Віктор цу Від — Вікіпедія

Віктор цу Від
нім. Wilhelm Friedrich Adolph Hermann Viktor Prinz zu Wied
Принц Віктор в 1900 році.
Ім'я при народженні нім. Wilhelm Friedrich Adolph Hermann Viktor zu Wied
Народився 7 грудня 1877(1877-12-07)[1]
Нойвід, Рейнланд-Пфальц
Помер 1 березня 1946(1946-03-01)[1] (68 років)
Мосбург-ан-дер-Ізар, Фрайзінг, Верхня Баварія, Баварія, Американська зона окупації Німеччини, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність дипломат
Знання мов німецька
Посада ambassador of the German Reichd
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід House of Wied-Neuwiedd
Батько Prince Wilhelm, 5th Prince of Wiedd[1]
Мати Марія Нідерландська[1]
У шлюбі з Gisela Klementine Christophora Karola Gräfin zu Solms-Wildenfelsd
Діти Marie Elisabeth Prinzessin von Wiedd[1] і Benigna Viktoria Prinzessin von Wiedd[1]
Нагороди
Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross

Принц Вільгельм Фрідріх Адольф Герман Віктор цу Від (нім. Wilhelm Friedrich Adolph Hermann Viktor Prinz zu Wied; 7 грудня 1877, Нойвід1 березня 1946, Мосбург-ан-дер-Ізар) — німецький дипломат.

Біографія[ред. | ред. код]

Син генерала і політика князя Вільгельма цу Віда і його дружини Марії, уродженої принцеси Оранської-Нассау. Старший брат Віктора Вільгельм був єдиним князем Албанії, а тітка Єлизавета — першою королевою Румунії.

Віктор отримав військову освіту і в 1905 році вступив на дипломатичну службу. З 1919 року працював у посольстві в Стокгольмі, з 1922 року — в Будапешті. В 1923 році відправлений на пенсію. 1 січня 1932 року вступив в НСДАП. 15 грудня 1933 року відновлений на дипломатичній службі і призначений послом в Швеції. 2 березня 1943 року замінений Гансом Томсеном. В 1944 році отримав від Адольфа Гітлера дотацію в розмірі 250 000 імперських марок.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений з Гізелою Клементиною Крістофою Каролою, уродженою графинею цу Зольмс-Вільденфельс (30 грудня 1891 — 20 серпня 1976). В пари народились 2 дочки:

  • Марія Елізабет Шарлотта Софія Анна Пауліна Луїза Зольфайг (14 березня 1913 — 30 березня 1985)
  • Бенінга-Вікторія Інгеборг Анна Вільгельміна (23 липня 1918 — 16 січня 1972)

Література[ред. | ред. код]

  • Johannes Hürter (Red.): Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes 1871–1945. Bd. 5. T–Z, Nachträge. Herausgegeben vom Auswärtigen Amt, Historischer Dienst. Band 5: Bernd Isphording, Gerhard Keiper, Martin Kröger: Schöningh, Paderborn u. a. 2014, ISBN 978-3-506-71844-0, S. 271 f.
  • Herrmann A. L. Degener (Red.): Wer ist’s? - Zeitgenossenlexikon. Leipzig 1905
  • Gerd R. Ueberschär, Winfried Vogel: Dienen und Verdienen. Hitlers Geschenke an seine Eliten. Frankfurt 1999, ISBN 3-10-086002-0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage