Вікіпедія:Перейменування статей — Вікіпедія

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Вибрані портали Вибрані списки Вибрані статті Добрі статті Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для ботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значущості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Дерев'яна архітектура Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Нідерланди Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог п о р Скорочення ВП:ПС Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку[ред. код] Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Рогнеда → Рогніда[ред. код]

Доброго вечора, прошу спільноту висловитись з приводу іменування полоцької князівни Рогънѣдь, стаття була 2022 році була перейменована на Рогнеда, на сторінці обговорення є слушне зауваження ЮеАртеміс, що це русифікація читання, бо там літера Ять, повністю погоджуюсь, оскільки більшість слів написані через Ять на місці цієї літери в російській мові мають Е, а в українській (і), як то Белгород/Білгород, Звездарь/Звіздар, Лекарь/Лікар, Лето/Літо, виключенням хіба що є Вежа/Вежа, і вулиця в Києві Рогнідинська, а не Рогнединська, відносно джерел то Енциклопедія Історії України подає два імені паралельно у вступі, тож бо не можна рахувати суттєву перевагу наукових джерел, а в художній літературі перевага Рогніди над Рогнедою незаперечна... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 17:59, 19 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

У словниках тільки Рогніда, в УЛІФ теж. В ЕУ Рогніда, в ЕІУ основна назва Рогнеда, а Рогніда в дужках. Якщо не буде вагомих аргументів на користь Рогнеди, то за Рогнідою поки що бачу перевагу. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:35, 19 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Хмельницький торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету → ?[ред. код]

Оскільки користувач @Htek намагається перейменувати сторінку, то хотів би порушити питання щодо коротшої назви. Як на мене, навіть чинна назва недоцільно довга. Оскільки немає (або я принаймні не знайшов) іншого Хмельницького торговельно-економічного фахового коледжу, то пропоную коротшу назву на вибір:

• Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж
• Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж ДТЕУ
• Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж (ДТЕУ)

Я за перший варіант, оскільки впізнавана унікальна назва, немає потреби її додатково уточнювати.-- RajatonRakkaus^⇅ 11:09, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

P.S. Змінив застарілу назву статті "Хмельницький торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету" на актуальну назву в чинному форматі "Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету". Тому обговорення стосується саме необхідності уточнення. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:12, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

@Рассилон, @J. Gradowski, як учасників цієї низки перейменувань. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:22, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Хмельницький торговельно-економічний коледж. --Jurek (обговорення) 11:29, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Чому не "фаховий"? Це частина офіційної назви. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:30, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

А бувають нефахові? Офіційна назва доволі велика, навіть не поміщається у визначену кількість знаків. --Jurek (обговорення) 11:34, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ну якщо він називається фаховим, то мабуть це щось значить. Є коледжі без цієї характеристики, так само як і не всі коледжі торговельно-економічні. -- RajatonRakkaus^⇅ 12:32, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ось саме тому. У Хмельницькому є иньші коледжі, тому цей торговельно-економічний, але про нефахові не знаю.--Jurek (обговорення) 15:38, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж — просто і зрозуміло. Можливо і Хмельницький торговельно-економічний коледж. Але у цьому випадку треба аналізувати чого більше в джерелах.--『Shiro Neko』^Обг. 12:40, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж (ДТЕУ), оскільки все ж повна назва включає ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, котрий використовує ще парелельно назву КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, проте в самих назвах коледжів чи то Хмельнийцький чи Київський додаток назви це ДТЕУ, тож варіант з уточненням виглядає правильним, хоча враховуючі, що це відокремлені структурні підрозділи то не бачу трагедії і у відсутності такого уточнення:

  Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж (ДТЕУ)

  Київський торговельно-економічний фаховий коледж (ДТЕУ)

За скорочену назву, оскільки повна назва не лише з ДТЕУ, а й ВСП на початку... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 14:39, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Не маю нічого проти поточної (чи то пак початкової / доконфліктної) назви статті. Тим паче на тлі ННІ, в назві яких досить часто зазначається назва вишу. Єдине, проти чого я проти, це тулити форму власності «Відокремлений підрозділ…», як спочатку хотів пан Htek. --Рассилон 16:59, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Гойя (корабель) → Гоя (корабель)[ред. код]

Per ред. № 26654384. Sasha1024 (обговорення) 12:16, 16 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За бо правопис, звертаю увагу на Гойя (значення) та сторінки які там вказані, досі не зовсім зрозуміло чи у Вікіпедії правопис має абсолютну перевагу над джерелами чи ситуативно... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 15:47, 16 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ган Соло → Хан Соло[ред. код]

Діюча назва є ОД. У 2013 році стаття була перейменована з Хан Соло на Ген Соло посилаючись на переклад 1+1 і правопис. Після цього перейменували на діючу з аргументацією а я таке озвучування чув. Я трішки подивився різні переклади різних студій різних фільмів і в жодному нема Ган.

• Епізод 4
  • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
  • закадрова озвучка ICTV - Хан
  • закадрова озвучка 1+1 - Ген
• Епізод 5
  • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
  • закадрова озвучка ICTV - Хан
  • закадрова озвучка 1+1 - Ген
• Епізод 6
  • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
  • закадрова озвучка ICTV - Хан
  • закадрова озвучка 1+1 - Ген
• Епізод 7
  • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
  • інших перекладів цього фільму не знайшов
• Соло: Зоряні війни. Iсторія
  • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
  • інших перекладів цього фільму не знайшов

Можете самостіно перевірити "на слух". Як видно вище абсолютна більшість перекладів вживають Хан. Особливо слід врахувати найновіші фільми та повні дубляжі оскільки вони найпопулярніші. Щодо правопису, то згідно § 122 п.4 Звук [h] передаємо переважно буквою г. За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов, [h] і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х. Очевидно, що є традиція іменування цього відомого персонажа українською є, тож назва з Х не суперечить правопису.--Seva Seva (обговорення) 21:21, 15 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За бо переживаю за літеру "ха" яка просто скоро зникне в іншомовних назвах, звісно тема слизька, Ган Соло зустрічається в назвах часто паралельно з Хан Соло, назву Ген Соло не сприймаю взагалі... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 07:02, 16 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
•  За Добре, що не «Ґан»! Навіщо знуатись з мови. «Ген» це взагалі божевілля. Відповідно до дубляжу та джерел: 1) Зінченко А. В., Руденко М. Д. Відтворення кінематографічних онімів українською мовою: ефективні прийоми (на прикладі ономастикону кіносаги «Зоряні війни») // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. — 2023. — Т. 1, № 60. — (Філологія). — ISSN 2409-1154.; 2) Конкульовський В.В., Мамрош І.Я. Відтворення власних назв у науково-фантастичних творах (на прикладі серії фільмів «Зоряні війни») // Закарпатські філологічні студії. — 2023. — Т. 28, № 2. — ISSN 2663-4899. тощо. Вжиток варіантів «ган/ген» мізерний. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:01, 16 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти, звісно. З тими самими аргументами: правопис і перше класичне озвучення від 1+1. В ідеалі має бути «Ген», але точно не «Хан». --ivasykus (обговорення) 12:40, 18 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  «перше класичне озвучення» — у укр.вікіпедії є правило яке надає йому перевагу? а яке озвучення в кінотеатрах? чому треба надати перевагу одному з варіантів, притому найменш вживаному? я не знайшов жодного АД, яке б вживало «Ген». натомість є сучасні джерела, статті написані кандидатами філологоічних наук, їх слід проігнорувати? риторичне питання --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:17, 18 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР → Окупація СРСР Бессарабії та Північної Буковини[ред. код]

Не має бути подвійних стандартів. Наприклад, у вікіпедії є ж статті про окупацію АР Крим, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя іт.д. А тут в унісон з московською вікіпедією - про "приєднання". Очевидно ж що це штамп російсько-радянської, більшовицької пропаганди. В англійській, французькій, румунській і багатьох інших вікіпедіях все названо своїм словом, і це слова - окупація. --Vasyl` Babych (обговорення) 23:28, 24 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Перейменувати потрібно. Однак слово анексія точніше передасть суть окупації, бо не всяка окупація є анексією. В англійській тощо Вікіпедіях це названо менш точним словом, і я не розумію, чому так. Це більше нагадує те, що сталося з Кримом, ніж з Донеччиною, Херсоном тощо. Про Крим є обидві статті: Анексія Криму (2014) і Окупація Криму (2014). Для мене особисто головніше те, що Крим анексований, ніж що він окупований, бо він анексований майже одразу після окупації, а те, що Луганщина анексована для мене менш важливо, ніж те, що вона окупована, бо анексія (офіційна) сталася аж за сім років після окупації (неофіційної).
Отже, потрібно, щоб коли читачі переходять за посиланням окупація Північної Буковини та окупація Бесарабії, їх би перенаправлення перенаправляло на спільну статтю зі словом «анексія» в заголовку, і читачі миттєво би розуміли, що ця окупація насамперед є анексією. Це би поліпшило зручність швидкого читання Вікіпедії. 2606:1A40:1035:0:10D6:A5D8:34EB:FA29 15:31, 1 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Дякую за Вашу думку. Можливо тоді варто перейменувати на «Окупація та анексія СРСР Бессарабії та Північної Буковини»? --Vasyl` Babych (обговорення) 17:55, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Як слово "окупація", так і "анексія" означають незаконне захоплення. Отже, якщо ми визнаємо перехід Бессарабії та Північної Буковини від Румунії до СРСР чи то анексією чи то окупацією, то ми тим самим кажемо, що ці землі мають належати Румунії і, відповідно, їх треба віддати Румунії. А це, у свою чергу, заперечення територіальної цілісності сучасної України--Unikalinho (обговорення) 10:20, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Анексія це однобічне включення території країни у склад іншої країни. Незаконність визначається на момент здійснення цього акту. Так само, як і з Карелією, СРСР не мав права включати ці землі у свій склад. Однак, пізніше ці кордони було узгоджено домовленостями. Тобто, початково це була анексія (разовий акт) та окупація (до підписання домовленостей), а вже після того ця територія стала міжнародно визнаною територією СРСР. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:14, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Я не буду дискутувати про Карелію, бо просто не знаю, чиї це мають бути землі по праву (я далекий від думки, що вони мають бути фінськими просто тому, що перейшли до СРСР, а не до якоїсь іншої, більш любимої мною країни). А от щодо нашого випадку, то ці землі були українськими. Ну а те, що Україна була на той момент в складі СРСР, не означає, що СРСР повинен був залишити їх Румунії. Тобто приєднання цих земель до СРСР не було анексією навіть на момент приєднання. Якщо вже так хочеться виразити свою ненависть до СРСР (хоча ненависть не повинна заперечувати факти, але ж комусь із тої ненависті хочеться взагалі заперечити існування СРСР), то можна Договір про утворення СРСР перейменувати на Анексія більшовиками України -- принаймні це буде більш правомірним, ніж перейменовувати нашу статтю згідно з запитом--Unikalinho (обговорення) 10:09, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти Грубе порушення НТЗ. Ці українські землі були окуповані Румунією. Українці повтавали проти цієї окупації, ці повстання жорстко придушувались румунською владою, проводилась політика асиміляції українського населення. Чинна назва ввдаовідає НТЗ, є ще варіант Воз'єднання Піанічної Буковини і Південної Бессарабії з Україною, бо фактично це було приєднання етнічних українських територій до УРСР. --yakudza 20:01, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Який стосунок мають повстання українських селян з тим, що в москві вирішили захопити частину земель сусідньої країни? УРСР взагалі не була незалежною державою. В УРСР і СРСР загалом зійснювався геноцид українців, наприклад Голодомор 32-33 років. Ну і питання: а назва "Приєднання Криму до Росії (2014)" дляВас теж "відповідає НТЗ"? --Vasyl` Babych (обговорення) 21:01, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

За Вашою логікою, тоді треба Чернівецьку область віддати Румунії, бо СРСР 84 роки тому «незаконно забрав ці землі собі»--Unikalinho (обговорення) 10:00, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ні, не треба, бо після того встановили міжнародно визнані кордони та й справді до того була історія. Назва Радянська анексія західноукраїнських земель тільки описує як це сталося, а не означає що Львів треба віддати, чи що не було Злуки й націоналістів. В 1939 була політична авантюра, а не акт злуки. Я підтримую назву "Анексія..." --VoloDymyr 195 (обговорення) 17:43, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Якщо виходити з того, що міжнародно визнаних кордонів не існувало, то тоді треба визнати, що й міжнародного права, яке б регулювало державні кордони, теж не існувало, а отже, й термін "анексія" нерелевантний. А взагалі, в цій номінації простежується поширена серед багатьох "логіка", яка прив'язує дефініцію тієї чи іншої дії виключно до того, хто її здійснював. Тобто, за цією логікою, якщо це робив СРСР, то це апріорі анексія (а якби Україна на той момент була незалежною державою і, відповідно, акт приєднання Бессарабії здійснила вона, то це була б не анексія). Але така логіка зазвичай порушує ВП:НТЗ і ВП:ТРИБУНА. До речі, якщо хтось не знає, рувікі, яку тут вважають рупором Москви, перейменувала ru:Присоединение Крыма к Российской Федерации на ru:Аннексия Крыма Российской Федерацией--Unikalinho (обговорення) 18:23, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Так отож бо що це анексія навіть якщо вийшло на користь України --VoloDymyr 195 (обговорення) 14:07, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

І кордони існували, нові договори не означають що старих не було --VoloDymyr 195 (обговорення) 14:13, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Існували, але в ті часи вони легко змінювалися, міжнародне право ще не закріплювало їх так, як після Другої світової. Це ж саме тоді, в 1945 (ну або ще під час війни), людство зрозуміло, що далі так за принципом джунглів жити не можна--Unikalinho (обговорення) 09:35, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти У складних геополітичних питаннях важко досягти єдності між національними вікіпедіями, оскільки кожна з них перш за все повинна основувати свої статті на вітчизняних джерелах, тобто в даному випадку писати з точки зору вітчизняної історіографії, а вона в України і Румунії має протилежний погляд на історичну належність тих земель. Ви ж не протестуєте проти того, що окупацію 41-го року румунська Вікіпедія називає «поверненням Бессарабії та Північної Буковини до Румунії в 1941 році»? А от анексію Буковини Румунським королівством у 1918 році іменує «об'єднанням з Румунією»!--Словолюб (обговорення) 05:36, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
• відповідно до ЕІУ [1] Анексія Північної Буковини та Бессарабії, так же описано й в Український історичний журнал, так же описували такі історика як Кучер, Бажан (який писав, що легітимізована як „возєднання“), Трубайчук, Науйко. Так як Румунія фактично капітулювала, і остаточно затвердила (фе-юре) анексію свої кордонів, що відрізняє її від окупації.--『Shiro Neko』^Обг. 07:33, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
•  Проти бо якщо половину свого городу я сам визнаю як анексію сусідського городу своїм вітчимом, хоч він і негідник бо морив мене голодом, тож рано чи пізно я повинен повернути те що я сам визнаю як захоплення чужої власності... за логікою Анексії Північної Буковини і Бесарабії буде Анексія Галичини у Польщі, Анексія Закарпаття в Угорщини/Словаччини... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 07:57, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
•  За аргументами Shiro D. Neko. Щодо НТЗ: "анексія" тут є нейтральним терміном за означенням: 1) Територія належала Румунії? Так. 2) Територія незаконно приєднана до СРСР в однобічному порядку? Так. 3) Чи робить цей термін нелегітимним перебування цієї території у складі України? Ні, бо ці кордони зрештою взаконено низкою домовленостей. Отже, це точний і нейтральний термін. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:10, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  "1) Територія належала Румунії? Так" -- Румунія за років 20 до того сама незаконно захопила ці землі. Тому тут ідеться про повернення їх Україні, і те, що вона на той момент уже була в складі СРСР, діла не міняє, хоча б тому що УРСР все одно існувала як одна з республік СРСР. Щодо двох інших пунктів відповідь уже була вище та нижче--Unikalinho (обговорення) 10:17, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти Аргументи на підтримку перейменування (зокрема, аргумент 2 @RajatonRakkaus:) ігнорують один ключовий факт: Румунія прийняла радянський ультиматум і не чинила військового опору. Єдина територія, яка була з точки зору міжнародного права саме окупована СРСР — це Герцаївський район, який не був частиною радянського ультиматуму Румунії. Тому це однозначно не окупація, і приєднання є терміном, що відповідає обставинам події — NickK (обг.) 00:03, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  RajatonRakkaus говорив саме про анексію, а не про окупацію. І також погоджуюсь з ним що це досить нейтральний термін і відповідає ситуації (власне як і Ви це описали). --Nullable22 (обговорення) 07:58, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  Визначення анексії включає односторонність. Тут односторонності не було: Румунія, хоч і, безумовно, під тиском, але дала згоду на приєднання територій (крім Герци) до СРСР — NickK (обг.) 08:44, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  @NickK а Ви краще знаєте за істориків? --『Shiro Neko』^Обг. 14:32, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  Невже аншлюс Австрії не анексія?

  Взагалі в тій статті не тільки Буковина та Бессарабія чи Австрія, а навіть підсумки Зимової війни наведені як приклад --VoloDymyr 195 (обговорення) 18:13, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  А при чому тут аншлюс Австрії? Там зовсім інше історичне тло--Unikalinho (обговорення) 18:28, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  Тобто Аншлюс не анексія? Австрійський уряд не дав згоди на приєднання до Німеччини, приєднання було досягнуте силовим шляхом, тому це цілком відповідає визначенню анексії — NickK (обг.) 21:41, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  Якщо Україна фактично не чинила військового спротиву (точніше, він був, але мінімальний) в 2014 році, то тоді виходить що це вже не окупація а приєднання? Абсурд же, чи не так? Якщо жертва під час згвалтування не чинить опору, або чинить мінімальний, то це означає що згвалтування - це ок-дія? Гадаю, треба починати з основ, з того, що зло має бути назване злом. Окупація - це окупація, анексія - це анексія. Питання міжнародного кордону з Румунією грунтуються на пізніших договорах. І взагалі це не повинно обходити це історичне наразі питання. Іще до питання нейтральності: це якщо прирізують територій нам - то "приєднання - ок", а якщо забирають - то ні? :-) Ну це вже просто смішно. Має бути один стандарт. СРСР щодо Польщі, Румунії, Латвії (Питалівський район), Естонії (Іван-Город) вчинив акти окупації і анексії. Зло має бути назване злом. До слова, навіть в вікіпедії російською мовою статтю про анексію АРК так і назвали вже. --Vasyl` Babych (обговорення) 20:14, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  @Vasyl` Babych: Два моменти для розуміння контексту.

  1. Румунія в 1918 році в односторонньому порядку й військовим шляхом приєднала ці ж таки бессарабські й буковинські землі. Ніхто її туди не звав, це були землі з нерумунською етнічною більшістю, які до Румунії історично не належали (крім Герци). Світова спільнота не визначала приналежності цих земель до Румунії, місцеве населення чинило опір окупації. За вашим же принципом має бути й паралельна Окупація Румунією Бессарабії та Північної Буковини. Далі ж виходить, що окупант вирішив під тиском відмовитися від окупації, і це, виходить, теж окупація? Кому тоді законно належать ці землі?
  2. У цьому контексті виходить, що коли Україна поверне Крим, буде стаття Окупація Україною Криму? Адже повернення навряд чи буде зовсім невійськовим, та й росія вже записала його до своєї конституції, тож виходить, що лише за фактом приєднання силою Україна буде окупантом Криму?

  Так, історія цих земель доволі складна, але ігнорувати те, що до Румунії ці землі ввійшли аж ніяк не законно — явно не найкращий шлях об'єктивного опису їхньої історії — NickK (обг.) 21:41, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  А як же унія Бессарабії і Румунії? Це точно настільки ж незаконно, як і вторгнення СРСР? -- RajatonRakkaus^⇅ 22:43, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  @NickK Україна не підписувала угод щодо анексії Криму. По-друге, Бессарабію анексувала Румунія в ЗУНР, а Червона Армія типу возєднала їх історичні регіони. Було би приєднання якби ці регіони повернула українська армія, а не Червона Армія. Це різні події за площиною. Та й загалом у статті прямо написано «2 серпня 1940 року на більшій частині захоплених земель була створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка».

  Й узагалі, навіщо ми висловлюємо власні думки? Я ще раз перепитаю: @NickK Ви краще знаєте за істориків? --『Shiro Neko』^Обг. 23:10, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  @Shiro D. Neko: Звісно, я не знаю краще за істориків. Питання ж у тому, що все залежить від того, яких істориків питати. Та ж унія Бессарабії і Румунії була очевидно кращою для румунів, але очевидно таким самим злом для українців Буковини і порушенням міжнародного права (джерело від українських істориків, джерело від румунських істориків). Події ж 1940 року різні джерела називають по-різному, але приєднання є водночас і точним (приєднання абсолютно безсумнівно відбулося), і усталеним у джерелам (розділ статті в ВУЕ називається «Приєднання Бессарабії та Північної Буковини», його писали історики, зокрема Лисенко Олександр Євгенович — завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, найбільш фахової установи з цієї тематики). Тож це не мої думки, це історики так пишуть — NickK (обг.) 00:45, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  @NickK хм… тепер я можу собі це питання задати, бо речення Улітку 1940 радянське керівництво активізувало дії спрямовані на приєднання до СРСР Південної Бессарабії та Північної Буковини — недолуге, і необхідно детальніше вивчати роботи Лисенка. Якщо в контексті загального, то я бачу більше джерел на анексію, а не зосередження на Хотинщині та Буковині. Але це добре, що аргументи почали формуватися на джерелах, колись дійдемо й до зазначення сторінок, бо з такими аргументами й мені лінь було це робити. --『Shiro Neko』^Обг. 01:29, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

СРСР не визнавав лише Бесарабію в складі Румунії, про Північну Буковину не йшлося. Землі ці були з мішаним складом, з перевагою румунів/румуномовних молдаван. СРСР "в односторонньому порядку і військовим шляхом" окупував (приєднав :-) ) більшість ураїнських земель в ході воєн 1917-1920. Саме СРСР порушив в 1940 році статус-кво, і окупував ці території В той же історичний період він здійснював аналогічні явища у Фінляндії (частина Карелії, Петсамо, Салла), Естонії (Івано-город з околицями іще деякі території, і загалом Естонія як Естоська РСР в СРСР), Латвії (Питаловський район який анексовано до РСФСР (і загалом вся Латвія як Латвійська РСР до СРСР), Польщі (східна Польща/Західна Білорусь, Україна). Це речі одного порядку. Я до того, що не можна це все описувати в дусі пакту Молотва-Ріббентропа: "приєднання", "воз'єднання", а треба називати своїми іменами: окупація і анексія. Інший шлях - це описувати все в дусі російсько-більшовицької пропаганди, де окупація Естонії, Латвії - "Приссоединение", і.т.д. До речі, зараз в Молдові існує рух юніоністів, які, власне, прагуть до ліквідації наслідків пакту Молотова-Ріббентропа для їхньої території. --Vasyl` Babych (обговорення) 22:33, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Знову ж, залежить з якого боку дивитись. Он Україна була назвала дії Румунії в 1918 окупацією, спалахнув дипломатичний скандал, хоча стаття зазначає, що частина українських істориків вважає ті події окупацією. Прихильники об'єднання Румунії й Молдови справді прагнуть до скасування пакту Молотова-Ріббентропа та відновлення кордонів 1918 року — так, разом з Бессарабією, Північною Буковиною й Герцою. І вже прямим текстом озвучують, що Україна як правонаступниця УРСР є незаконним окупантом Бессарабії та Буковини і має їх повернути Румунії. Тому не все тут смішно, не варто розкидатися заявами — NickK (обг.) 00:45, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Перечитав обговорення і тільки утвердився в думці, що всі аргументи "за" перейменування зводяться лише до того, що ці землі приєднав саме СРСР, і що все, що він собі приєднував, апріорі анексія/окупація просто тому що це СРСР. Прямим текстом прозвучала думка, що якби ці землі приєднала незалежна Україна, то це було б ОК, а оскільки їх приєднав СРСР, у складі якого була УРСР, то це незаконно. Такий підхід не є енциклопедичним, бо базується лише на емоціях. Спробую навести приклад, взявши країни, далекі від нас (саме щоб усунути цей фактор емоцій). Уявляємо: у 2075 році Італія забирає в Швейцарії Вале. Очевидно, що абсолютно незаконно, бо це історично швейцарські землі, а не італійські. Потім, році у, скажімо, 2080, Німеччина робить те, що у 1922 році зробив СРСР. Тобто підпорядковує собі всі навколишні країни, включно зі Швейцарією, надавши їм статус "союзних республік" (тобто той статус, який мали у складі СРСР Україна, Молдова, Грузія тощо), сама стає величезною державою під назвою, скажімо, Союз центральноєвропейських республік, зі столицею Берлін і повним домінуванням саме Німецької "республіки" всередині цієї держави (подібно як РСФРР фактично домінувала в межах СРСР). Зрозуміло, що і швейцарці, і австрійці, і французи, і інші "приєднані" до цієї німецької метрополії країни, мріють колись звільнитися і знову стати самостійними державами. Однак Італія не зазнає цих дій з боку Берліна і залишається незалежною державою, маючи у своєму складі ще й Вале, який Швейцарія, ще будучи незалежною, втратила кілька років до того. А в році, нехай 2115, Союз центральноєвропейських республік повертає Вале собі. І Вале стає в складі Союзу центральноєвропейських республік і одночасно в складі Швейцарської союзної республіки. А у 2190 році Союз центральноєвропейських республік розпадається, і всі захоплені ним країни повертають собі незалежність. Вале залишається в складі Швейцарії, як це було до 2075 року. При тому що жителі цього кантону завжди вважали себе швейцарцями і ніколи не погоджувалися бути італійцями. Питення: чи наші нащадки, які житимуть у 2224 році, назвуть приєднання Вале до Союзу центральноєвропейських республік (2115 рік) анексією або окупацією? Очевидно, що ні. А чому? Тому що нема оцього емоційного фактору: нема ненависті до Союзу центральноєвропейських республік, адже він не поневолював Україну. А є тільки усвідомлення того, що Вале -- це Швейцарія, як історично, так і етнічно.--Unikalinho (обговорення) 10:22, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

залишу це Вам Вікіпедія:«Я знаю краще, ніж АД» --『Shiro Neko』^Обг. 14:32, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ну і Вам, і собі... Ви ж теж знаєте краще, ніж АД--Unikalinho (обговорення) 15:02, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

facepalm. Я хоч дотримуються правил обговорення, і роблю аналіз джерел, на відміну від декотрих. --『Shiro Neko』^Обг. 15:06, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ну так. Ті джерела, що не на Вашу користь, Ви називаєте недолугими--Unikalinho (обговорення) 15:08, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

@Unikalinho Ви будете перекручувати знов мої фрази? Замість оцієї шпальти потоку думок краще проаналізуйте джерела, або хоча би пошукайте Лисенко О. Є. Бессарабія напередодні та в роки Другої світової війни. --『Shiro Neko』^Обг. 15:14, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

А оце не Ви говорили, а Ваш двійник? Ну тоді вибачте--Unikalinho (обговорення) 16:25, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

@Unikalinho виривання з контексту називається ВП:НДА --『Shiro Neko』^Обг. 16:33, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Так контекст і є такий, що свої джерела (тобто ті, що на Вашу користь), Ви визнаєте, а ось це, яке навів опонент назвали недолугим (тобто не ціле джерело, а те, що воно назвало дану дію приєднанням). Іншими словами, Ви дали зрозуміти, що той факт, що ВУЕ назвало події 1940 року "приєднанням", для Вас нікчемний--Unikalinho (обговорення) 18:09, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

До речі, щодо джерел. Зараз, на тлі російського вторгнення в Україну, з'являється чимало різних джерел рівня блогів (тобто не авторитетних), які, пройняті ненавистю до Росії, часом навіть стають на бік Німеччини в німецько-радянській війні. Наприклад, пропонують скасувати День перемоги, вважаючи 8-9 травня 1945 року ледь не трагічною подією (ну бо ж СРСР переміг). Тому тут з джерелами треба обережними бути, і не йти за принципом "що каже більшість джерел", адже самі ці джерела можуть бути просто необ'єктивними--Unikalinho (обговорення) 18:17, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

@Unikalinho А попрохав Вас робити аналіз джерельної бази, а не розписувати Ваші погляди. Якщо для Вас ЕІУ та інші історики це якісь блогери, то це Ви просуваєте власну думку порушуючи ВП:НГП. --『Shiro Neko』^Обг. 01:41, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Чи я десь казав, що ЕІУ та інші історики -- це блогери? То хто кого з нас перекручує?--Unikalinho (обговорення) 05:07, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Однак, якщо зіставити мою репліку і Вашу оцю відповідь, то ось Вам і відповідь щодо Вашої "об'єктивності". Бо якщо ті, кого я назвав «неавторитетними джерелами, які, часом навіть стають на бік Німеччини в німецько-радянській війні», Ви називаєте істориками, то виходить, що для Вас істориками є ті, хто «часом навіть стають на бік Німеччини в німецько-радянській війні». І в той же час, нікуди не поділось оце, де хтось із Вашого аккаунту (є підстави вважати, що це були саме Ви) назвав невигідне для себе висловлювання відомого історика недолугим. Ось це і є, цитуючи Вас же, «просува[ння] власн[ої] думк[и] порушуючи ВП:НГП». Але, на щастя, тут не є дуель «Shiro D. Neko проти Unikalinho», і тому я сподіваюсь, що здоровий глузд візьме гору над емоціями--Unikalinho (обговорення) 05:16, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ну і ще одне. Те, що північна Буковина і Бессарабія були історично та етнічно українськими, а не румунськими, землями (відповідно, приєднання їх до складу України, яка, так вже склалося, сама опинилася під гнітом СРСР, анексією вважати не можна) -- це не моя власна думка, а загальновідомий факт (я зараз кажу про українську історіографію), визнати який можуть завадити тільки емоції (самі по собі вони виправдані, але коли вони впливають на розум, то це вже погано)--Unikalinho (обговорення) 05:23, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

дивлюся це обговорення, і тільки утвердився в думці, що 95% аргументів це явне ВП:НТ --『Shiro Neko』^Обг. 14:35, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Я навіть не буду Вас запитувати, чиї аргументи Ви зараховуєте до тих 5%, що не ВП:НТ--Unikalinho (обговорення) 15:06, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

мої та пана NickK, який за Вас знайшов хоч щось для контрагрументів. --『Shiro Neko』^Обг. 15:15, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Бачите, а я зараховую до не ВП:НТ (відсоток рахувати не буду, але один лише NickK там явно більше 5% займає) свої аргументи, Якудзи, Словолюба, Синьйор Карабас Барабаса та того ж пана NickK, бо там тверезі аргументи. Решту ж -- до ВП:НТ. Отже, ми з Вами зійшлися в тому, що пан NickK діло говорить. Тож пропоную прислухатись--Unikalinho (обговорення) 16:26, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

@Unikalinho дотримуйтеся ВП:Е --『Shiro Neko』^Обг. 16:35, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Аналогічно--Unikalinho (обговорення) 18:07, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

• Тут і сперечатися немає про що - найавторитетніше джерело в цьому питанні - ЕІУ називає "анексією", тож Анексія Північної Буковини та Бессарабії.--Jurek (обговорення) 07:08, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Проміжний підсумок[ред. код]

Одразу зауважу, що я не вважаю достатньо вагомими аргументами думки, які походять від вікіпедистів особисто і не підкріплені джерелами. Те, як користувач Vasyl` Babych створив перейменування на історичну тему, яка глибоко досліджена істориками, не навівши жодного посилання, є прикладом того, як не треба робити.

Були наведені такі аргументи:

• Анексія
  • Галушко Кирило Юрійович. Радянізація Західної України. Анексія Північної Буковини та Бессарабії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
    • сильні сторони:
      • ЕІУ — енциклопедія, що видається під егідою Інституту історії України Національної академії наук України.
• Приєднання
  • Історія України: Друга світова війна 1939–1945 // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
    • сильні сторони:
      • Один з авторів Лисенко Олександр Євгенович — більш кваліфікований, ніж Галушко Кирило Юрійович, автор ЕІУ. Лисенко — доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України. Галушко — кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
      • Стаття більш нова, ніж стаття ЕІУ: 2022 рік проти 2019 року ЕІУ.
    • Слабкі сторони
      • Головний автор статті — Грицюк В.М. це імовірно Грицюк Валерій Миколайович, має менше титулів і регалій, хоча часто є співавтором Лисенка.

Зважаючи на це, обидва терміни мають співставну «вагу». Я б попрохав навести учасників обговоернян додаткові джерела на підтвердження їхньої точки зору. Зокрема, звертаюся до @Shiro D. Neko:, що написав «так же описано й в Український історичний журнал, так же описували такі історика як Кучер, Бажан (який писав, що легітимізована як „возєднання“), Трубайчук, Науйко», проте не навів конкретних посилань. --VoidWanderer (обговорення) 14:02, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Я можу навести оце. Тут пояснюється, що таке анесксія: " Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території.". Вважаю неправильним називати повернення Україні, хай і під назвою УРСР у складі СРСР, земель, які були історично та етнічно українськими, загарбанням. Інша справа, якщо б ці землі належали Румунії по праву -- але це не так--Unikalinho (обговорення) 14:31, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ви маєте наводити опис конкретної події у істориків та науковців, а не дивитися на визначення слова. В даному випадку — як події 1940 року описують та кваліфікують історики. --VoidWanderer (обговорення) 14:40, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Якщо серед істориків є одностайне тлумачення, тоді ясно. А якщо є різнобій, то звертаємось до найпростішого -- означення самого терміна. Не думаю, що тут рахунок, скажімо, 5:4 чи 18:16 на користь того чи іншого варіанту має стати вирішальним--Unikalinho (обговорення) 14:48, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ні, ми не звертаємося до найпростішого. Ми дивимося як подію описує найбільш надійне джерело із тих, що існують, і вказуємо так само. --VoidWanderer (обговорення) 15:00, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ну от два джерела приблизно однакової авторитетності пишуть по-різному. Я до того, що можна зараз нагуглити як один варіант, так і інший, але це не є найкращий шлях, бо в гуглі є різні за авторитетністю джерела, а отже, кількісна перевага, якщо вона не велика, не може відігравати вирішальної ролі--Unikalinho (обговорення) 15:17, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

@VoidWanderer

• Український історичний журнал, 1999, Випуски 4–6, с. 96
• Кучер В. І., Чернега П. М. Україна у Другій світовій війні (1939—1945), с. 43
• Бажан О. Історія України, 2006, с. 465
• Мицик Ю. А., Бажан О. Г. Історія України с. 477
• Турченко Ф. Новітня історія України, 2001, с. 71
• Трубайчук А. Друга світова війна. Коротка історія, 2015, с. 31

Також додам книгу, де Лисенко був у редакційній колегії:

• Л. Герасименко, Р. Пилявець. Друга світова війна в історичній пам'яті України, 2010, с. 48

--『Shiro Neko』^Обг. 15:27, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

@Shiro D. Neko, Український історичний журнал, випуски 4-6? Якого року? --VoidWanderer (обговорення) 16:52, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

але думаю, що це не дуже вагоме джерело, бо різні автори будуть писати порізно там. Бажано би зібрати авторів, та зрозуміти чи є перевага про яку пише Unikalinho та я вище.--『Shiro Neko』^Обг. 20:36, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Немецка (значення) → Немецька (значення)[ред. код]

Правопис, пар. 151, п.2. Відповідно перейменувати членів цієї багатозначности: Немецка - Немецька, Немецка (потік) - Немецька (річка).--Jurek (обговорення) 10:15, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Nemecká - звучить як Немецка. Nemećká - це було б Немечка. Немецька навіть і не знаю як написати. "Труднощі перекладу" або "осушимо Кара-Богаз-Гол" --Л. Панасюк (обговорення) 10:29, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Прикметникові суфікси адаптують.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:53, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Жібек-жолинський сільський округ (Аршалинський район) → Жибекжолинський сільський округ (Аршалинський район)[ред. код]

Казахською пишеться kk:Жібек жолы ауылдық округі. Літери (каз.) І і Ы звучать наближено до старослов'янських Ь и Ъ. За правописом

4. Букву (рос.) и передаємо:

3) через и:

а) після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Жигáлово, Жúздра, Áчинськ, Нáльчик, Єгóршино, Ішúм, Камúшин, Тóшино, Щигрú, Цимлÿнськ та ін.;

Повинно бути Жибек

Щодо дефісу в правописі нічого зрозумілого не знайшов, але знайшов тут https://www.dilovamova.com/index.php?page=4&dmua=64&tdmua=%CF%F0%E0%E2%EE%EF%E8%F1-%F1%EA%EB%E0%E4%ED%E8%F5-%EF%F0%E8%EA%EC%E5%F2%ED%E8%EA%B3%E2

Пишуться разом прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний;

Якщо Жібек жолы - це Шовковий шлях, то повинно бути Жибекжолинський. Alessot (обговорення) 10:52, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

З тих же причин Жібек-жолинський сільський округ (Карасайський район), Жібек-жолинський сільський округ (Кентауська міська адміністрація), Жібекжолинський сільський округ, Жібекжолинський сільський округ (Сайрамський район), Жібекжолинський сільський округ (Сариагаський район). Alessot (обговорення) 11:07, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

• Пропоную Сільський округ Жибек Жоли, тому що казахська назва "Жібек жолы ауылдық округі" перекладається як щось типу Сільський округ Шовковий Шлях, тож перетворювать казахське слово "Жоли" на "жолинський" а слово "Жибек" залишати незмінним, яке за такою логікою також може бути як "жибекський" загалом якось некоректно... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 16:43, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

  Не зовсім відповідає правилам іменування географічних одиниць. Тоді вже Жибек Жоли (сільський округ). Alessot (обговорення) 10:00, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Правильно зауважено, що казахське І має протилежне значення, однак викидати дефіс немає підстав. Подивіться правила щодо дефісу в іншомовних географічних назвах.  За Жибек-Жолинський сільський округ (Аршалинський район).--Юе-Артеміш (обговорення) 09:00, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Доброго дня, а ви можете щодо дефісу додати якісь джерела? Той факт, що раніше щось писали через дефіс, ще не означає автоматичної правильності. Alessot (обговорення) 09:58, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Питання вже не актуальне. Нижче цитати з правопису, що підтверджують правильність вашого варіанта. Alessot (обговорення) 10:25, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Жібек-жолинський сільський округ → Жибекжолинський сільський округ[ред. код]

Казахською пишеться kk:Жібек жолы ауылдық округі. Літери (каз.) І і Ы звучать наближено до старослов'янських Ь и Ъ. За правописом

4. Букву (рос.) и передаємо:

3) через и:

а) після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Жигáлово, Жúздра, Áчинськ, Нáльчик, Єгóршино, Ішúм, Камúшин, Тóшино, Щигрú, Цимлÿнськ та ін.;

Повинно бути Жибек

Щодо дефісу в правописі нічого зрозумілого не знайшов, але знайшов тут https://www.dilovamova.com/index.php?page=4&dmua=64&tdmua=%CF%F0%E0%E2%EE%EF%E8%F1-%F1%EA%EB%E0%E4%ED%E8%F5-%EF%F0%E8%EA%EC%E5%F2%ED%E8%EA%B3%E2

Пишуться разом прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний;

Якщо Жібек жолы - це Шовковий шлях, то повинно бути Жибекжолинський. Alessot (обговорення) 10:52, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

З тих же причин Жібек-жолинський сільський округ (Аршалинський район), Жібек-жолинський сільський округ (Карасайський район), Жібек-жолинський сільський округ (Кентауська міська адміністрація), Жібекжолинський сільський округ, Жібекжолинський сільський округ (Сайрамський район), Жібекжолинський сільський округ (Сариагаський район). Alessot (обговорення) 11:03, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

• Як в номінації вище... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 16:45, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Давайте спочатку визначимося, як пишеться назва окружного центру, а там уже і буде ясно, як пишеться назва округу. Інакше вийде, що округ перейменуємо, а центр ні. Щодо дефісу, я схильний все ж до того, що тут аналогія з Іссик-Кулем, Кизил-Ордою і Ріо-Негро — «географічні назви, що складаються з іншомовних елементів — повнозначних слів». Так, у мові оригіналі там прикметники гарячий, червоний і чорний, але для української мови це просто окремі слова, тому пишемо їх через дефіс, як і прикметники.--Анатолій (обг.) 21:46, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Дякую за підказку, ви праві. Тут же написано і про похідні прикметники.

3) географічні назви, що складаються з іншомовних елементів — повнозначних слів, а також похідні від них прикметники: Буéнос-Áйрес, Дóмбартон-Окс, Іссúк-Куль, Кизúл-Ордá, Нар’ян-Мáр, Рíо-Нéгро, Улáн-Удé; буéнос-áйреський та ін., але назви з другим компонентом -даг, -дар’я, -дау пишемо разом: Аюдáг, Амудар’ÿ, Сирдар’ÿ, Алатáу; амудар’їАнський, приамудар’їАнський та ін.;

У нашому випадку Жибек-жолинський сільський округ Alessot (обговорення) 10:06, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Правильно зауважено, що казахське І має протилежне значення, однак викидати дефіс немає підстав. Подивіться правила щодо дефісу в іншомовних географічних назвах.  За Жибек-Жолинський сільський округ.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:02, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ваш варіант, схоже, абсолютно правильний.

8. У назвах адміністративно-територіальних одиниць (автономних областей та округів, а також країв, областей, районів, сільрад тощо) з великої букви пишемо перше слово (або частини складного слова): Гíрсько-Бадахшáнська автонóмна óбласть, Баянгóл-Монгóльський автонóмний óкруг, Кóшицький край, Волèнська óбласть, Рожèщенський райóн, Новомлèнівська сільрáда

Дякую за допомогу. Alessot (обговорення) 10:22, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Міліновіце-Врбіна → Міліновиці-Врбіна (канал)[ред. код]

Правопис: множина. Очевидно, що меліоративний канал названо за кінцевими пунктами, тому потребує уточнення.--Jurek (обговорення) 05:09, 29 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Щодо -иці ніби зрозуміло, але уточнення нащо? І можливо краще Міліновиці — Врбіна (§161, п.14)?--Анатолій (обг.) 22:09, 29 березня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За--Юе-Артеміш (обговорення) 09:04, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Гайда (мова) → Хайда (мова)

Накамура Хікару → Хікару Накамура

Врбіна-Голяре → Врбіна-Голярі (канал)[ред. код]

Множина, штучне утворення, назване за крайніми пунктами, потребує уточнення.--Jurek (обговорення) 08:09, 21 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Так і не зрозуміло, Голярі чи Голяри--Unikalinho (обговорення) 18:38, 21 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Все ж таки правопис каже лише про -е в суфіксі -ц-. Вже був приклад Усольє-Сибірське, коли етимологічна аналогія здавалась очевидною, однак виявилась не дуже ґрунтовною. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:23, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Але якщо будуть джерела чи пояснення від ІНМО, то не заперечую. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:24, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Чичов-Голяре → Чичов-Голярі (канал)[ред. код]

Множина; штучна назва за кінцевими пунктами, потребує уточнення. --Jurek (обговорення) 15:50, 18 березня 2024 (UTC)[відповісти]

@J. Gradowski: так все-таки, який параграф правопису?--Анатолій (обг.) 18:03, 18 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Все ж таки правопис каже лише про -е в суфіксі -ц-. Вже був приклад Усольє-Сибірське, коли етимологічна аналогія здавалась очевидною, однак виявилась не дуже ґрунтовною. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:23, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Руська Поляна (Україна) → Руська Поляна (Черкаський район)

Голяре → Голяри[ред. код]

Правопис, множина. Або Голярі--Jurek (обговорення) 09:39, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

пропоную Перукарі . І записати в Житомирську область. Згідно правопису --Л. Панасюк (обговорення) 09:47, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

@J. Gradowski: А який саме параграф правопису?--Анатолій (обг.) 21:05, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Примітка. Польське, чеське й словацьке закінчення -e, що наявне в географічних назвах із суфіксами -ц-, -іц-, -иц- (лат. -c-, -ic-) і виражає значення множини, в українській мові передаємо закінченням -і з відповідним граматичним значенням: Кéльці, Кóшиці, Лíдиці, Пáрдубиці. Ці географічні назви відмінюємо: Кóшиці — Кóшиць, Кóшицям… Назви на зразок Закопáне мають форму прикметника середнього роду (однина), тому їх відмінюємо, як цей прикметник: Закопáне — Закопáного, Закопáному і т. ін.

— § 149.

Тобто тут хіба що за аналогією.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:08, 19 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Не бачу в слові Голяре суфіксів -ц-/-іц-/-иц-.--Анатолій (обг.) 23:21, 19 березня 2024 (UTC)[відповісти]

У старій редакції була така фраза: "Географічні назви, що мають форму множини, відмінюються як відповідні загальні іменники" (§ 112. Відмінювання географічних назв).--Юе-Артеміш (обговорення) 13:10, 19 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Але при цьому чомусь Кошице, Катовіце при старій редакції писали з е.--Анатолій (обг.) 23:22, 19 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Все ж таки правопис каже лише про -е в суфіксі -ц-. Вже був приклад Усольє-Сибірське, коли етимологічна аналогія здавалась очевидною, однак виявилась не дуже ґрунтовною. Але якщо будуть джерела чи пояснення від ІНМО, то не заперечую. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:25, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Вельки Медер-Голяре → Великий Медер-Голяри[ред. код]

Правопис, пар. 151 та множина. Може бути Великий Медер-Голярі,якщо вище буде Голярі. --Jurek (обговорення) 09:37, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

може краще Великий Мадяр - Перукарі? --Л. Панасюк (обговорення) 09:46, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 За Тут ніби очевидно. Можна було і без обговорення. Звичайно перекладаємо і прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін, що входять до складу географічних назв: Велúкий каньйóн, Нúжній Нóвгород, Півдéнна Амéрика, Півнíчний пóлюс. Великий — це означення розміру, отже перекладаємо.--Анатолій (обг.) 21:02, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Особлива думка. Все ж таки правопис каже лише про -е в суфіксі -ц-. Вже був приклад Усольє-Сибірське, коли етимологічна аналогія здавалась очевидною, однак виявилась не дуже ґрунтовною. Підтримую "Великі Медер-Голяре". -- RajatonRakkaus^⇅ 11:22, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

в словацькій Вельки Медер чоловічого роду --Л. Панасюк (обговорення) 11:24, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Вікіпедія:Правило трьох відкотів → Вікіпедія:Принцип трьох відкотів

Арієль (супутник) → Аріель (супутник)

Умбрієль (супутник) → Умбріель (супутник)[ред. код]

Спочатку стаття називалась Умбріель. В 2017 була перейменована на Умбрієль. Прошу переглянути той підсумок, бо з'явились нові джерела й нові норми правопису.

Перейменування було здійснено на основі параграфа 91 старого правопису: «після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е. […] Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е». Тепер його заступив параграф 130 нового правопису: «Після букв на позначення голосних, після ь і апострофа в загальних і власних назвах звичайно вживаємо букву є. Якщо префікс у слові або перша частина складного слова закінчується на голосний, то після них пишемо е». (Виділення жирним шрифтом моє.) Бачите, що новий правопис не зобов'язує писати є, а пише «звичайно», що я б інтерпретував як вимогу зважати на АД й на загальноприйняте написання. Також дуже важливе нове уточнення про «першу частину складного слова», і от воно прописано категорично, без всяких «звичайно». І це саме наш випадок, бо «ель» (אל) тут є коренем, який на івриті означає «Бог». Я не зміг докопатись до значення першої частини слова «умбрі-», але англійська Вікіпедія і гуглперекладач підказують мені ось такі аналогічні випадки (якщо хтось раптом знає іврит ще гірше за мене, то уточнюю, що читаємо зліва направо, тому друга половина складного слова стоїть ліворуч):

• Рафаель = רפ + אל = зцілив Бог
• Габріель = גברי + אל = моя сила Бог
• Міхаель = מיכ + אל = хто подібний Богу
• Аріель = ארי + אל = лев Бога (тут аналогічність підкріплюється тим, що це персонаж того ж твору Александера Поупа, звідки взятий Умбріель)
• Умбріель = אומברי + אל = ??

Умбріель цілком може бути поетичною вигадкою Поупа, створеною за аналогією зі знайомими йому біблійними словами івритського походження. Однак, навіть якщо «умбрі» — вигадка, «ель» — все одно калькування зі слів зі значенням «Бог», а «умбрі», чим би воно не було, виявляється «префіксом у слові або першою частиною складного слова». Так що, на перший погляд, правило нас категорично зобов'язує писати «е». Ця категоричність дещо нівелюється непослідовністю нового правопису стосовно таких івритських слів на «-ель»: на с. 161 він пише «Арієль» і «Данієль», а на с. 76, 155, 164 165 — «Рафаель». Але навіть якщо ми хочемо провести якісь границі між «питомо івритськими словами» та «івритоподібними вигаданими словами», або відслідкувати довжину шляху запозичення в українську і позбавити статусу морфем ті морфеми, які пройшли по дорозі через 2-3 мови, абощо, немає жодного правила, яке б зобов'язувало нас писати «є»: єдине правило, яке могло б цього вимагати, пом'якшене словом «звичайно», яке, очевидно, припускає, що існують випадки усталеного написання через «е».

І це точно випадок усталеного написання через «е» в усіх сучасних астрономічних авторитетних джерелах. Всі знайдені мною сучасні книжки одноголосно пишуть через «е»:

• Умбріель // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 488. — ISBN 966-613-263-X.
• Андрієвський С.М., Климишин І.А. Курс загальної астрономії. Навчальний посібник. — Одеса : Астропринт, 2007. — С. 265.
• Відьмаченко А. П., Мороженко О. В. Супутники Урана // Порівняльна планетологія. Навчальний посібник. — Київ : Національна академія наук України, Головна астрономічна обсерваторія, ТОВ ДІА, 2013. — С. 428-436. — ISBN 978-966-02-6521-9.
• Умбріель. Супутники Урана // Енциклопедія космосу / Голубов О., Солодовнікова Н. (наук. ред.). — Харків : Пегас, 2019. — С. 130. — 4500 прим. — ISBN 978-966-947-499-5.
• Коскі О., Ґрцевич Д. Сонячна система: Путівник для туристів. — Харків : Жорж, 2019. — С. 171. — ISBN 978-617-7579-69-3.
• Андрієвський С.М., Кузьменков С.Г., Захожай В.А., Климишин І.А. Загальна астрономія. — Харків : ПромАрт, 2019. — С. 264. — ISBN 978-617-7634-37-8.
• Захожай В.А., Захожай О.В. Основи елементарної астрономії: навчальний посібник. — Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021. — С. 103.
• Карл Саган. Блакитна цятка: космічне майбутнє людства. — Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. — 320 с. — 3000 прим. — ISBN 978-617-12-9893-4.
• Супутники Урана, Астрономічний календар Головної астрономічної обсерваторії НАНУ

Створюється погана ситуація, в якій Вікіпедія йде проти усталеної наукової термінології. Треба виправити. --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:45, 11 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Пінгую любителів астрономії та учасників попереднього обговорення перейменування статті: @Dmytro Tvardovskyi, Звірі, Olvin, UeArtemis, Намѣсникъ, Divega, Jarozwj та Viiictorrr --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:50, 11 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Габрієль так само через є у нас пишеться.--Анатолій (обг.) 20:14, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Вікіпедія:Перейменування статей/Арієль (супутник) → Аріель (супутник) - інша аналогічна номінація. --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:03, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Як лінгвіст, абсолютно погоджуюся з лінгвістичним аспектом, проблематики, описаної номінатором. А саме, що імена на -ель не повинні підпадати під правило "іє", хоч формально там і не префікс. Тому, хоч я й не астроном, категорично  За, тим більше що й джерел на цю конкретну назву наведено чимало--Unikalinho (обговорення) 07:19, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Скажу більше: шукаю адміна, який би розумів це питання і міг би відкрити обговорення в кнайпі стосовно перейменування всіх Данієлів, Габрієлів та Арієлів (тобто поверненні їм їхньої коректної назви через "е")--Unikalinho (обговорення) 07:23, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Для цього не потрібні адмінправа. Якщо відчуваєте, що можете добре сформулювати пропозицію, то можете самостійно це зробити. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:13, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Однак я вже помітив, що тут у більшому авторитеті саме ті пропозиції, які роблять адміни. Якщо ти не адмін, то твою пропозицію ніхто й до уваги не візьме, якщо вона являє собою якусь новизну, зміну в мисленні. Якщо ж таку саму пропозицію озвучує адмін, спільнота поставиться до неї серйозніше. На жаль, ось ця магія лейбочки в укрвікі все ще спрацьовує (що й не дивно, бо вікіспільнота є відображенням того, що загалом у нації відбувається)--Unikalinho (обговорення) 06:27, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 За, звісно. Це одна з бездумних вказівок правопису, яка на практиці працює зовсім не так, як вона описана. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:10, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти Як і у номінації вище... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 10:46, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
•  Проти Уже багато разів обговорювали: іе йотується, коли це не стик із префіксоїдом. Нова редакція стала менш прозорою у формулюваннях, але не заперечує цієї практики.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:48, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

  «Ця категоричність дещо нівелюється непослідовністю нового правопису стосовно таких івритських слів на „-ель“: на с. 161 він пише „Арієль“ і „Данієль“, а на с. 76, 155, 164 165 — „Рафаель“» — абсолютно несправедливий висновок. Адже справа не в самому -ель, а в тому, що звуку Е передує голосний переднього ряду І. ЕЄ, ИЄ, ІЄ — комбінації голосних переднього ряду йотують.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:50, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

  Взагалі, давно помітив, що нам під соусом патріотичних реформ потроху протягують російські орфографічні практики: ножЕтримач (рос. сполучна Е замість О: у нас кашовар, мечоносець), -іе- (рос. -иэ-), проєкт (рос. проект, в укр. же сталась дейотація через те, що О є голосним заднього ряду), месьє (рос. передача шви як Э незалежно від букви в оригіналі) тощо.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:55, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

  Можете додати посилання на обговорення, але вони цілком могли застаріти, бо розрізнення між голосними переднього й заднього ряду залишилось в старому правописі, а новий правопис говорить про всі голосні. Тому "Рафаель" - це саме непослідовність правопису. І не розумію, в чому ви вбачаєте непрозорість формулювань. Як інакше можна трактувати "звичайно", окрім як дозвіл винятків, коли в АД склався інший правопис? --Oleksiy Golubov (обговорення) 11:46, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

  Новий правопис поламав чимало правил. Наприклад, за буквою правопису слід писати мисливчиня, а не мисливиця тощо. "Звичайно" взагалі нівелює весь параграф, бо він тоді нічого не вимагає. Я пропоную триматися старого послідовного формулювання, де зазначені чіткі межі застосування.--Юе-Артеміш (обговорення) 12:32, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

  Отож. «Звичайно» нівелює весь параграф. А новий правопис заміняє собою старий правопис. Значить, що нам залишається? Дивитись на інші АД! А за ними Умбріель. --Oleksiy Golubov (