Вулиця Станіславського (Київ) — Вікіпедія

Вулиця Станіславського
Київ
Місцевість Садиба Мерінга
Район Печерський
Назва на честь К. С. Станіславського
Колишні назви
Нова
Загальні відомості
Протяжність 120 м
Координати початку 50°26′48″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.446694° пн. ш. 30.525306° сх. д. / 50.446694; 30.525306Координати: 50°26′48″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.446694° пн. ш. 30.525306° сх. д. / 50.446694; 30.525306
Координати кінця 50°26′45″ пн. ш. 30°31′36″ сх. д. / 50.446000° пн. ш. 30.526861° сх. д. / 50.446000; 30.526861
поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро  «Хрещатик»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11602
У проєкті OpenStreetMap r372696
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Станіславського у Вікісховищі

Ву́лиця Станісла́вського — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Садиба Мерінга. Пролягає від вулиці Заньковецької до площі Івана Франка. Вулиця Станіславського завдовжки 130 метрів вважається найкоротшою серед вулиць Києва.

Історія[ред. | ред. код]

Вулицю прокладено наприкінці 90-х років XIX століття під назвою Нова́, під час забудови території садиби Ф. Ф. Мерінга, професора Київського університету св. Володимира. Сучасна назва на честь режисера і педагога К. С. Станіславського — з 1938 року[1] (назву підтверджено 1944 року[2]).

В Постанові 1082/6 від 11.11.1938 закралась помилка - вказано: вулиця Сталінславського.

Забудова[ред. | ред. код]

До вулиці Станіславського відносяться лише три будинки, до того ж, усі наріжні (№ 1/3 і 2/5 на розі вулиці Заньковецької, № 3/12 на розі площі Івана Франка та вулиці Архітектора Городецького). Архітектурну цінність становить будинок № 3/12, зведений 1909 року (архітектор Микола Яскевич). Будинок № 2/5 відомий як «Другий Будинок лікаря», споруджений архітектором Павлом Альошиним у 19351939 роки. Будинок цілком займає парний бік вулиці.

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]