Віктор фон Ланг — Вікіпедія

Віктор фон Ланг
нім. Viktor von Lang
Народився 2 березня 1838(1838-03-02)[1][2]
Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія, Австрія
Помер 3 липня 1921(1921-07-03)[1][2] (83 роки)
Відень, Перша Австрійська Республіка[3]
Країна  Австрія
 Долитавщина
Діяльність хімік, фізик, викладач університету, кристалограф, політик
Alma mater Гіссенський університет
Віденський університет
Заклад Віденський університет
Посада член Палати панів Імперської Ради[d], Member of the Landtag of Lower Austriad і Member of the Landtag of Lower Austriad
Науковий ступінь докторський ступінь
Науковий керівник Андреас фон Еттінґсгаузенd[4]
Аспіранти, докторанти Франц Екснер[5]
Пулюй Іван Павлович[6]
Ernst Lecherd[7]
Anton Lampad[8]
Felix Ehrenhaftd[9]
Ernst Lecherd[10]
Anton Lampad[10]
Пулюй Іван Павлович[10]
Членство Леопольдина
Австрійська академія наук

CMNS: Віктор фон Ланг у Вікісховищі

Віктор фон Ланг (нім. Viktor von Lang; 2 березня 1838 — 3 липня 1921) — австрійський хімік і фізик. Вважається піонером і засновником фізики кристалів.

Ланг отримав докторський ступінь у Гіссенському університеті в 1859 році. Темою дисертації були «фізичні умови кристалізації тіл» (нім. Physikalische Verhältnisse kristallisierter Körper).

З 1865 по 1909 рік Ланг служив директором фізичного кабінету (нім. Physikalisches Kabinett).[11] Його книга зі вступу до теоретичної фізики (нім. Einleitung in die theoretische physik), витримала вісім видань з 1867 по 1891 рік. З кристалографом Вільгельмом Йозефом Ґраїліхем, він був співавтором «дослідження фізичних умов кристаліації тіл» (нім. Untersuchungen über die Physikalischen Verhältnisse Krystallisirter Körper).[12]

Мінерал лангіт був названий на його честь Невілом Сторі Маскеліном.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]