Габрово — Вікіпедія

Габрово болг. Габрово
герб прапор
Технологічний університет Габрово
Основні дані
42°52′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 42.867° пн. ш. 25.333° сх. д. / 42.867; 25.333Координати: 42°52′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 42.867° пн. ш. 25.333° сх. д. / 42.867; 25.333
Країна	Болгарія
Адмінодиниця	Габрово[d]
Столиця для	Габровська обл. і Габрово[d]
Межує з — сусідні нас. пункти Ловеч ?
Засновано	1704
Площа	233,817 км²
Населення	59 611
Висота НРМ	392 ± 1 м
Міста-побратими	див. тут
Телефонний код	066
Часовий пояс	DAZD
Код LAU (NUTS)	BG14218
GeoNames	731549
OSM	↑1930782 ·R (Габрово)
Поштові індекси	5300
Міська влада
Вебсайт	gabrovo.bg
Мапа
Габрово у Вікісховищі

Га́брово (болг. Га̀брово) — місто у центральній частині Болгарії, розміщене на річці Янтрі, адміністративний центр Габровської області, є також адміністративним центром общини Габрово. За останніми даними НСІ Болгарії на 31.12.2015 населення Габрово становить 54 950 людей^[1][2][3].

Габровці відомі своєю любов'ю до гумору (див. Габровські жарти), карнавалом гумору та сатири кожного року. У місті розвинуте машинобудування, воно відоме численними пам'ятниками, мостами і довгими вулицями.

Габрово — одне з найдовших міст Болгарії (25 км).

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Місто Габрово розташоване біля підніжжя Балканських гір біля перевалу Шипка. Він простягається вздовж річки Янтра.

Габрово пов'язане залізничним транспортом Болгарії через лінію Габрово — Царева ливада. Через Габрово проходить одна з найважливіших доріг, що перетинають Болгарію в напрямку Північ-Південь, що є частиною Транс-Європейського коридору № 9 (Гельсінкі — Санкт-Петербург — Київ — Бухарест — Русе — Велико-Тирново — Габрово — Стара Загора — до Греції та Туреччини).

Поруч з містом розташована місцевість «Узана», в якій розташований географічний центр Болгарії.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат регіону помірно континентальний, з холодною зимою і відносно теплим літом. Опади мають виразно континентальний характер. У середньому близько 900 л/м² на рік. Восени і взимку переважають північні і північно-західні вітри і навесні і влітку — південні. Область характеризується високою щорічною тривалістю сонячного світла. Середньорічні температури — близько 10 °C. У високогірних районах сніжний покрив триває близько 110 днів.

Рельєф і води[ред. | ред. код]

Річка Янтра та її притоки протікають через місто. Річки Синькевиця, Паничарка і Сивек перетинають Етнографічний музей під відкритим небом «Етир».

Історія[ред. | ред. код]

Назва[ред. | ред. код]

Перша відома назва населеного пункту, Габрува, датується 1477 роком, а сьогоднішня — з'явилася в XVII столітті. Один з перших письмових документів, що згадує про Габрово, відноситься до 1704 року. Він вимагає дозволу на ремонт церкви Св. Петка і там говориться, що «вона наша від завоювання і донині». Назва походить від назви дерева граба.

Історія міста[ред. | ред. код]

Виникнення[ред. | ред. код]

За найпоширенішою легендою, Габрово було засновано Рачо Ковачем близько 250 років тому. Історія розповідає, що він був ковалем, який оселився під грабом. Є багато інших, але не дуже популярних легенд про перших поселенців Габрово.

Габрово виникло в середні віки як стратегічне поселення поблизу перевалів Старої планини. У 2 км на схід від міста знаходиться фортеця Градиште, яка існувала до початку VII століття. За знахідками золотих і мідних монет часів римських імператорів Костянтина I Великого (306—337 рр. н. е.) і Юстина II (565—578) археологи датують фортецю Градиште як пізньоантичну і ранньосередньовічну (з IV по VI століття).

При археологічних дослідженнях на території фортеці були виявлені стіни довжиною близько 4 км, 42 щільно побудованих житлових будинків, гарнізонних приміщень охорони фортеці, головний вхід та три охоронних вежі. У найвищій частині фортеці Градиште був побудований головний храм у IV столітті, а пізніше була побудована каплиця-баптистерій. Фортеця Градиште була багато разів зруйнована і відновлена; після падіння Болгарії під турецьким пануванням зникла остаточно.

Під час археологічних розкопок у 1985 і 1989 роках досліджено багатошаровий некрополь у центрі Габрово, що існував між XIII і XIX століттям, а також залишки церкви «Свята Петка». Вважається, що церква була побудована на мощах св. Петки Булгарської в селі, під час її переходу з Епивата у Велико-Тирново в 1298 році. Таким чином було підтверджено існування поселення на території Габрово ще у Другій болгарській державі.

Габрово — це рідне місто Івана Калпазанова, який з Василем Карагьозовим сучасними німецькими машинами обладнав першу текстильну фабрику в Габрово у новоствореному князівстві Болгарія (1882). Перетворившись у «болгарський Манчестер», у Габрово народилися і оселилися багато відомих підприємців. Таким чином, у Габрово промисловість і освіта розвивалися швидкими темпами. Вони стали батьками довготривалих габрово-німецьких відносин. Початок було встановлено в грудні 1881 року в місті Хемніц, Німеччина. Кульмінацією стало відкриття німецького консульства в Габрово з консулами Василем Карагьозовим (1926—1933) і Кольо Карагьозовим (1934—1935).

Наприкінці XII століття розвиваються ремесла і торгівля, а також виробництво, пов'язане з утриманням і охороною проходів через Балкани — ковальство, зброя і т. д. У роки османського панування Габрово було великим ремісничим і торговим центром^[4]. У XIX ст. тут практикували 26 ремесел — ковальство, кераміка, слюсарство і багато іншого. Першу текстильну фабрику (1882) заснував Іван Колчев Калпазанов за допомогою Василя Карагьозова у партнерстві з Петком Цокевим.

Османський період[ред. | ред. код]

Швидше за все, початкові поселення були навколо «Топлиці» — джерела на шляху до Балкан, біля підніжжя гори «Петкова нива». Ймовірно, вони виникли приблизно 600—700 років тому, а можливо, і раніше. Один з перших письмових документів, що згадують про Габрово, датується 1704 роком^[5].

У 1622 році Евлія Челебі перейшов перевал Шипка з озброєною силою у 500 чоловік на шляху в османському поході проти Австрії.

У 1860 році Габрово було оголошено містом. Фелікс Каніц розповідає, що в 70-х роках дев'ятнадцятого століття «це велика майстерня, і що це місто, що живе на воді». Слава про продукцію Габрово йде по всій території Османської імперії та за її межами. У Бухаресті зараз знаходиться вулиця під назвою «Габровені».

Болгарське відродження[ред. | ред. код]

Швидкий економічний підйом і національне пробудження стали причиною відкриття першої болгарської світської школи в 1835 році. У 1872 році створили середнію школу і з 1889 року — «Априловську гімназію», названу на честь її засновника Василя Априлова, видатного діяча болгарського Відродження. Будують прекрасні будинки епохи Відродження, церкви, мости, фонтани, башту з годинником (1835). Мешканці міста взяли активну участь у повстанні капітана Миколи у 1856 році, у 1862 році, у Тирновському повстанні, у загонах Хаджі Димитара та Стефана Караджі (1868), Христо Ботева (1876), Цанко Дюстабанова (1876). У 1868 р. Васил Левський створює революційний комітет. Місто є батьківщиною Василя Априлова, Цанко Дюстабанова, Попа Харитона, композитора Емануїла Манолова, Тодора Бурмова та багатьох інших.

Після звільнення[ред. | ред. код]

Після визволення в 1878 році Габрово розвивався як найбільший текстильний центр Болгарії, і не випадково він отримав прізвисько «болгарський Манчестер». Місто вже давно відоме своїми дотепними мешканцями, тому тут є єдиний у світі Будинок гумору та сатири.

Між Балканськими та Світовими війнами[ред. | ред. код]

Під час Балканської війни 1912 року 13 мешканців Габрово приєдналися до добровольців у Македонсько-Адріанопольському корпусі^[6].

Політика[ред. | ред. код]

Мер[ред. | ред. код]

Місцеві вибори 2007 року виграв Томіслав Дончев (ГЕРБ). У другому турі він переміг Миколу Григорова (Болгарська соціалістична партія). У 2010 році Томіслав Дончев був обраний міністром європейського управління грошима в офісі Бойко Борисова. Це вимагає нових місцевих виборів у Габрово, які виграв Микола Сираков (ГЕРБ). На чергових місцевих виборах у 2011 році мера муніципалітету Габрово Таня Христова була обрана в першому турі. Місцеві вибори 2015 року виграла нинішній мер міста Таня Христова з 68,38% голосів у першому турі.

Економіка та інфраструктура[ред. | ред. код]

Економічні характеристики[ред. | ред. код]

В даний час виробництво концентрується в наступних галузях:

• бавовняний і вовняний текстиль,
• бавовняний і вовняний трикотаж,
• швейна промисловість,
• машинобудування,
• виробництво пластмасових виробів,
• виробництво та обробка шкіри,
• виробництво взуття,
• виробництво ножів і побутового приборів,
• виробництво меблів,
• виробництво хліба та хлібобулочних виробів,
• виробництво молока та молочних продуктів,
• шоколадні вироби,
• будівництво.

Транспорт[ред. | ред. код]

Місто обслуговується 27 автобусними маршрутами^[7].

До 2015 року існувало тролейбусне сполучення і діяло 4 тролейбусних маршрутів, які обслуговували тролейбуси ЗіУ-682 (на момент закриття руху налічувалося 13 машин). Свій останній рейс тролейбус у Габрово здійснив 28 травня 2015 року, тобто через 8 років після вступу Болгарії у ЄС. Закриття тролейбусного руху влада Габрово мотивувала відкриття руху електробусів. У Габрово дійсно побувало два електробуси — SOR EBN 10.5 та Higer KLQ6125GEV3 Chariot Ebus, проте у місті вони не залишилися. Отож замість тролейбусів місто і надалі обслуговується автобусами^[8].

ЗМІ[ред. | ред. код]

Регіональні газети[ред. | ред. код]

• Газета «100 новин», щоденна газета — регіональне приватне друковане видання та онлайн: http://stovesti.info [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
• «Габрово сьогодні» — приватна газета, виходить тричі на тиждень.
• Газета «Діалог» — інформаційний бюлетень.
• «Габровська інформація»
• «Gnews Габрово» — http://www.rtv-gabrovo.com/ [Архівовано 2 червня 2019 у Wayback Machine.]
• «Медія міської культури» — https://web.archive.org/web/20171021110441/http://www.elatevgabrovo.org/  — культурні заходи в Габрово.
• «Істина» — друковане видання НП «Атака» — Габрово.
• Інформаційний сайт — http://sever.bg/ [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Радіостанції та телебачення[ред. | ред. код]

Радіо Дарик (Габрово) також має регіональну програму, а Радіо Бумеранг транслює абсолютно оригінальну програму для Габрово та сусідніх населених пунктів.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

• «Доктор Тота Венкова»,
• «Пенчо Семов»,
• МЦ «СІАС»,
• Медичний центр «Апогей»,
• ДКЦ 1 [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.],
• ДКЦ 2 [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.],
• Стоматологічний центр.

Освіта та наука[ред. | ред. код]

Школи[ред. | ред. код]

У 1835 р. у Габрово відкрилася перша болгарська взаємна (класова) школа. Ідея прийшла від Василя Априлова та Миколи Палаузова, болгарсьих купців, що народилися в Габрово, а потім переселилися в Одесу. У безпосередній близькості від Априловської середньої школи (в тій же будівлі) знаходиться Національний музей освіти.

Габрово має одну вищу школу — Габровський технічний університет. Сьогодні навчання проводиться на трьох факультетах з 24 кафедрами^[10].

Бібліотеки та архіви[ред. | ред. код]

• Обласна бібліотека «Априлов — Палаузов» — Габрово^[24]
• Територіальні державні архіви — Габрово^[25]

Культура і розваги[ред. | ред. код]

Театри[ред. | ред. код]

• Драматичний театр «Рачо Стоянов»
• Державний театр ляльок «Ран Босилек»
• Театр МІМ — Габрово
• Літній театр
• Студія молодіжного театру «Гаргара» — Габрово

Художні галереї[ред. | ред. код]

• Галерея «Христо Цокев»
• Художня галерея
• Магазин-галерея «Авіц Арт»

Будинки культури та кінотеатри[ред. | ред. код]

• Будинок гумору і сатири
• Будинок культури «Емануїл Манолов»
• Громадський центр «Априлов — Палаузов 1861»
• Громадський центр «Габрово 2002»
• Громадський центр «Христо Смирненський 1949»
• Громадський центр «Дамаскин і Онуфрій Габровські 2011»
• Громадський центр «Зора»
• Кінотеатр «Алеко»

Музеї[ред. | ред. код]

• Етнографічний музей під відкритим небом «Етар»^[26]
• Архітектурно-історичний заповідник Боженці
• Обласний історичний музей (Габрово)^[27]
• Будинок-музей «Будинок Дечкова»
• Будинок гумору та сатири^[28]
• Національний музей освіти ^[29]
• Музейна виставка «Поштові повідомлення в Габрово»
• Культурний центр «Святий Христофон» Хлібний дім — Габрово
• Інтерактивний музей промисловості — у минулому Габрово було важливим торгово-ремісничим центром. На сьогоднішній день промисловість залишається провідною галуззю в регіоні. Звідси народжується ідея створення унікального музею на Балканському півострові, відкритого 21 березня 2014 року. Інноваційно, за допомогою звукових, візуальних та світлових ефектів простежується історія соціально-економічного життя міста. Виставка розроблена в три етапи, кожен з яких займає окремий поверх будівлі. Перша стадія присвячена індустріалізації після звільнення (з кінця XIX століття до 1944 року). Другий етап — це доля промисловості під час комуністичного правління (з 1944 по 1990 рр.). Третій етап розглядає галузь від падіння тоталітарного режиму до сьогодення. Лекцію очолюють віртуальні розповідачі, а відвідувачів супроводжує гід, який відповідає на їхні запитання і допомагає їм взаємодіяти з цифровими панелями та цифровими панелями. Завдяки сучасним інформаційним технологіям та аудіовізуальним застосуванням досягається автентична атмосфера та реалізм^[30].

Габровський гумор[ред. | ред. код]

• Габровський гумор
• Будинок гумору і сатири

Спорт[ред. | ред. код]

• Спортивний зал «Орловець»
• Стадіони: Христо Ботев, Василь Априлов, Христо Смирненський
• Футбольний клуб «Янтра» засновано 21 вересня 1919
• Футбольний клуб «Янтра 2000»
• Спортивний клуб гандболу «Буки» — Габрово
• Спортивний стрілецький клуб «Альфа-Метал» і клуб страйкболу
• Волейбольний клуб «КВК Габрово»
• Клуб регбі «Янтра»^[31]
• Спортивна моделний клуб Габрово^[32]
• П'ять тенісних кортів і три криті басейни доступні в Габрово

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Храми[ред. | ред. код]

• Храм «Успіння Пресвятої Богородиці»
• Собор Святої Трійці, https://web.archive.org/web/20100601181648/http://sv-troica.hit.bg/index.html
• Храм Святого Іоанна Хрестителя
• Храм «Іван Рильський»
• Каплиця «Святий Пантелеймон»
• Каплиця «Святі апостоли Петр і Павел»
• Монастир Святого Благовіщення
• Сокольський монастир
• Каплиця св. Петки, освячена 14 жовтня 2000 року

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Вісім чудес Габрово:

• Пам'ятник на річці — пам'ятник Рахо Ковачу на острові в річці Янтра.
• Простір на Землі — ресторан на 20-му поверсі на найвищому будинку — кав'ярня «Космос» (вже не існує).
• Корабель у лісі — корпус легеневої лікарні, має форму корабля. Його побудував габровський промисловець Пенчо Семов. Габровці називають його «пароплав».
• Дерево посередині дороги — столітнє дерево біля пам'ятника Рачо Ковачу, вулиця Скобелевська.
• Сходи в нікуди — сходи серед дерев біля Будинку культури.
• Планета Габрово (Астероїд 2206-Габрово) — знайдена маленька планета, названа Габрово і зареєстрована під № 2206.
• Скульптурна композиція з трьох жінок, що тримають рибу в фонтані перед готелем Янтра.
• Вершники, що знаходяться на даху Будинку культури «Емануїл Манолов».
• Два мости поруч один з одним над річкою. Міст Беєвіят.

Особи, пов'язані з Габрово[ред. | ред. код]

Габровські святі[ред. | ред. код]

• Дамаскін Габровський
• Лазар Болгарський (Дебелдалський)
• Онуфрій Габровський

Знаменитості, гордість Габрово[ред. | ред. код]

Габрово є батьківщиною багатьох видатних особистостей — 26 професорів, 17 генералів, 12 міністрів, 2 воєвод, 2 офіцерів, 15 четників, 138 волонтерів, 5 перших інженерів у Болгарії (машинобудівної, електротехнічної, суднобудівної, текстильної та трикотажної промисловості).

• засновники першої нової болгарської школи — Василь Априлов і Микола Палаузов
• болгарська діяч і освічена фігура — Анастас Стоянов (1865—1898)
• засновник сучасної промисловості Габрово князівства Болгарія з 1857 по 1882 рік — Іван Колчев Калпазанов
• засновники першого сучасного заводу в Габрово — Іван Колчев Калпазанов, Петко Цокев і Василь Карагьозов (1882)
• перший прем'єр-міністр Болгарії — Тодор Бурмов (1834—1906)
• міністр оборони з вересня 1885 по серпень 1886 — Костянтин Никифоров Попконстантинов (1856—1891)
• творець болгарської артилерії — генерал-майор Микола Рясков (1856—1917)
• перший голова Військово-наукового інституту, Генерал-лейтенант Христо Бурмов (1869—1936)
• один із засновників болгарської опери — Богдана Гюзелева-Вулпе
• перший і найбільший болгарський бібліограф — акад. Микола Михов
• перший суднобудівник болгарський інженер і засновник Варненської верфі — Іван Радев (1874—1934)
• перший болгарський психіатр-невролог — д-р Георгій Паяков (1871—1935)
• болгарський політик та педагог — д-р Лазар Паяков (1860—1910)
• перший рентгенолог — д-р Андрея Ілієв Сахатчиєв (1883—1947)
• медик — Василь Априлов
• перша жінка-лікарка в Болгарії — д-р Тота Венкова (1855—1921)
• перша акушерка Марія Патрончева (1874—1964)
• перша професор медичної історії — д-р Вера Тодорова Павлова (1912—2003)
• перший секретар Установчих національних зборів — Іван Гюзельов (1844—1916)
• перший математик, фізик і філософ — Іван Гюзельов (1844—1916)
• перший інженер-текстильщик — Іван Метев (1889—1913)
• перший машинобудівник Іван Манафов (1863—1937)
• інженер Атанас Іванов Василев (1910 — ?)
• перша акторка Болгарії Теофана Криль (1931—1955)
• архітектор, спроектував основну частину болгарських вокзалів — Христо Васильєв Енев (1868—1947)
• перший міністр охорони здоров'я — Рачо Генчев (1873—1956)
• Засновник болгарської фантастики — Емануїл Манолов (1860—1912)
• перша композиторка — Богдана Гюзельова (1878—1932)
• перша болгарська оперна співачка — Олена Доскова (1898—1987)
• перша скрипалька — Неда Фатичева (1881—1960)
• перший художник — Христо Цокев (1847—1883)
• перший етнограф і нумізмат — Василь Априлов (1789—1847)

Населення[ред. | ред. код]

У таблиці нижче наведено динаміку чисельності населення міста:

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Міста-побратими Габрова^[33]:

1.  Білорусь — Могильов (від 1988 року, подовжено в 2000 році);
2.  Азербайджан — Шекі;
3.  Швейцарія — Тун;
4.  Хорватія — Сисак;
5.  Литва — Паневежис;
6.  Німеччина — Мітвайда;
7.  Словаччина — Пряшів;
8.  Польща — Новий Сонч^[34];
9.  Росія — Митищі;
10.  Бельгія — Алст;
11. Північна Македонія — Куманово;
12.  Україна — Чернігів.

Див. також[ред. | ред. код]

• 2206 Ґаброва — астероїд, названий на честь міста^[35].

Посилання[ред. | ред. код]

• Габровський гумор // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 208.
• Муніципалітет Габрово [Архівовано 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Муніципальний пасажирський транспорт EOOD — g. Габрово
• Етнографічний музей під відкритим небом «Етар» [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.]
• Архітектурно-історичний заповідник Боженці [Архівовано 13 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Будинок гумору і сатири [Архівовано 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Технічний університет — Габрово [Архівовано 6 червня 2022 у Wayback Machine.]
• Габровський камерний оркестр [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Астрономічна обсерваторія і планетарій — Габрово [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Регіональний експертно-консалтинговий інформаційний центр РЦІК «Чіталіте» — Габрово^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Туристичний клуб Scout [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Карта Габрово від путівника-болгарії [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Населення — міста Болгарії — "НСІ". Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 25 лютого 2019.
2. ↑ Населення — міста Болгарії — "WorldCityPopulation". Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 25 лютого 2019.
3. ↑ Населення — міста Болгарії — "pop-stat.mashke.org". Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 25 лютого 2019.
4. ↑ Віра Мутафчієва. Габрово. [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] Історична історія. Ред. Народна культура, С., 1964
5. ↑ Цончев, д-р Петр, Історичні внески соціально-культурного минулого Габрово. P. 1934 (1996), стор 245
6. ↑ "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912—1913 рр., Штаб, начальники адміністрації архівів, 2006 р., Стор 836.
7. ↑ Транспортна схема муніципалітету Габрово (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2020. Процитовано 25 лютого 2019.
8. ↑ Міста, в яких громадський транспорт зник після вступу до Євросоюзу. traffic.od.ua. 30 жовтня 2017.
9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
14. ↑ http://ou-hristobotev-bg.com/en. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 25 лютого 2019.
15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 1 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 липня 2010. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
30. ↑ сайт Інтерактивний музей промисловості. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
31. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
32. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 25 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
33. ↑ Община Габрово. Міста-побратими (болг.). Архів оригіналу за 22 травня 2009. Процитовано 3 червня 2009.
34. ↑ Міста-побратими Нового Сонча. Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 3 червня 2009.
35. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Габрово

п о р Найбільші міста Болгарії Дані перепису 2011 року.
	№	Назва	Області	Населення	№	Назва	Області	Населення
Софія Пловдив	1	Софія	Столична	1 204 685	11	Перник	Перницька	80 191	Варна Бургас
	2	Пловдив	Пловдивська	338 153	12	Хасково	Хасковська	76 397
	3	Варна	Варненська	334 870	13	Ямбол	Ямбольська	74 132
	4	Бургас	Бургаська	200 271	14	Пазарджик	Пазарджицька	71 979
	5	Русе	Русенська	149 642	15	Благоєвград	Благоєвградська	70 881
	6	Стара Загора	Старозагорська	138 272	16	Велико-Тирново	Великотирновська	68 783
	7	Плевен	Плевенська	106 954	17	Враца	Врачанська	60 692
	8	Сливен	Сливенська	91 620	18	Габрово	Габровська	58 950
	9	Добрич	Добрицька	91 030	19	Асеновград	Пловдивська	50 846
	10	Шумен	Шуменська	80 855	20	Видин	Видинська	48 071

п о р Центри адміністративних одиниць Болгарії Благоєвград · Бургас · Варна · Велико-Тирново · Видин · Враца · Габрово · Добрич · Кирджалі · Кюстендил · Ловеч · Монтана · Пазарджик · Перник · Плевен · Пловдив · Разград · Русе · Силістра · Сливен · Смолян · Софія · Стара Загора · Тирговиште · Хасково · Шумен · Ямбол

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · UN/LOCODE · Who's on First Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль BNF: 119603823 · Freebase: /m/03jfmp · J9U: 987007548172205171 · NKC: ge563373

Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.