архітектор Г. Кислий.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 157.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 211. — ISBN 5-88500-070-0.
- Станіславського вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 263. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 528. (рос.)
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 200. — ISBN 978-966-8999-05-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фотопрогулянка вулицею Станіславського [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|