Вітаутас Сіріос-Ґіра — Вікіпедія

Вітаутас Сіріос-Ґіра
лит. Vytautas Sirijos Gira
Ім'я при народженні Vytautas Gira
Псевдо Сіріос
Народився 12 квітня 1911(1911-04-12)
Вільнюс, Російська імперія
Помер 14 лютого 1997(1997-02-14) (85 років)
Вільнюс, Литва
Поховання Цвинтар Антакалніса
Країна  Литва
Діяльність поет, прозаїк, перекладач
Alma mater Вільнюський університет
Знання мов литовська[1]
Жанр вірш, роман, повість, розповідь
Magnum opus „Golas į ateitį“ (1931)

Вітаутас Сіріос-Ґіра (лит. Vytautas Sirijos Gira; *12 квітня 1911, Вільнюс — †14 лютого 1997, Вільнюс) — литовський поет, прозаїк, перекладач; син письменника Людаса Ґіри. Сіріос — псевдонім, що став разом із прізвищем літературним ім'ям.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1920 жив в Каунасі. У 1931 закінчив Каунаську єзуїтську гімназію і в тому ж році випустив першу книгу віршів «Гол у майбутнє».

У 1931-1936 навчався медицині в Університеті Вітовта Великого.

Працював журналістом, вчителем.

У зрілому віці закінчив Вільнюський університет, отримав диплом (1949) і працював лікарем.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Альмон Сіріос-Гірене (лит. Almonė Sirijos Girienė), дочка Дануте Сіріос-Ґіра (лит. Danutė Sirijos Giraitė), син Альгірдас Сіріос-Ґіра (лит. Algirdas Sirijos Gira).

Творчість[ред. | ред. код]

Випустив кілька збірок віршів і романів. Перший роман «Буенос-Айрес» (1956) зображує довоєнний Каунас.

Автор п'єс. Співавтор сценарію кінофільму «Адам хоче бути людиною» (співавтор сценарію і режисер Вітаутас Жалакявічус; 1959), та «Рай червоного дерева» (разом з Альгірдасом Кратулісом і Броніумом Талачкою ).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія
  • Golas į ateitį. Klaipėda, 1931.
  • Širdys formaline, 1934.
  • Mergaitės ir asonansai, 1935.
  • Šešėliai nuo ekrano, 1937.
  • Pro amžių bėgį, 1947.
Збірки оповідань і повістей
  • Žmonės iš didžiojo laivo, 1951.
  • Susitikimas su Brunhilda, 1974.
  • Aleksoto tiltas, 1979.
Романи
  • Buenos Airės. Vilnius, 1956.
  • Štai ir viskas, 1963.
  • Voratinkliai draikės be vėjo, 1968
  • Raudonmedžio rojus, 1972.
  • Bėgimas nuo šešėlio, 1975.
  • Kai neliepsnojo tik vanduo, 1980.
  • Kanarėlės, 1983.
  • Nakties muzika, 1986.
  • Paskutinis sekmadienis, 1989.
П'єси
  • Ponas Pirsonas jau nebegrįš: 4 veiksmų 7 paveikslų pjesė. Vilnius, 1953.
  • Aštuntojo laivyno draugiškas vizitas: 4 veiksmų, 7 paveikslų pjesė. Vilnius, 1954.

Переклав на литовську мову поему Адама Міцкевича «Гражина», твори Михайла Зощенка, Коцюбинського.

Твори Сіріос-Ґіра перекладалися українською, німецькою, польською, чеською, естонською і іншими мовами. Зокрема, українською в перекладі Д. С. Чередниченка оповідання письменника «Талісман» ввійшло до антології «Литовське радянське оповідання» (К.: «Дніпро», 1981. — С. 241-248; серія «Радянські оповідання»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Czech National Authority Database

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітаутас_Сіріос-Ґіра&oldid=42316733