Вільям Марстон — Вікіпедія

Вільям Марстон
Народився 9 травня 1893(1893-05-09)[1][2][…]
Согас, Ессекс, Массачусетс, США[4]
Помер 2 травня 1947(1947-05-02)[1][2][…] (53 роки)
Рай, Вестчестер, Нью-Йорк, США[5]
·рак шкіри[4]
Поховання Фернкліффd[6]
Країна  США[7]
Діяльність сценарист коміксів, психолог, письменник, сценарист
Галузь психологія[8] і комікс[8]
Alma mater Гарвардський університет[4]
Знання мов англійська[9][8][10]
Заклад Американський університет[4] і Університет Тафтса[4]
Magnum opus Wonder Womand і Диво-жінка
У шлюбі з Elizabeth Holloway Marstond[5]
Нагороди
IMDb ID 0551376

Вільям Моултон Марстон або Чарльз Моултон (англ. William Moulton Marston; * 9 травня 1893, Согас, Массачусетс — 2 травня 1947) — американський практикуючий психолог, разом з дружиною Елізабет Голловей винахідник раннього прототипу детектору брехні за допомогою сфігмоманометра (апарату для вимірювання артеріального тиску), теоретик фемінізму, автор книг про самодопомогу та коміксів, найвідоміший з яких «Диво Жінка» (англ. Wonder Woman).

Дві жінки, його дружина Елізабет Голловей Марстон[en] та їх поліаморна партнерка Олів Бірне[en], мали великий вплив на створення коміксів про «Диво Жінку», які були внесені у Зал слави Премії Айснера у 2006 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Гарвардському університеті, в 1915 році отримав там ступінь бакалавра мистецтв, в 1918 році — ступінь бакалавра права, в 1921 — став доктором філософських наук по психології.

Почав працювати викладачем психології в Американському університеті міста Вашингтон та в університеті Тафтс в місті Медфорд штату Орегон. В 1926 році отримав посаду директора зі зв'язків з громадськістю на студії Юніверсал в Каліфорнії, де попрацював лише рік.

Був одружений з Елізабет Холоувей Марстон, яка разом з Олівією Бірн, що проживала з подружжям в полігамних відносинах, стали праобразами і значно вплинули на створення коміксу «Диво Жінка». З Елізабет мав дітей Піта та Олів Ен, з Олівією — Бірна та Донна. Помер 2 травня 1947 року в Нью-Йорку від раку шкіри.

Дослідження та винаходи[ред. | ред. код]

Теорія DISC[ред. | ред. код]

В 1928 році була опублікована найвідоміша його книга «Емоції звичайної людини» (Emotions of Normal People), в якій була висвітлена теорія DISC. Марстон вважав, що люди будують свою поведінку в просторі двох осей: активність і пасивність реагування в сукупності з доброзичливістю або ворожістю сприйняття оточуючих. Він розділив людей на чотири психологічних типи, представивши це у вигляді кола, розділеного двома прямими, розташованими під прямим кутом. Вийшли чотири сектори. Кожен сектор мав свою характеристику:

  • Сектор Домінування (D, Dominance) — характеризував поведінку людей, віднесених до нього, активністю у ворожому оточенні;
  • Сектор Впливу (I, Influence) — характеризував поведінку людей активністю в сприятливому навколишньому середовищі;
  • Сектор Стабільності (S, Steadiness) — характеризував поведінку людей пасивністю в сприятливому навколишньому середовищі;
  • Сектор Відповідності (C, Conscientiousness) — характеризував поведінку людей пасивністю у ворожому середовищі.

В 1940 році Волтер Кларк, використовуючи модель Марстона, створив інструмент, який назвав «Векторний Аналіз Діяльності». Він вимірював те, як людина сприймає сама себе і якою на її думку її сприймають інші люди. Комбінація з цих двох напрямків давала чотири шкали поведінкових реакцій: Агресивність, Привітність, Стабільність і Уникання.

У 1950-х Джон Клівер створив тест з 24 питань з варіантами відповідей, заснований на «Векторному Аналізі Діяльності». У опитувальнику необхідно було вибрати два слова з чотирьох даних — одне слово, яке підходило людині найбільше і одне, яке підходило найменше.

Поліаморні відносини[ред. | ред. код]

Десь наприкінці 1920-х років до дому Марстонів увійшла Олівія Бірн, молода жінка, з якою Вільям Марстон познайомився в часи навчання в Универсітеті Тафтса. Вільям був закоханий в неї. Його дружина Елізабет також була закохана в Олівію. Подружжя прожили в поліаморних відносинах втрьох до смерті Вільяма Марстона у 1947 році, а потім Елізабет та Олівія разом ще 38 років до смерті Олівії у 1985 роцї. З Елізабет Вільям Марстон мав дітей Піта та Олів Ен, з Олівією — Бірна та Донна. Марстони усиновлили дітей Олівії, коли жили втрьох. Елізабет Марстон померла 27 березня 1993, коли їй вже виповнилося 100 років.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]