Вільна економічна зона «Крим» — Вікіпедія

Вільна економічна зона «Крим» (ВЕЗ «Крим») — вільна економічна зона, створена на окупованій частині території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) згідно з Законом України «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 р. № 1636-VII. Розпочала діяти 27 вересня 2014 року.

ВЕЗ «Крим» запроваджувалася на десять повних календарних років, проте скасована достроково — з 21 листопада 2021 року^[1].

Законодавчі положення[ред. | ред. код]

У межах ВЕЗ «Крим» створюється вільна митна зона, яка за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу.

Також Законом створено Керуючу компанію ВЕЗ «Крим», що є органом господарського розвитку та управління ВЕЗ «Крим», є юридичною особою і перебуває у державній власності.

На території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Будь-які доходи, одержані резидентами ВЕЗ «Крим» на цій території, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи.

На території ВЕЗ «Крим» може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату приймається як гривня, так і валюти іноземних країн, включені до 1-2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів НБУ.

Сприйняття суспільством[ред. | ред. код]

Проти прийняття Закону про ВЕЗ «Крим» від початку виступали громадські організації^[2].

Правовий режим ВЕЗ спричинився до масового безмитного ввезення товарів та електроенергетики на окуповану територію та — через неї — до Росії. Це поєдналося з широким поширенням контрабанди та корупції на пунктах пропуску на півострів. Міністр економіки України заявив, що «вільна економічна зона в Криму неефективна через корупцію»^[3].

За визначенням журналіста Павла Казаріна,

Єдина мета цього документа — дозволити українським олігархам працювати в Криму, уникаючи виниклих юридичних перепон (у багатьох із них лишилися на півострові торгово-роздрібні мережі і заводи). Завдяки СЕЗ вони змогли безмитно ввозити товари до Криму, продавати їх там, а податки платити в кримський російський бюджет. Чорна діра з сумарним товарообігом до одного мільярда доларів на рік. Оригінальний текст (рос.) Единственная цель этого документа – позволить украинским олигархам работать в Крыму в обход появивишихся юридических препон (у многих из них остались на полуострове торгово-розничные сети и заводы). Благодаря СЭЗ они смогли беспошлинно ввозить товары в Крым, продавать их там, а налоги платить в крымский российский бюджет. Черная дыра с суммарным товарооборотом до одного миллиарда долларов в год[4].

Тому хімічні заводи українського олігарха Дмитра Фірташа, портові активи Ріната Ахметова, аграрні володіння Юрія Косюка, будівельні супермаркети сім'ї Герег і інші великі рітейлери продовжили працювати на півострові і платити податки окупантам. Сотні компаній з вільної території України везли до Криму товари, допомагаючи Володимиру Путіну забезпечувати військову базу і колоністів. Оригінальний текст (рос.) Поэтому химические заводы украинского олигарха Дмитрия Фирташа, портовые активы Рината Ахметова, аграрные владения Юрия Косюка, строительные супермаркеты семьи Герег и другие крупные ритейлеры продолжили работать на полуострове и платить налоги оккупантам. Сотни компаний из свободной территории Украины везли в Крым товары, помогая Владимиру Путину обеспечивать военную базу и колонистов[5].

Скасування[ред. | ред. код]

20 вересня 2015 кримські татари та інші проукраїнські активісти розпочали безстрокову громадянську акцію блокади Криму. Серед їх вимог — скасування Закону про ВЕЗ «Крим»^[6][7][8].

За скасування Закону про ВЕЗ «Крим» виступали Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб^[9], Міністерство закордонних справ^[10], кримські татари^[11] та окремі народні депутати^[12].

Комітет Верховної Ради рекомендував включити в Закон про реінтеграцію Донбасу від 18 січня 2018 року положення про скасування Закону про ВЕЗ «Крим». Проте ці рекомендації не були враховані в остаточній редакції закону^[13]. 9 лютого 2019 року в Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики відбулося засідання робочої групи по ВЕЗ «Крим»^[14].

Невдовзі після запровадження санкцій РНБО проти олігарха Дмитра Фірташа, що володіє потужними активами в Криму^[15], парламент прийняв закон, що скасовує ВЕЗ «Крим»^[16]. Закон набрав чинності з 21 листопада 2021 року^[1][17].

За повідомленням Представництва Президента України в АРК, скасування ВЕЗ «Крим» має наслідками:

• припинення роботи митних постів на КПВВ «Чонгар» та «Каланчак»;
• відновлення статус резидентів України для мешканців Криму;
• суттєве спрощення порядку перевезення особистих речей через адміністративну межу;
• вирішення спадкових питань громадян.

«Адміністративна межа не буде носити характер перетину різних економічних просторів… Усі крупні українські бенефіціари, які мають в Криму активи, будуть поза законом»[18].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України: Верховна Рада України; Закон від 12.08.2014 № 1636-VII [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Сьогодні набув чинності закон України про вільну економічну зону в Криму / ЗІК, 27 вересня, 2014, 13:54 [Архівовано 30 вересня 2014 у Wayback Machine.]
• «Вільна економічна зона Криму» не зможе функціонувати в умовах окупації, — експерт / ZN.UA, 21 червня 2014, 15:12 [Архівовано 6 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Експерти проти створення в Криму «вільної економічної зони» / Крим.реалії, 18.08.2014 [Архівовано 22 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Україна не спроможна перетворити Крим на особливу економічну зону — експерт / Голос Столиці, 20 червня 2014, 15:15
• Свободная экономическая зона «Крым»: сотрудничество или блокада? / Юрліга, 30.09.14 09:50 [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

п о р Тимчасова окупація Криму Російською Федерацією Події Російське вторгнення до Криму Блокада українського флоту в Донузлаві Референдум про статус Криму Незаконні вибори в окупованому Криму Анексія Криму Блокада Криму Енергоміст до Криму Заборона польотів Інцидент у Керченській протоці Блокада Азовського моря Право Україна Передача Кримської області до складу УРСР (міфи) • Тимчасово окуповані території України • Декларація про боротьбу за звільнення України • Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» • Вільна економічна зона «Крим» • Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму Крим Декларація незалежності Автономної Республіки Крим та міста Севастополя РФ Договір про прийняття Криму до складу Росії Іноземні, міжнародні Резолюція ГА ООН про територіальну цілісність України • Резолюція ГА ООН «Стан з правами людини в АРК…» • Кримська декларація • Санкції щодо Криму • Кримська платформа Влада Україна Державна служба з питань АР Крим та м. Севастополя • Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України • Представництво Президента в АР Крим Росія Республіка Крим • Кримський федеральний округ • Державна рада Республіки Крим • Законодавчі збори Севастополя • Міністерство Російської Федерації у справах Криму