Вікіпедія:Закон про наклеп — Вікіпедія

Проєкт Закону України № 11013 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини», автором якого є народний депутат України від Партії регіонів Віталій Журавський, був прийнятий Верховною Радою України 18 вересня 2012 року в першому читанні 244 голосами «за»^[1].

Проєктом закону передбачено покарання за поширення свідомо неправдивої інформації про особу, що спричинило тяжкі наслідки, у вигляді штрафів у розмірі від 200 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами строком до двох років, або ж позбавленням волі терміном до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю терміном до трьох років^[2].

На думку експертів, закон «Про наклеп» стосується кожної людини, яка написала будь-що, що може сприйнято як образу чи наклеп, на форумі або у блозі^[3][4][5][6]. Крім того, закон може бути застосований і в побутових ситуаціях, коли важливо для кваліфікації дій як наклеп лише медична довідка про завдання шкоди здоров'ю або високі позовні вимоги матеріальної компенсації^[7].

На думку громадського руху «Стоп цензурі!» цей закон спрямований проти журналістів, блогерів, громадських активістів^[8] або звичайних людей, які не погоджуються з позицією або ідеологією влади^[9].

У законі є норма про заборону обіймати певні посади. До 2001 року, коли в Україні діяв Кримінальний кодекс УРСР у редакції 1960 року, в ньому була стаття 125 «Наклеп». У 1993 році редактора харківської газети Олександра Волосова було позбавлено волі строком на 2,5 роки і на цей період було заборонено займатися журналістикою^[10][11]. Згідно зі статистикою Міністерства юстиції, у 1998 році 123 особи було визнано винними за кримінальний наклеп, в тому числі 7 справ закінчились вироком позбавлення волі. За даними Союзу журналістів України, журналісти тоді у суді у кожних двох справах з трьох звинувачені визнавались винними за наклеп^[4].

Вільна енциклопедія

Вікіпедія є вільною енциклопедією, яку може редагувати кожна людина, яка має доступ до мережі Інтернет. У Вікіпедію може бути додана будь-яка інформація, яка відповідає критеріям значимості, неупередженості, не є оригінальним дослідженням та має посилання на авторитетні джерела, в яких вона була до цього часу опублікована.

В разі ухвалення закону особа, яка вважає, що в статті у Вікіпедії про неї вказана неправдива інформація, яка порушує її честь та гідність, може подати в суд на користувачів Вікіпедії за наклеп. При цьому ця особа зможе кваліфікувати дії користувача Вікіпедії як кримінальний злочин, навіть якщо він лише передасть певну інформацію, раніше опубліковану в незалежному авторитетному джерелі, оскільки чітко не визначається коло осіб та випадки застосування цього закону.

Нейтральна точка зору

Вікіпедія функціонує на засадах, викладених у 5-ти основах Вікіпедії. Зокрема, Вікіпедія дотримується нейтральної точки зору, тобто прагне до того, щоб у статтях не переважала окрема точка зору. Вікіпедія базується на принципах неупередженості та безсторонності, а в разі потреби представляє різні точки зору на предмет статті, підтверджуючи кожну з них посиланнями на авторитетні джерела.

Закон суперечить принципу нейтральної точки зору, за яким інформація, яка не згадується в офіційній біографії або прес-релізі, але підтверджена в незалежних авторитетних джерелах, може бути додана до Вікіпедії з посиланням на джерело, оскільки за таку діяльність може наступити кримінальне переслідування.

Авторитетні джерела

Важливим елементом у Вікіпедії є посилання на вторинні авторитетні джерела. При цьому у Вікіпедії може бути використано широке коло джерел, як друкованих, так і електронних. Перевага віддається тим джерелам, які можуть об'єктивно подати інформацію про особу: наприклад, для неупередженого розкриття досягнень людини використовуються не офіційні джерела, а незалежні оцінки. Серед інших, у Вікіпедії використовуються статті з засобів масової інформації, в тому числі й журналістські розслідування, в яких так чи так можуть зачіпатися інтереси певного кола осіб.

Деякі коментарі народних депутатів^[12], які проголосували за цей законопроєкт, та представників українських ЗМІ проти нього дають підстави вважати, що цей закон ухвалюється в першу чергу проти журналістів. Таким чином, йдеться про обмеження кола джерел для Вікіпедії, якими є статті з засобів масової інформації, оскільки користувачі Вікіпедії не мають змоги встановити, чи є в них інформація, яка може бути наклепом, або її немає.

Біографії живих людей

Окремо у Вікіпедії дотримуються поваги до осіб, що нині живуть. Це правило регламентується особливою Резолюцією Фонду Вікімедіа, яка обов'язкова для всіх користувачів Вікіпедії. Зокрема, у цій резолюції йдеться, що слід поважати людську гідність та особисте життя, особливо в статтях ефемерного або маргінального інтересу. Крім того, статті про осіб, що нині живуть мають бути особливо нейтральними, точними, вся інформація має бути верифікована, інформація, щодо якої можуть виникнути сумніви та може бути оскаржена, має бути додатково підтверджена надійними джерелами за допомогою виносок.

У разі, якщо закон буде ухвалено, існує можливість, що користувачі Вікіпедії уникатимуть редагування та створення статей про живих осіб, побоюючись кримінальної відповідальності через наклеп, або відтворюватимуть лише офіційну інформацію, яка не відповідає вимогам нейтральної точки зору. Це може створити ситуацію, коли існуватимуть тисячі статей про людей з неактуальною або упередженою інформацією, що негативно відіб'ється на розвитку україномовного розділу Вікіпедії.

Зважаючи на те, що Вікіпедія дотримується норм нейтральності, неупередженості та безсторонності, вона є поза політикою, не підтримує жодну партію чи ідеологію, окрім ідеї вільного накопичення, поширення та використання знань.

Проте, 4 жовтня 2011 року італійська Вікіпедія оголосила страйк проти спроби італійського парламенту ухвалити законопроєкт «DDL intercettazioni», який містив норму щодо зобов'язання інтернет-сайтів видаляти інформацію, яка на думку тієї чи тієї особи не відповідає дійсності. 18 січня 2012 року до подібної акції вдалися редактори англомовного розділу Вікіпедії проти прийняття Палатою представників США «Stop Online Piracy Act» (SOPA; Закон «Про боротьбу з інтернет-піратством») i та Сенатом США «PROTECT IP Act» (PIPA; Закон «Про запобігання реальним інтернет-загрозам для творчості та крадіжки інтелектуальної власності»), якими пропонувалося закривати сайти зі змістом, який порушує авторські права правовласників або поширює інформацію без їх згоди, та притягати до кримінальної відповідальності власників таких сайтів. 10 липня 2012 року страйк оголосила російська Вікіпедія проти законопроєкту № 89417-6, яким пропонувалося внести зміни до Федерального Закону «Про Інформацію» та створити список заборонених сайтів та ІР-адрес з подальшою їх фільтрацією. Однак закон таки ухвалили наступного дня.

Як показує досвід цих розділів Вікіпедії, у випадках, коли існує загроза для функціонування Вікіпедії або для її користувачів, спільнота Вікіпедії може вдатися до різного роду акцій як протест, спрямований проти цих загроз.