Г'ю Галлахер — Вікіпедія

Ф
Г'ю Галлахер
Особисті дані
Повне ім'я Г'юджи Кілпатрік Галлахер
Народження 2 лютого 1903(1903-02-02)
  Беллсгілл, Шотландія Шотландія
Смерть 11 червня 1957(1957-06-11) (54 роки)
  Гейтсхед, Англія
Зріст 1.65 м
Громадянство  Шотландія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1921 Шотландія «Квін оф зе Саут» 9 (19)
1921–1925 Шотландія «Ейрдріоніанс» 111 (91)
1925–1930 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 160 (133)
1930–1934 Англія «Челсі» 132 (72)
1934–1936 Англія «Дербі Каунті» 57 (13)
1936–1937 Англія «Ноттс Каунті» 35 (8)
1937–1938 Англія «Грімсбі Таун» 57 (13)
1938–1939 Англія «Гейтсхед» 35 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1924–1935 Шотландія Шотландія 20 (23)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Г'юджи Галлахер (англ. Hughie Gallacher, нар. 2 лютого 1903, Беллсгілл, Шотландія — пом. 11 червня 1957, Ґейтсхед, Англія) — шотландський футболіст, що грав на позиції нападника. Відомий, зокрема, виступами за «Ейрдріоніанс», «Ньюкасл Юнайтед», «Челсі», а також національну збірну Шотландії. Входить до списку «100 легенд Футбольної ліги[en]»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Г'ю Галлахер народився в Беллсгіллі, Північний Ланаркшир, в 1903 році. В футбол маленький Г'ю почав грати відразу після того, як навчився ходити[2]. В дитинстві він товаришував з іншим майбутнім видатним гравцем — Алексом Джеймсом, який також проживав у Беллсгіллі[3].

У 15 років Галлахер покинув школу і почав активно займатися футболом. Через деякий час його викликали до молодіжної збірної Шотландії, де Г'юї помітили тренери клубу «Квін оф зе Саут». З приходом Галлахера, команда впевнено почала підійматися вгору.

Ледь досягши 17-річного віку Г'юджи Галлахер знайомиться та одружується з Енні Макілвені, яка була робітницею кар'єра, на якому Г'ю числився шахтарем. Вони мали двох дітей: Г'юї, який не прожив і року після народження, та Кетрін. Шлюб згодом розпався за неприємних обставин.[4]

Через деякий час Галлахер перейшов у клуб першої шотландської ліги «Ейрдріоніанс». 8 грудня 1925 році він перебирається в «Ньюкасл Юнайтед» за £6,500[5]. Блискуча гра Галлахера вилилася в контракт з «Челсі», підписаний у 1930 році. За чотири з половиною роки він забив у складі синіх 81 гол в 144 матчах - в середньому 0,56 м'яча за гру. Кращу середню результативність у складі «Челсі» демонстрував лише великий Джиммі Грівз - 0,78 гола за гру.

Після «Челсі» Галлахер встиг пограти за ряд англійських клубів: «Дербі Каунті», «Ноттс Каунті», «Грімсбі Таун» та «Гейтсхед». За всю кар'єру він записав на свій рахунок 463 голи у 624 матчах в усіх офіційних турнірах.

11 червня 1957 Г'ю Галлахер покінчив життя самогубством.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Створений у 1998 році, з нагоди 100-річчя Футбольної ліги.
  2. Легенди — Г'юджи Галлахер [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]; офіційний сайт «Квін оф зе Саут»(англ.)
  3. "Королі 1919–2004"; Єн Маккартні, «Creedon Publications», 2004 р.(англ.)
  4. Герой, що помер від ганьби [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]; Джеймс Делрімпл (7 листопада 1999), «The Independent», 9 серпня 2009(англ.)
  5. Легенди — Г'юджи Галлахер [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]; офіційний сайт «Квін оф зе Саут»(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]