Габовда Михайло — Вікіпедія

Михайло Габовда
Загальна інформація
Народження 2 жовтня 1918(1918-10-02)
США США
Смерть 8 грудня 1945(1945-12-08) (27 років)
Ужгород, Закарпатська Україна
Громадянство  Карпатська Україна
 Українська держава (1941)
Псевдо «Іскра», «Лозан»
Військова служба
Приналежність  Карпатська Україна
 Українська держава (1941)
Вид ЗС  Карпатська Січ
 УПА
Командування
референтура зв'язку крайового Проводу ОУН «Закарпаття»

Миха́йло Габо́вда (псевдо: «Іскра», «Лозан») (2 жовтня 1918(19181002), США — 8 грудня 1945, Ужгород, Закарпатська Україна) — референт зв'язку крайового Проводу ОУН «Закарпаття» (1944—1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 жовтня 1918 у США, куди батьки виїхали на заробітки. Переїхав до Закарпаття, яке було вже в складі Чехословаччини у 1921. Навчався у Мукачівській торговельній академії, був членом Пласту. В академії вступає до ОУН. У 1939 вояк «Карпатської Січі», зумів після окупації Закарпаття угорською армією перебратись за кордон.

Наприкінці 1939 знову повертається до Закарпаття та відновлює зв'язок із членами ОУН, які залишились в Україні. 1 січня 1940 рік в селі Великі Лучки на Мукачівщині була зібрана нова крайова екзекутива. Михайло Габовда, а також Михайло Кіштулинець були обрані членами крайового проводу. Дмитро Бандусяк був обраний організаційним референтом, Михайло Орос підреферентом юнацтва, Василь Потушняк референтом пропаганди (згодом пост перейняв Степан Пап, а Іван Романець референт по ідеології. Крайовим провідником став Андрій Цуга.

17 липня 1942 заарештований угорською владою та ув'язнений у замку Ковнера. Засуджений військовим трибуналом до 12 років неволі.

Вийшов на волю в березні 1944. Протягом травня — жовтня 1944 жив і працював у селі Ясіня. Займав посаду референта зв'язку крайового проводу ОУН Закарпаття. Брав участь у всіх заходах роботи крайового проводу, зокрема, по формуванню окружних проводів, які планувалося створити в Хустi, Мукачеві, Ужгороді, Берегові та в інших районах.

18 липня 1945 його заарештували агенти НКВС. 8 грудня 1945 розстріляний в Ужгородській в'язниці. Похований у братській могилі в районі проспекту Свободи в Ужгороді[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ужгород: вічная пам'ять героям Карпатської України!. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 3 лютого 2013.

Література[ред. | ред. код]

  • Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання[ред. | ред. код]