Вульгарний матеріалізм — Вікіпедія

Вульгарний матеріалізм (нім. Vulgärmaterialismus) — матеріалізм, який заперечує специфіку свідомості, його соціальну природу і розглядає свідомість як фізіологічну функцію організму. Назву ввів Фрідріх Енгельс

У середині XIX ст. матеріалістичні погляди на природу психіки проповідували в Німеччині Людвіг Бюхнер (1824 — 1899), Карл Фоґт (1817–1895) і Якоб Молешотт (1822–1893). Але вони розуміли закони існування матерії вкрай спрощено, грубо. Їм було чуже визнання якісного різноманіття матеріальних явищ, вони повністю ігнорували закони діалектики і в цьому відношенні робили крок назад навіть порівняно з французькими матеріалістами XVIII ст.

Всі різноманітні форми руху матерії вони зводили до простих законів механіки. За їхнім ученням, психіка є такою ж речовиною, як і всі інші матеріальні речі, а мозок виділяє думку так само, як печінка виділяє жовч, тобто як певну, хоч і дуже витончену матерію. Фрідріх Енгельс називав їх вульгарними матеріалістами, оскільки вони спрощували, з його точки зору, матеріалістичне світорозуміння, заперечували специфіку свідомості, ототожнюючи його з матерією, відкидали необхідність розробки філософії як науки. Звідси їхні погляди отримали назву «вульгарного матеріалізму».

Вульгарні матеріалісти заперечували якісну своєрідність психіки та активну роль свідомості в поведінці людини. Разом з тим вони дотримувалися ідеалістичних поглядів на природу суспільства та суспільного розвитку, будучи затятими захисниками капіталізму і відкрито виступали проти марксистського вчення.

Погляди вульгарних матеріалістів на природу психіки та людської свідомості були піддані жорстокій критиці з боку Маркса й Енгельса і не отримали подальшого розвитку в науковій психології.

Основні праці[ред. | ред. код]

Карл Фоґт:

Фізіологічні листи (1847)
Сліпа віра і наука (1854)

Якоб Молешотт:

Коло життя (1852)

Людвіг Бюхнер:

Сила і матерія (1855)

Генріх Кзолбе:

Нові уявлення про сенсаційність (1855)

Література[ред. | ред. код]

Таганский Т., Вульгарный материализм, в сб.: Из истории философии XIX века, [М.], 1933.
История философии, т. 3, М., 1959, с. 333—37.