Вільям Бейлісс — Вікіпедія
Вільям Бейлісс | |
---|---|
Народився | 2 травня 1860[1][2][…] Вулвергемптон, Велика Британія |
Помер | 27 серпня 1924[4][2][…] (64 роки) Лондон, Велика Британія |
Місце проживання | Велика Британія |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | фізіолог, викладач університету |
Alma mater | Водем-коледжd Університетський коледж Лондона |
Галузь | фізіологія |
Заклад | Університетський коледж Лондона |
Членство | Лондонське королівське товариство Бельгійська королівська академія медицини |
Нагороди | |
Вільям Бейлісс у Вікісховищі |
Сер Вільям Меддок Бейлісс (англ. Sir William Maddock Bayliss; 2 травня 1866, Вулвергемптон, Велика Британія — 27 серпня 1927) — англійський фізіолог, першовідкривач гормону секретину. Член Лондонського королівського товариства, його президент у 1913—1915 роках.
Навчався в Лондонському та Оксфордському університетах. З 1888 викладав у Лондонському університеті. З 1912 року був професором кафедри фізіології. У 1900—1927 роках був секретарем Британського фізіологічного товариства.
Досліджував фізіологію травлення, зокрема разом з Ернестом Старлінгом відкрив гормон секретин. Також вивчав фізіологічну роль колоїдів, адсорбції, фізико-хімічні принципи роботи ферментів.
Під час Першої світової війни досліджував травматичний шок. Впровадив у практику метод введення пораненим сольового розчину з гуміарабіком як дешевого замінника плазми крові[5].
- Медаль Бейлі (Королівська колегія лікарів, 1915)
- Королівська медаль (1917)
- Медаль Коплі (1919)
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Who Named It?
- ↑ https://www.britannica.com/biography/William-Maddock-Bayliss — Britannica.com Inc..
- ↑ Maas, J. A., (1938), THE USEFULNESS OF GUM ARABIC AS AN INFUSION LIQUID. Experimental Physiology, 28 doi: 10.1113/expphysiol.1938.sp000781.(англ.)
- Бейлисс Уильям Мэддок / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984. — С. 50 (рос.)