Матюк Віктор Григорович — Вікіпедія

Матюк Віктор Григорович
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	18 лютого 1852 або 1852
Місце народження	Тудорковичі, Сокальський район, Львівська область, Україна
Дата смерті	8 квітня 1912 або 1912
Місце смерті	Карів, Сокальський район, Львівська область, Україна
Професії	композитор, хормейстер, фольклорист, священник
Вчителі	Вербицький Михайло Михайлович і Лаврівський Іван Андрійович
	Твори у Вікіджерелах;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матюк.

Ві́ктор Матю́к (18 лютого 1852, Тудорковичі — 8 квітня 1912, Карів) — український композитор, священник (УГКЦ) і фольклорист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині дяка. Навчався в дяко-учительській школі в Перемишлі, а також у Львівській духовній семінарії. Спадкоємець традицій перемиської композиторської школи, учень Михайла Вербицького та Порфирія Бажанського. Був парохом у Карові на Сокальщині. Там і похований. Як священник, Віктор Матюк дбав про народну освіту, закладав осередки «Просвіти» у селах. Видав «Шкільний співаник», основу якого становить українська церковна музика. Як композитор, Матюк найбільше відзначився в солоспіві, створивши майже 50 пісень цього жанру, покладених на слова М. Шашкевича, В. Масляка, І. Гушалевича, А. Міцкевича й Б. Кирчіва. Його «Веснівка» увійшла до золотого фонду української вокальної музики. Віктор Матюк мав значні досягнення також у творах світської тематики.

Іменем Віктора Матюка названа Сокальська дитяча школа мистецтв.^[2]

Найпопулярніші солоспіви[ред. | ред. код]

«Веснівка»
«До руської пісні»
«Крилець, крилець, сокола дай»
«Капрал Тимко»
«Інвалід»
«Наші поселенці»
«Нещасна любов»

Найпопулярніші хорові й інші твори[ред. | ред. код]

«До весни» (кантата)
«Під осінь»
«Болеслав Кривоустий під Галичом» (на текст М. Шашкевича)
«Гамалія» (на текст Т. Шевченка)
«Заповіт» (на текст Т. Шевченка)
«Три князі на один престіл» (на текст І. Франка)

Бібліографія[ред. | ред. код]

Книжки[ред. | ред. код]

«Малий катехизм музики» (1882)
«Боян» — хоровий збірник (1886, видавець і співредактор)
«Руський співаник для народніх шкіл» (у 4-х частинах)
«Короткий начерк з гармонії і композиції» (1906)
«Співаник церковно-народний для шкіл народних» (1911)

Періодика[ред. | ред. код]

Матюк В., Копко М. В справі видавництва руського співаника. — Діло, 1885. — Ч. 16, с. 2
Матюк В. Іван Лаврівський // Календар «Просвіти». — Львів, 1889. — С. 82—86
Матюк В. Наша руська народна пісня і її значення. Погляд на розвиток музики в Росії і її вплив на розвиток нашої музики в Галичині. Наша руська народна пісня в композиціях музичних Ф. Колесси. — Діло, 1889. — Ч. 13, с. 1—2; ч. 14, с. 2; Ч. 15, с. 1—2
Матюк В. В справі науки нотного хорального співу у нас по селах і містах. — Діло, 1898. — Ч. 275, с. 1—2
Матюк В. Наука нотно-музикального пінія. — Дяківський глас, 1898. — Ч. 1, с. 6—8
Матюк В.‚ Шухевич В.‚ Копко М. Відозва до співолюбивих Русинів. — Дяківський глас, 1899. — Ч. 8, с. 113—116.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Матюк Віктор Григорович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 340.
Матюк Віктор Григорович [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Матюк Віктор Григорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 119.
Матюк Віктор // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 937. — 1000 екз.
Нотна бібліотека капели «Дударик»

Джерела[ред. | ред. код]

Франко І. Симпатичне видавництво музикальне. — Зоря, 1886. —Ч. 1, с. 20
Ющишин І. О. Віктор Матюк: Співаник церковно-народний для шкіл народних. — Учитель, 1912. — Ч. 7., с. 221.
Людкевич С. Віктор Матюк. — Неділя, 1912. — Ч. 26, с. 4—6; Ч. 27—28, с. 8—9.
Кухар Р. В. Матюк. // Надбужанщина. — Нью-Йорк — Париж — Сидней — Торонто, 1989. — Т. 2. [1] [Архівовано 19 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Івасейко С. Віктор Матюк: З життя і творчої діяльності. — Сокаль: Книгозбірня сокальської «Просвіти»‚ 1992. — 69 с.
Фрайт І. Віктор Матюк — композитор і священик. — Світ дитини, 1997. — № 1, с. 12—13.
Фрайт І. Історія створення перших українських шкільних підручників з музики в Західній Україні в другій половині XIX сторіччя. — Джерела, 1998. — № 2, с. 19—22.
Фрайт І. Забута педагогічна спадщина В. Матюка. — Джерела, 1999. — № 1—2, с. 100—104.
Дані про Віктора Матюка

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]

[2]