Вільям Ґолдінґ — Вікіпедія

Вільям Ґолдінґ
William Golding
Вільям Ґолдінґ (1983)
Ім'я при народженні Вільям Джеральд Вільям Ґолдінґ
William Gerald Golding
Народився 19 вересня 1911(1911-09-19)
Сент-Колумб-Майнор, графство Корнволл, Велика Британія
Помер 19 червня 1993(1993-06-19) (81 рік)
Перранавортал, графство Корнуелл, Велика Британія
·серцева недостатність
Поховання Church of Holy Trinity, Bowerchalked
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність Англієць
Діяльність Прозаїк, драматург
Сфера роботи роман
Alma mater Брейсноуз коледж, Університет Оксфорда і Marlborough Royal Free Grammar Schoold
Мова творів англійська
Роки активності з 1934
Напрямок Реалізм
Жанр Роман, оповідання, п'єса
Magnum opus «Володар мух» (1954)
У шлюбі з Ann Brookfieldd
Нагороди
Кавалер ордена Британської імперії
Лицар-бакалавр
Лицар-бакалавр
Премії Букерівська премія (1980)
Нобелівська премія з літератури (1983)
Сайт: william-golding.co.uk

CMNS: Вільям Ґолдінґ у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ві́льям Дже́ральд Ґо́лдінґ (англ. William Gerald Golding; 19 вересня 1911, Сент-Колумб-Майнор, графство Корнуелл, Велика Британія — 19 червня 1993, Перранавортал, Корнуол, Велика Британія) — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1983 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Будинок у місті Мальборо, у якому народився Вільям Ґолдінґ

Вільям Вільям Ґолдінґ народився у сім'ї, в якій його батько Алек Вільям Ґолдінґ був шкільним вчителем середньої школи міста Мальборо (англ. Marlborough Grammar School), — ерудованою людиною радикальних політичних поглядів з міцною вірою в науку; його мати Мілдред брала участь у феміністичному русі.

Освіта[ред. | ред. код]

Середню освіту Вільям разом зі старшим братом Джозефом отримав у граматичній школі Мальборо, де викладав батько. У 1930 році Вільям Ґолдінґ вступив до лав Оксфорду як студент коледжу Бразеноуз, де він вивчав природничі науки впродовж двох років за бажанням батьків[2]. У 1935 він отримав ступінь бакалавра з англійської літератури.

Одруження[ред. | ред. код]

30 вересня 1939 одружився з Енн Брукфілд, спеціалісткою з аналітичної хімії. Подружжя мало сина Девіда та доньку Джуді.

Робота[ред. | ред. код]

Після закінчення коледжу Вільям Ґолдінґ працював у розрахунковій палаті в Лондоні, писав п'єси (які сам і ставив в одному з невеликих театрів). У 1939 р. переїхав до Солсбері, де влаштувався викладачем англійської мови та філософії у школі єпископа Вордсворта.

Війна[ред. | ред. код]

У період 19401945 Вільям служив у лавах військово-морського флоту на ракетоносці. Брав участь в потопленні німецького лінкора «Бісмарк» і Нормандській десантній операції[3]. Друга світова рішуче вплинула на погляди Вільям Ґолдінґа, який, згадуючи воєнні роки, казав:

Я почав розуміти, на що здатні люди. Кожен, хто пройшов війну і не зрозумів, що люди творять зло подібно до того, як бджола — мед, — або сліпий, або не в своєму розумі.

Повернення[ред. | ред. код]

Після звільнення з флоту Вільям повернувся до викладацької діяльності у Солсбері, де незабаром почав вивчати давньогрецьку мову і продовжував писати. У 1935 році опублікував том віршів. Після цього тривалий час ніде не друкувався. Перший роман Ґолдінґа «Володар мух» («Lord of the Flies») був опублікований лише в 1954 р. і одразу ж після виходу мав надзвичайний успіх.

У 1955 був обраний до Королівської літературної спілки. У 1961 залишив викладання і цілком присвятив себе літературній діяльності. 1988-го року був посвячений у лицарі.

Смерть[ред. | ред. код]

Помер Вільям Ґолдінґ у своєму будинку 19 червня 1993 року в Перранаруортолі, Велика Британія.

Твори[ред. | ред. код]

Обкладинка роману Вільяма Ґолдінґа «Володар мух». Видавництво «Основи» 2000 рік.
  • 1934 — Вірші (Poems)
  • 1954 — Володар мух (Lord of the Flies)
  • 1955 — Нащадки (The Inheritors)
  • 1956 — Крадій Мартін (Pincher Martin)
  • 1956 — Надзвичайний посол (Envoy Extraordinary)
  • 1958 — Мідний метелик (The Brass Butterfly), п'єса
  • 1959 — Вільне падіння (Free Fall)
  • 1964 — Шпиль (The Spire)
  • 1965 — Гарячі ворота (The Hot Gates), оповідання
  • 1967 — Піраміда (The Pyramid)
  • 1970 — Клонк-клонк (Clonk Clonk)
  • 1971 — Бог Скорпіон (The Scorpion God)
  • 1979 — Видима пітьма (Darkness Visible)
  • 1982 — Рухома мішень (A Moving Target), оповідання
  • 1982 — Нессі — легенда (Nessie — The Legend), стаття
  • 1984 — Паперові люди (The Paper Men)
  • 1985 — Щодення єгиптянина (An Egyptian Journal)
  • До країв світу (To the Ends of the Earth), трилогія:
    • 1980 — Обряд ініціації (Rites of Passage)
    • 1987 — Безпосередньо близько (Close Quarters)
    • 1989 — Вогонь внизу (Fire Down Below)
  • 1996 — Подвійна мова (The Double Tongue), посмертно

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • (перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської: Соломія Павличко; худ. П. Машков. Київ: Основи, 2000.– 254 с. 1-ше видання ISBN 966-500-027-6
  • (перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської та передмова: Соломія Павличко; художник: П. Машков. Київ: Основи, 2004.– 254 с. 2-ге видання ISBN 966-500-027-6
  • (перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської: Соломія Павличко. Харків: КСД, 2015, 2016. 304 с. ISBN 978-966-149-097-9[4]
Меморіальна таблиця на стіні школи в Солсбері

Визнання[ред. | ред. код]

У 1983 році Ґолдінґ був удостоєний Нобелівської премії «за романи, які допомагають зрозуміти умови існування людини у світі».

Відлуння[ред. | ред. код]

За мотивами повісті «Володар мух» були написані однойменні пісні гуртів:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Є. Чорноземова. Вільям Ґолдінґ [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] «Javalibre»
  3. Вільям Ґолдинґ [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
  4. Вільям Ґолдінґ. «Володар мух». [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Посилання[ред. | ред. код]