French
DeutschГабель Маргарита Орестівна — Вікіпедія
| Габель Маргарита Орестівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1 (13) листопада 1893 Харків, Російська імперія |
| Померла | 5 лютого 1981 (87 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | літературознавиця, викладачка університету |
| Заклад | Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка ХТІ ХІНО Книжкова палата України імені Івана Федорова Інститут педагогіки НАПН України Національна бібліотека Киргизької Республікиd Оренбурзький державний педагогічний університетd ХБІ |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий керівник | Білецький Олександр Іванович |
| Аспіранти, докторанти | Володимир Анатолійович Добровольський |
| Батько | Габель Орест Мартинович |
| Мати | Габель Августина Станіславівна |
| Брати, сестри | Людмила, Олена, Валерія, Марія, Юрій |
| Автограф |  |
 Габель Маргарита Орестівна у Вікісховищі | |
Маргари́та Оре́стівна Га́бель (13 листопада 1893–1981) — український літературознавець, книгознавець. Кандидат філологічних наук.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 1 (13) листопада 1893 року в Харкові. Її батьками були революціонери-народники Орест-Октовіан Мартинович Габель та Августина Станіславівна Синькевич, які після відбуття заслання в Іркутській губернії переїхали до Харкова, де Орест Габель незабаром увійшов до складу правління Харківської громадської бібліотеки. Маргарита була молодшою дитиною у родині, вона мала чотирох сестер: Людмилу, Олену, Валерію, Марію та брата Юрія, який згодом став відомим хіміком[1][2].
Маргарита Габель навчалася у приватній жіночій гімназії Покровської та Ілляшевої, яку закінчила у 1911 році із золотою медаллю[3]. Вона залишилася навчатися у гімназії у додатковому восьмому класі, який закінчила наступного року з присудженням звання домашньої наставниці[4]. Продовжила навчання на історико-філологічному факультеті Харківських вищих жіночих курсів[К 1]. У 1916 році закінчила історичне відділення, а через три роки (1919) і словесне відділення[5][6].
З 1920 року працювала в новоутвореній Вільній академії теоретичних знань, а після її ліквідації, наступного року, у Харківському інституті народної освіти, де працювала асистентом на кафедрі історії російської літератури та одночасно працювала бібліотекарем кабінету літератури. У 1922 році стала аспіранткою науково-дослідної кафедри європейської культури при інституті. По закінченню аспірантури, у 1925 році, року стала працювати науковим співробітником одразу на двох кафедрах — європейської культури та письменства (літературознавства). Була старшим викладачем на кафедрі письменства і викладала історію російської та західноєвропейської літератури. У 1929 році Маргарита Габель стала доцентом кафедри історії російської літератури. Після розформування ХІНО у 1930 році, працювала доцентом кафедри історії літератури Харківського інституту професійної освіти до його розформування у 1931. Того ж року стала головою книгознавчої бібліотеки Української книжкової палати, а з наступного — завідувачкою бібліотеки іноземної просвіти Науково-дослідного інституту педагогіки[5][6].
З 1933 року працювала в Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка у якості консультанта-книгознавця. Займалася укладанням колекції рідкісних видань у складі новоутвореної книгознавчої групи. За результатами роботи цієї групи, у 1940 році був заснований відділ рідкісних видань та стародруків, який очолила Маргарита Габель[6].
У 1919—1923 роках викладала російську мову та літературу на робітничому факультеті при Харківському технологічному інституті[7].
Під час Другої світової війни була вимушена покинути Харків та була евакуйована до Киргизької РСР, де у 1942—1943 роках працювала бібліографом у Державній бібліотеці ім. М. Г. Чернишевського[ky] в Фрунзе. Потім переїхала до Чкалова, там до 1944 року працювала у місцевому педагогічному інституті імені В. П. Чкалова[ru][6].
У 1949 році стала за результатами конкурсу доцентом кафедри літератури та мов Харківського державного бібліотечного інституту. Працювала на посаді до виходу на пенсію у 1963 році[8].
Була похована на Другому міському кладовищі. У 1998 році її спільна, з братом Юрієм, могила була зруйнована. Пізніше вона була відновлена зусиллями громадськості[9].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
У 1940 році вона успішно захистила свою дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за темою «“История одного города” Салтыкова-Щедрина как антидворянская сатира», яку написала під керівництвом Олександра Білецького.
Публікації[ред. | ред. код]
- Габель М. О. Эзоповская манера в «Записках охотника» И. С. Тургенева // «Записки охотника» И. С. Тургенева (1852—1952): Сборник статей и материалов. — Орёл, 1955. — С. 151—192.
- Габель М. О. Академик А. И. Белецкий — исследователь Н. С. Лескова // Литературное наследство. — Т. 87. Из истории русской литературы и общественной мысли 1860—1890 гг. — М.: Наука, 1977.
Примітки[ред. | ред. код]
Коментар[ред. | ред. код]
- ↑ У 1919 році курси були приєднані до Харківського університету.
Література[ред. | ред. код]
- ↑ Телегіна, 2020.
- ↑ Некролог, 1951, с. 6.
- ↑ Утро, 1911, с. 5.
- ↑ Утро, 1912, с. 5.
- ↑ а б Лосієвський, 2020.
- ↑ а б в г Словник Філологи, 2019, с. 185.
- ↑ История ХПИ. library.kpi.kharkov.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ Габель Маргарита Орестівна Бібліотечна енциклопедія Харківщини. libenc.korolenko.kharkov.com (ru-RU) . 22 червня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
- ↑ Лосиевский, 1998, с. 1.
Джерела[ред. | ред. код]
- Лосієвський І. Я. Відділ рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка: історія та сучасність // Колекції пам’яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В.Г.Короленка. — Харків, 2003. — С. 24—49.
- Лосієвський І. Я. Діяльність книгознавчої групи ХДНБ ім. В. Г. Короленка у 1934 - 1949 рр. ("Габелєвський період") // Від ХІХ до ХХІ століття : трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства [Текст] : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 12-14 жовт. 2011 р. — Харків, 2011. — С. 101-107.
- Лосиевский И. Я. Обыкновенное кощунство : [рос.] // Вечерний Харьков. — 1998. — № 111 (7874) (26 сентября).
- Шоломова С. Б. Харківська Громадська // Вітчизна. — 1986. — № 9. — С. 188—190.
- Гофф И. Подруги матери моей. Маргарита Орестовна [Габель] // Октябрь. — 1988. — № 7. — С. 145—148.
- Раскіна Т. С. Штрихи до портрета М. О. Габель // Культура України. — Харків, 1994. — Випуск 2. — С. 143—155.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2017. – С. 89. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Выпускные экзамены въ женской гимназіи Покровской. : [рос.] // Утро. — Харьков, 1911. — № 1366 (9 июня). — С. 5.
- В женской гимназии Покровской и Ильяшевой : [рос.] // Утро. — Харьков, 1912. — № 1670 (10 июня). — С. 6.
- Телегіна С. В. Габель Августина Станіславівна // Бібліотечна енциклопедія Харківщини. — Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, 2020.
- Лосієвський І. Я. Габель Маргарита Орестівна. — Бібліотечна енциклопедія Харківщини. — Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, 2020.
- Юрий Орестович Габель: Некролог : [рос.] // Учёные записки Харьковского университета : жур. — 1951. — С. 5—7.
- Габель Маргарита Орестівна // Біобібліографічний словник учених Харківського університету / авт.-уклад. С. Б. Глибицька, О. С. Журавльова, С. Р. Марченко, Ю. Ю. Полякова. — 2019. — Т. 3. Філологи. ХХ – початок ХХІ століття. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету: Філологи. Історики (дод. до т. 2. Історики). — 1280 с.
|
