Відкритий кубок США з футболу — Вікіпедія

Відкритий кубок США
англ. Lamar Hunt U.S. Open Cup
Засновано 1914
Регіон США
Конфедерація КОНКАКАФ
Кількість команд 100 (загалом)
Міжнародні турніри Ліга чемпіонів КОНКАКАФ
Поточний чемпіон «Х'юстон Динамо»
(2-й титул)
Найбільше перемог «Маккабі Лос-Анджелес»,
«Бетлегем Стіл»
(по 5 титулів)
2023

Відкритий кубок США з футболу (повна назва англ. Lamar Hunt U.S. Open Cup) — кубковий турнір на вибування, який проводиться Федерацією футболу США щороку. Турнір безперервно проводиться з 1914 року[1] Поряд з клубами професіональних ліг США — MLS, NASL і USL — у Відкритому кубку США мають право на ранніх стадіях зіграти і аматорські футбольні команди. У розграші 2017 року в турнірі стартувало 99 команд. Переможець турніру отримує місце в груповому раунді Ліги чемпіонів КОНКАКАФ у наступному році.

Від заснування по 1999 рік турнір мав назву «Нешнл Чалендж Кап» (англ. National Challenge Cup). З 1999 року називається на честь Ламара Ганта — одного з перших інвесторів-засновників MLS[1].

Від часу, коли клуби найсильнішої ліги США — MLS — беруть участь у цьому турнірі (з 1996 року), вони незмінно стають його переможцями. Лише одного разу Відкритий кубок виграла команда з іншої ліги (1999 рік, «Рочестер Ріноз»).

Формат[ред. | ред. код]

Відкритий кубок США проводиться за олімпійською системою. Як правило, клуби професіональних ліг (NASL, USL) вступають у боротьбу з другого раунду, а клуби MLS — з четвертого. У першому раунді змагаються представники аматорських ліг: Прем'єр-ліги розвитку (англ. Premier Development League) і Національної прем'єр-ліги (англ. National Premier Soccer League), а також регіональних аматорських ліг. Усім цим клубам для участі в першому раунді Відкритого кубка потрібно пройти додатковий відбір на рівні своїх ліг.

Схема турніру у 2017 році[2]:

  • 1 раунд. 56 учасників:
    • 21 команда від Premier Development League. Визначаються за результатами попереднього сезону в лізі, тобто переможці дивізіонів та решта з найкращими результатами.
    • 18 команд National Premier Soccer League. Визначаються за результатами попереднього сезону в лізі.
    • 17 учасників, які пройшли регіональні відбори.

Розподіл на пари за географічним принципом, але команди з одної кваліфікаційної групи не можуть грати між собою.

  • 2 раунд. 24 команди від NASL і USL + 28 переможців 1 раунда. Розподіл на пари за географічним принципом.
  • 3 раунд. 26 переможців 2 раунда грають між собою. Розподіл на пари за географічним принципом.
  • 4 раунд. 19 команд MLS вступають в боротьбу + 13 переможців 3 раунда.

Усі раунди проходять у форматі одного матчу. У разі нічиєї в основний час, призначаються 30 хвилин додаткового часу і, при потребі, серія пенальті.

Історія[ред. | ред. код]

Турнір за назвою «Нешнл Чалендж Кап» (англ. National Challenge Cup) було засновано у 1914 році після того, як у США була утворена власна Футбольна асоціація, яка стала членом ФІФА і отримала дозвіл дозвіл організовувати футбольні змагання. Переможець цього турніру нагороджувався призом «Кубок Дьюера» на честь Томаса Дьюера — футбольного мецената того часу.

Протягом 1920–30-х років у футболі США домінували команди, що якими володіли промислові магнати з міст Північного Сходу і Середнього Заходу США. У період з 1915 по 1926 рік п'ять разів кубок вигравав «Бетлехем Стіл» (представляв металургійну компанію). Серед інших успішних клубів того часу були представники суднобудівельних, автомобілебудівельних, пивоварних компаній. У США діяли декілька професіональних ліг, як от Американська футбольна ліга, Футбольна ліга Сент-Луїса. Заможні команди запрошували гравців з Європи.

З часом професіональні ліги відмовилися брати участь у «Нешнл Чалендж Кап» через суперечки з Футбольною асоціацію США, яку вони не хотіли визнавати керівним органом футболу у США. З початком Великої депресії у США професійний футбол став занепадати і в кубку брали участь переважно любительські команди. З 1940-х і до середини 1990-х років ЮССФ передала управління турніром United States Soccer Football Association (USSFA) — футбольній асоціації аматорського футболу. Характерною рисою тих років є часті перемоги клубів, які представляли етнічні товариства діаспори — українців, євреїв, іспанців, угорців, німців, греків. Серед них «Філадельфія Юкрейніен Нешнлз», «Нью-Йорк Хунгарія», «Чикаго Спарта», «Маккабі Лос-Анджелес».

З 1995 року, коли було створено MLS, Федерація футболу США знову займається організацією турніру. В ньому почали грати також і професіональні команди.

Багаторазові переможці[ред. | ред. код]

Загальна статистика[ред. | ред. код]

Клуби, що вигравали трофей принаймні тричі.

Клуб
Перемог Переможні роки
«Маккабі» (Лос-Анджелес)
5
1973, 1975, 1977, 1978, 1981
«Бетлегем Стіл» (Бетлегем)
5
1915, 1916, 1918, 1919, 1926
«Спортінг» (Канзас-Сіті)
4
2004, 2012, 2015, 2017
«Сіетл Саундерз» (Сіетл)
4
2009, 2010, 2011, 2014
«Чикаго Файр» (Чикаго)
4
1998, 2000, 2003, 2006
«Грік Амерікан Атлас» (Нью-Йорк)
4
1967, 1968, 1969, 1974
«Тризуб» (Філадельфія)
4
1960, 1961, 1963, 1966
«Фолл-Ривер Марксмен» (Фолл-Ривер)
4
1924 , 1927 , 1930 , 1931
«Ді Сі Юнайтед» (Вашингтон)
3
1996, 2008, 2013
«Пансайпріан-Фрідомс» (Нью-Йорк)
3
1980, 1982, 1983
«Стікс, Бейер енд Фуллер» (Сент-Луїс)
3
1933, 1934, 1935

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б About the US Open Cup. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 5 травня 2017.
  2. 2017 LAMAR HUNT U.S. OPEN CUP FORMAT UNVEILED. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 5 травня 2017.